Оскільки чинників впливу середовища на діяльність фірми багато, то яку позицію варто обрати на фірмі?

1. Тримати в полі зору якомога більше чинників;

2. зосереджувати основну увагу на найголовніших чинниках;

3. відповіді п. 1—2 правильні;

4. можна знайти інший, ефективніший підхід.

222. Усі чинники середовища за їх пов’язанням з фірмою та рівнем впливу на неї поділяють на такі групи:

1. непідконтрольні фірмі та майже невпливові;

2. непідконтрольні фірмі, але достатньо впливові;

3. підконтрольні фірмі, але невпливові;

4. підконтрольні і непідконтрольні фірмі, але впливові.

223. Піддаються впливу з боку керівництва фірми чинники:

1. тільки макросередовища маркетингу;

2. тільки мікросередовища маркетингу;

3. мікросередовища й опосередковано макросередовища;

4. макро- та мікросередовища за умови належної кваліфікації працівників служби маркетингу.

224. Служба маркетингу фірми може впливати:

1. на макросередовище маркетингу;

2. на мікросередовище маркетингу;

3. або на мікро- або на макросередовище маркетингу;

4. усі відповіді є правильними.

225. Характер впливу фірми на макросередовище, а макросередовища на фірму:

1. фірма на макросередовище впливає безпосередньо, а воно на фір­му — опосередковано;

2. фірма на макросередовище впливає опосередковано, а воно на фірму — безпосередньо;

3. і фірма на макросередовище і воно на фірму впливають безпосередньо;

4. і фірма на макросередовище і воно на фірму впливають тільки опосередковано.

226. До ознак середовища маркетингу не належать:

1. невизначеність і складність;

2. взаємозв’язок факторів і динамічність;

3. статичність і неможливість прогнозування;

4. передбачуваність і непередбачуваність, контрольованість і неконтрольованість.

227. Розрахований прогнозний показник обсягу продажу товарів є:

1. незмінним і таким, що підлягає виконанню за будь-яких обставин;

2. таким, що дає змогу правильно визначити структуру штатів фірми, постачальників, розрахувати фінансові показники;

3. показником, який вільно коригує фірма залежно від ситуації на ринку та власних можливостей;

4. таким самим, як і решта показників фірми.

228. Прогнозування та планування — це:

1. категорії одного процесу управління;

2. практично тотожні операції та рішення;

3. категорії, якими користуються різні економічні системи;

4. бажані, але не обов’язкові для фірм (особливо малого бізнесу) категорії.

229. У часовому вимірюванні:

1. планування передує прогнозуванню;

2. прогнозування передує плануванню;

3. планування і прогнозування виконуються одночасно;

4. черговість планування і прогнозування залежить від конкретних обставин.

230. До основних елементів маркетингової діяльності не належить:

1. формування плану маркетингу;

2. управління асортиментом товару;

3. вибір методів реклами і стимулювання збуту;

4. організація переговорного процесу.