Загальні положення. Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Методичні вказівки

До контрольних робіт з курсу

«Маркетингова політика розподілу»

для студентів спеціальності 7.050108 та 8.050108 «Маркетинг»

Затверджено

на засіданні кафедри

маркетингу і логістики

Протокол №4 від 16.11.2010 р.

Львів-2010

Методичні вказівки до контрольних робіт з курсу «Маркетингова політика розподілу» для студентів спеціальності 7.050108 та 8.050108 «Маркетинг» / Укл.: к.е.н., доц. Косар Н.С., асист. Дриль О.І., ст. викл. Кузьо Н.Є., к.е.н., асист. Білик І.І. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. - 30 с.

Укладачі: Косар Н.С., к.е.н., доц.

Дриль О.І., асист.

Кузьо Н.Є., ст. викл.

Білик І.І., к.е.н., асист.

Відповідальний за випуск: Гринів Н.Т., к.е.н., доц.

Рецензенти: Мних О.Б., д.е.н., проф. каф. МЛ

Мамчин М.М., к.е.н., доц.

Загальні положення

Маркетинговим рішенням про розподіл продукції, які визначають як цільові споживачі отримують доступ до товарів чи послуг організації і чи є система розподілу її продукції ефективною з точки зору витрат на неї, відводиться вагома роль у діяльності управлінського персоналу. Саме ними визначається швидкість виконання замовлень споживачів, доступність товару, зручність у проведенні закупівлі для покупців, що є підставою для налагодження партнерських відносин між покупцями та продавцями. Сьогодні організації повинні приділяти значну увагу пошуку більш ефективних і економічних методів обслуговування своїх цільових ринків.

Основні рішення маркетингової політики розподілу підприємства торкаються вибору каналів розподілу товарів (послуг). Як відомо, канали розподілу — це сукупність незалежних організацій чи осіб, які приймають участь у процесі просування товару чи послуги від виробника до споживача. Канали розподілу характеризуються певною кількістю рівнів, які їх складають. Рівень каналу розподілу - це посередник, який виконує певні функції з переміщення товару і передачі права власності на нього черговій ланці ланцюга посередників у напрямі кінцевого споживача. На практиці розрізняють канали прямого маркетингу (нульового рівня), коли виробник збуває свою продукцію через власні збутові підрозділи та непрямі канали розподілу із залученням посередників різних типів. Кількість і типи посередників, які приймають участь у роботі каналу розподілу, залежать від виду товару і специфічних прийомів маркетингу у даній галузі. Останнім часом поряд із традиційними каналами розподілу продукції (одно- та дворівневими тощо) широко розповсюджені вертикальні маркетингові системи (ВМС), які дозволяють контролювати і узгоджувати діяльність учасників збутової діяльності, горизонтальні і багатоканальні маркетингові системи. При формуванні своєї політики розподілу підприємство повинно врахувати переваги та недоліки різних типів посередників (незалежних та залежних гуртовиків, дилерів, магазинів роздрібної торгівлі та організацій поза магазинної торгівлі).

Важливу роль у маркетинговій політиці розподілу займає збутова логістика, яка охоплює процеси фізичного переміщення товарів, їх складування і дозволяє вирішувати проблеми доставки необхідних товарів певної якості у необхідній кількості у певний час і місце з найменшими витратами.

У результаті вивчення дисципліни "Маркетингова політика розподілу" студент повинен знати різновиди внутрішніх структур каналів розподілу, види маркетингових посередників та вимоги до їх відбору, особливості маркетингової логістики та сучасні тенденції у розвитку каналів розподілу та повинен вміти правильно вибрати канал розподілу продукції з урахуванням її специфіки та особливостей цільових ринків, підібрати певних посередників для збуту продукції, вміти управляти діяльністю учасників каналів розподілу, підібрати оптимальний вид транспорту для збуту продукції, визначити необхідний розмір запасів товарів на складах виробника, необхідну кількість та види складів.

Контрольні роботи з дисципліни "Маркетингова політика розподілу" призначені для залучення теоретичних знань студентів з метою вдосконалення політики розподілу підприємства для кращого задоволення потреб його цільових ринків. Виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання є складовою навчального процесу та активною формою самостійної роботи студентів.