Вимова і написання префіксів

• У префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з: роз сипка, без пека, без шумний, без журно, роз фасований.
• Префікс з- передається буквою з: з шити, з сунути, з цементувати. Але перед к, п, т, ф, х у цьому префіксі пишеться с: с казати, с питати, с тиха, с фотографувати, с хопити.
• Ніколи не змінюється написання кінцевих приголосних у префіксах між-, об-, від-, під-,
  над-, перед-, пред-: між предметний, об сушити, від писати, під хопити, над хмарний, перед чуття, пред ставник.
• Для полегшення вимови у разі збігу приголосних звуків між префіксами роз- і з- та коренями, що починаються з кількох приголосних, може з'являтися звук і: розі брати, розі злити, зі гріти.
  
  Але: роз стрибатися, роз стелити.
• Префікс без- такого варіанта зі звуком і не має: без страшний, без крилий, без прикладний.
• Ненаголошений голосний звук [е] у префіксах пре-, пере-, пред-, перед- вимовляється наближено до [и], а ненаголошений [и] — наближено до [е]. Записуючи слова з цими префіксами, треба керуватися їхнім значенням.

Префікс пре-, що вказує на вищу міру ознаки і значенням наближається до слова дуже, пишеться з буквою е: пре чудовий, пре злючий, пре мудрий.

Префікс при- має значення наближення, приєднання або неповноти дії: при садибний, при в'язати, при гнути, при гальмувати.

Префікс прі- вживається лише у словах прірва, прізвище, прізвисько.

Префікси, зазвичай, пишуться разом з іншими частинами слова, до якого входять, іноді — через дефіс (будь-хто, по-вовчому), їх треба відрізняти від однозвучних прийменників в, на, до, по, від, під та часток не, ні, які пишуться окремо. Порівняйте:

читати вголос — зайти в (найближчу) кімнату;

робити наспіх — розраховувати на (такий) успіх;

повернутися додому — повернутися до (перерваної) розмови;

ніхто, ніколи — ні я, ні ти;

нехтувати — не цікавитись.

Послідовність розбору слова за будовою:

1. Назвати аналізоване слово.
2. Змінюючи форму слова, відділити закінчення від основи.
3. Добираючи спільнокореневі слова, визначити префікси, суфікси, сполучні голосні звуки.
4. Вичленувати корінь (або корені).

до змісту

СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ
Є слова, походження яких встановити не можна, оскільки виникли вони дуже давно. Наприклад: вода, рука, чорний, шість, ходити. Тому називають їх непохідними.
Більшість слів нашої мови мають своїх попередників — інші слова. Так, водний походить від слова вода, чорнота — від слова чорний, переходити — від ходити, шестірка — від шість. Такі слова називаються похідними.
Особливості творення похідних слів вивчає розділ науки про мову словотвір.
Слово або основа слова, від яких утворюються інші слова, називаються твірними.
Утворення від твірних слів: дід -> прадід, щастя -> нещастя, хто -> хтось.
Утворення від твірних основ: гітара ->гітарист, білий -> білизна.
Твірними можуть бути не тільки непохідні, але й похідні слова: бандурист -> бандуристка,
наповнювати -> наповнювач.
У таких випадках маємо ланцюжки слів, утворених одне від одного: бандура -> бандурист -> бандуристка;
білий -> білити -> побілити, -> побілка.
Між твірним і похідним словами зберігаються смислові зв'язки:

лісок — невеличкий ліс;

лісовий — той, що є у лісі;

лісничий — керівник лісового господарства;

лісничівка — місце постійного перебування лісничого.
до змісту

СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ
У процесі словотворення здебільшого беруть участь значущі частини слів — префікси і суфікси.

• Творення слів за допомогою суфіксів, які додаються до твірних основ, називається суфіксальним способом: море -> мор ськ ий; синій -> син яв а;
  коли -> коли сь; холодний -> холодн ува тий; годинникар -> годинникар ств о;

кулемет -> кулемет ник

.

