Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
1. Взаємозв’язок явищ;
2. інерційність розвитку явищ;
3. діалектика розвитку;
4. комплексність та послідовність розвитку.
232. До основних причин розвитку маркетингу не належить:
1. розширення територіального радіусу ринку;
2. поява локальних ринків;
3. науково-технічний прогрес;
4. розвиток товарного асортименту.
233 Період функціонування "товарної орієнтації" характеризується:
1. розширенням товарного асортименту;
2. покращанням товарної номенклатури;
3. оптимізацією каналів збуту;
4.поліпшенням якості товарів без серйозного врахування потреб споживачів.
234. Щоб запобігти небажаним ситуаціям на ринку, фірмі потрібно:
1. ретельно прогнозувати ринок товарів фірмової номенклатури;
2. передбачати розвиток подій у політичній, економічній, демографічній, природно-кліматичній сферах;
3. крім зазначеного у п. 1, прогнозувати способи задоволення потреб, винаходи та відкриття, вартість енергоносіїв та життєві цінності громадян тією мірою, якою все це стосується фірми;
4. відповіді п. 1, 2 доповнюють одна одну.
235. Кон’юнктура ринку – це:
1. сукупність умов, збіг обставин, що можуть впливати на хід, розвиток певної справи;
2. поєднання певних чинників, що забезпечують розвиток фізичних явищ;
3. поєднання дій фахівців у дослідженні певного економічного явища;
4. поєднання чинників, які зумовлюють продаж досліджуваного товару.
236. Обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів — це:
1. реальна місткість ринку;
2. потенційна місткість ринку;
3. ринковий потенціал;
4. кон’юнктура товарного ринку.
237. З погляду маркетингу ажіотажний попит є:
1. небажаним;
2. бажаним;
3. ефективним;
4. активний.
238. Підхід до прийняття управлінських рішень, зміст якого полягає у виборі способів доставки, виконанні замовлень, розташуванні підприємства, виборі методів сортування та пакування, називається:
1. стратегічним;
2. комерційним;
3. тактичним;
4. оперативним.
239. Планування політики розповсюдження розпочинається з:
1. визначення ширини каналу розповсюдження;
2. визначення стратегії політики розповсюдження;
3. визначення системи керівництва каналами розповсюдження;
4. визначення рівня інтенсивності каналу товароруху.
240. Планування політики розповсюдження закінчується:
1. визначенням стратегії політики розповсюдження;
2. визначенням системи керівництва каналами розповсюдження;
3. визначенням рівня інтенсивності каналу товароруху;
4. визначенням ширини каналу розповсюдження.
241. Канал розповсюдження товарів — це сукупність торгових посередників:
1) тільки у формі фізичних осіб;
2) тільки у формі фірм різних форм власності;
3) і фізичних осіб, і фірм у раціональному співвідношенні;
4) тільки у формі підприємств державної власності.
Дата публикования: 2015-04-10; Прочитано: 604 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!