• Творення слів за допомогою префіксів, які
  додаються до твірних слів, називається префіксальним способом словотвору: писати -> під писати, від писати, о писати; котрий -> ні котрий; друг -> не друг.
• Творення слів шляхом одночасного приєднання до твірного слова або твірної основи
  префіксів і суфіксів називається префіксально-суфіксальним способом: береза -> під берез ник; наш -> по -наш ом у;
  кричати -> роз кричати ся; мріяти -> за мріяти ся.
• Утворення нового слова відкиданням значущих частин називається безсуфіксальним (безафіксним) способом: молодий -> молодь (відкидання закінчення); переходити -> перехід (відкидання суфікса і закінчення).

Складання слів, основ і їхніх частин
Поширеним способом словотвору є складання — двох і більше слів, основ або їхніх частин.
Різновиди способу складання:

• складання слів: школа, інтернат -> школа-інтернат; кіно, театр -> кінотеатр;
• cкладання основи слова зі словом: південний і західний -> південно-західний; птах, фабрика -> птахофабрика; носити, плоди -> плодоносити;
• складання основ: сірі штани -> Сіроштан;
  чисте тіло -> чистотіл. Основоскладання часто поєднується з суфіксальним способом: вогонь, гасити -> вогнегас ник.
• складання повної і усіченої основ:
  
  Складання здійснюється як за допомогою сполучних голосних звуків [ о ] та [ е ], так і без них (тридверний, радіоточка, сімсот).
  Буква є на стику основ складних слів є лише графічним варіантом позначення сполучного звука [ е ]: зброя [ збройа ], носити -> збро є носець [ зброй е носець ], радість життя [ жит:'а ] -> житт є радісний [ жит:' e радісний ].
• Окремим різновидом складання є злиття
  словосполучення в одне слово (без будь-яких
  інших змін): вічно зелений (присл. + прикм.) - вічнозелений (прикм.); довго тривалий (присл. + прикм.) -> довготривалий (прикм.); місце проживання (ім. + ім.) -> місцепроживання (ім.); вище вказаний (присл. + форма дієслова) -> вищевказаний (прикм.). Складні слова, першою частиною яких є пів-, пишуться:
• якщо це загальні назви — як звичайні
  слова: півміста, піваркуша, пів'ящика;
• якщо це власні назви — через дефіс:
  пів-Тернополя, пів-Європи.

Складноскорочені слова
Різновидом складання є утворення складноскорочених слів. Його варіанти:

• складання частини слова і повного слова: стінна газета -> стінгазета;
  запасні частини -> запчастини; професійно-техінічне училище -> профтехучилище;
  районна державна адміністрація -> райдержадміністрація;
• складання частин кількох слів: колективне господарство -> колгосп;
  учнівський комітет -> учком; медичний санітарний батальйон -> медсанбат;
  обласний виконавчий комітет -> облвиконком;
• складання частин слів та початкових звуків інших слів: районний відділ народної ревіти -> райвно; Донецький Державний університет -> ДонДУ;
• складання назв початкових букв: Федеративна Республіка Німеччина -> ФРН;
  автоматична телефонна станція -> АТС;
• складання початкових звуків: Організація Об'єднаних Націй -> ООН;
  Українська повстанська армія -> УПА;
  запис актів громадянського стану -> загс;
• складання з використанням цифр: олімпіада 2000 року -> олімпіада-2000;
  машина запорізького автомобільного заводу 968-ої моделі -> ЗАЗ-968.

Деякі складноскорочені слова стали твірними — базою для утворення нових слів: колгосп - колгоспний -> колгоспник;
вуз -> вузівський;
медсестра -> медсестринський.

до змісту
ЧЕРГУВАННЯ У ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯХ ВНАСЛІДОК ТВОРЕННЯ СЛІВ

• У прикметниках, утворених від іменників з основою на г, к, х, ж, ч, ш, з, ц, с за допомогою суфікса -ськ-: г, ж, з + -ськ- —> -зьк- (Пра г а —> пра зьк ий,
  Збара ж — збара зьк ий,
  кирги з — кирги зьк ий); к, ч, ц + -ськ- —> -цьк- (Прилу к и — прилу цьк ий, воя к — воя цьк ий, Буча ч — буча цьк ий, бага ч — бага цьк ий, Зубре ц ь — зубре цьк ий, краве ц ь — краве цьк ий); х, ш, с + -ськ- —> -ськ- (Чорну х и — чорну ськ ий, че х — чеський, Золотоно ш а — золотоні ськ ий, Oде с а — оде ськ ий).
• Подібні чергування відбуваються внаслідок
  творення іменників за допомогою суфікса -ств-: убогий + ств(о) -> убо зтв о; боягуз + ств(о) -> боягу зтв о; юнак + ств(о) -> юна цтв о; ткач + ств(о) -> тка цтв о; молодець + ств(о) -> молоде цтв о; птах + ств(о) - пта ств о; товариш + ств(о) -> товари ств о; невіглас + ств(о) -> невігла ств;о.

<li> У таких словах приголосні [ д ], [ т ] у вимові також змінюються або випадають: студент -> [ студен'с'кий ], [ студенство ]; люди -> [ л'уц'кий ], [ л'уцтво ]; брат -> [ брац'кий ], [ брацтво ] і т. д.
Але на письмі ці звукові зміни не позначаються, тому пишемо студентський, студентство, людський, людство, братський, братство.

• В іменниках, утворених від прикметників
  із суфіксом -ськ- (-зьк-, -цьк-) за допомогою
  суфікса -ин-: -ськ- —> -шч-: черка ськ ий —> Черка щ ина ([ш], [к] —> [ч]); -зьк- —> -жч-: збара зьк ий —> Збара жч ина ([з'] —> [ж], [к] —> [ч]); -цьк- —> -чч-: доне цьк ий -> Доне чч ина ([ц] —> [ч], [к] —> [ч]).
• У прикметниках, утворених від іменників
  чи дієслів за допомогою суфікса -н-, та похідних від них.
  [к] -> [ч]: бі к —> бі ч ний, зви к ати -> зви ч ніш -> зви ч ка; [ц] -> [ч]: яй ц е -> яє ч ний -> яє ч ник; [ц] -> [ч]: столи ц я -> столи ч ний.
  (Винятки зі сполученням шм: ру к а -> ру шн ик, ру шн иця;
  мір—>а -> міро—>ик;
  сон—>е - соня—>ик;
  торік -> торі шн ій).

до змісту

ПЕРЕХІД ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ
За цього способу словотворення ніяких змін у будові слова не відбувається. Змінюються його значення, синтаксична роль, зв'язки з іншими словами.
Порівняйте:

Учительська праця почесна. (Праця (яка?) — учительська — прикметник у ролі означення);

Учительська в нашій школі дуже гарна. (Що гарне? — учительська — іменник у ролі підмета).
Подружилася лисиця з вовком. (Подружилася (з ким?) — з вовком — іменник у ролі додатка);

Із того часу він на мене дивиться вовком. (Дивиться (як?) вовком — прислівник у ролі обставини).

Послідовність словотвірного розбору слова

1. Назвати аналізоване слово.
2. Визначити його лексичне значення.
3. Порівняти його зі словом, від якого воно утворене, пояснити зміни у звуковому складі (якщо такі є).
4. Встановити структурну та значеннєву різницю між обома словами.
5. Зробити висновок про спосіб творення аналізованого слова.

Матеріал взято з сайту http://www.ostriv.in.ua

Автор цього матеріалу, на жаль, невідомий. На сайті http://www.ostriv.in.ua, з якого взято матеріал, авторство також не вказано. Якщо хтось може вказати на автора матеріалу, залишайте коментарі.