Розкриття інформації про основні засоби, інвестиційну нерухомість та нематеріальні активи у фінансовій звітності

Міжнародні стандарти зазначають, що фінансова звітність щодо основних засобів має містити наступну інформацію:

o способи оцінки собівартості. Якщо використовуються більш ніж один спосіб, має розкриватися собівартість у відповідності до кожного методу для кожного виду основних засобів;

o методи нарахування зносу, що використовуються;

o строки корисного використання, що застосовуються та ставки зносу;

o валова балансова вартість та нарахований знос на початок і кінець періодів;

o звірка балансової вартості на початок і кінець періоду, що відображує:

о надходження; о вибуття;

о придбані через об'єднання підприємств;

о підвищення або зниження вартості, що виникає в результаті переоцінок;

о списання; о знос;

о чисту різницю валютних курсів, що виникає при переході фінансової звітності закордонної; о інші зміни.

Фінансова звітність також має розкривати:

o обмеження прав власності і вартості основних засобів, що знаходяться в якості забезпечення зобов'язань;

o облікову політику щодо витрат на відновлення природних ресурсів, що пов'язані із використанням основних засобів;

o розмір витрат на будівництво основних засобів;

o суму зобов'язань щодо придбання основних засобів.

У Примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація:

o вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені в балансі;

o методи амортизації, що застосовуються підприємством, і терміни корисного використання (експлуатації);

o наявність та рух основних засобів у звітному році:

о первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на початок звітного року;

о первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих в результаті об'єднання підприємств;

о сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки;

о первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули;

о сума нарахованої амортизації;

о сума втрат від зменшення корисності, відображена в Звіті про фінансові результати у звітному періоді;

о інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу основних засобів;

о первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року.

Також у Примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

o вартість основних засобів, щодо яких існують передбачені чинним законодавством обмеження володіння, користування та розпорядження;

o вартість переданих у заставу основних засобів;

o сума капітальних вкладень на придбання і будівництво основних засобів за звітний рік;

o сума укладених угод на придбання у майбутньому основних засобів;

o залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо);

o первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватись;

o залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу;

o первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки основних засобів, отриманих за рахунок цільового фінансування.

Якщо в звітному періоді проводилася переоцінка основних засобів, необхідно розкривати в Примітках зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).

Крім того, бажано розкривати в Примітках таку інформацію щодо переоцінки основних засобів:

o базу, застосовану для переоцінки активів;

o дати чинності переоцінки;

o залучення незалежного оцінювача;

o сутність будь-яких показників, що застосовувалися для визначення відновлюваної вартості.

У Примітках до консолідованої фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться сума курсових різниць у зв'язку з перерахунком вартості основних засобів, наведеної у фінансовій звітності дочірніх підприємств.

Підприємство, що утримує інвестиційну нерухомість за угодою про фінансову або операційну оренду, розкриває інформацію орендарів про фінансову оренду й орендодавців про будь-яку операційну оренду, яку надало підприємство.

Підприємство розкриває наступну інформацію:

а) модель, яку він застосовує, - справедливої вартості або собівартості;

б) якщо він застосовує модель справедливої вартості - чи класифікуються й обліковуються (якщо так, то за яких обставин) частки нерухомості, утримувані за угодою про операційну оренду як інвестиційна нерухомість;

в) якщо класифікацію зробити важко - критерії, якими користується підприємство для розмежування інвестиційної нерухомості і нерухомості, зайнятої власником, та нерухомості, утримуваної для продажу в ході звичайної діяльності;

г) методи і суттєві припущення, що застосовуються для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості, включаючи виклад того, чи було підтверджено визначення справедливої вартості ринковими свідченнями, чи ж воно більше базувалося на інших факторах (які підприємство повинен розкрити) через характер нерухомості і брак зіставних ринкових даних;

ґ) міру, якою справедлива вартість інвестиційної нерухомості (оцінена або розкрита у фінансових звітах) базується на оцінці, зробленій незалежним оцінювачем, який має відповідну професійну кваліфікацію і недавній досвід оцінки в тій самій місцевості та тієї самої категорії власності. Якщо такого оцінювання не було, цей факт слід розкрити;

д) суми, визнані у звіті про прибутки чи збитки, щодо:

o доходу від оренди інвестиційної нерухомості;

o прямих операційних витрат (включаючи ремонт і обслуговування), що виникають від інвестиційної нерухомості, яка генерує дохід від оренди протягом періоду;

o прямих операційних витрат (включаючи ремонт і обслуговування), що виникають від інвестиційної нерухомості, яка не генерує доходу від оренди протягом періоду;

o кумулятивних змін у справедливій вартості, визнаних у прибутку чи збитку після продажу інвестиційної нерухомості з пулу активів, для якого застосовується модель собівартості, до пулу активів, які відображаються за моделлю справедливої вартості;

е) існування і суми обмежень щодо спроможності реалізувати інвестиційну нерухомість або перевести дохід і надходження від продажу;

є) контрактні зобов'язання купити, збудувати чи забудувати інвестиційну нерухомість або провести ремонт, обслуговування чи поліпшення.

Модель справедливої вартості

Слід розкрити таке:

а) збільшення вартості, розкриваючи окремо збільшення внаслідок придбання і ті, що виникають у результаті капіталізації подальших видатків, визнаних у балансовій вартості активу;

б) збільшення вартості внаслідок придбання шляхом об'єднання бізнесу;

в) активи, класифіковані як такі, що утримуються для продажу або ж включені до ліквідаційної групи, класифікованої як така, що утримується для продажу, згідно з МСФЗ 5 та з іншим вибуттям;

г) чисті прибутки або збитки від коригування справедливої вартості;

ґ) чисті курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів закордонного суб'єкта господарювання в іншу грошову одиницю подання інформації або при переведенні фінансових звітів закордонної одиниці у грошову одиницю суб'єкта господарювання, що звітує;

д) передачі права нерухомості до запасів (та із запасів) і нерухомості, зайнятої власником;

е) інші зміни.

При суттєвому коригуванні отриманої оцінки інвестиційної нерухомості для відображення у фінансових звітах підприємство повинно розкривати узгодження між отриманою і скоригованою оцінками, включеними до фінансових звітів, окремо показуючи сукупну суму будь-яких визнаних за орендою зобов'язань, які були додані, і будь-які суттєві коригування.

Крім того, суб'єктові господарювання слід розкривати:

а) опис інвестиційної нерухомості;

б) пояснення того, чому справедливу вартість не можна достовірно оцінити;

в) якщо можливо, діапазон оцінок, у якому найбільш імовірно, перебуває справедлива вартість;

г) при вибутті інвестиційної нерухомості, що не відображається за справедливою вартістю:

o той факт, що суб'єкт господарювання продав інвестиційну нерухомість, що не відображалася за справедливою вартістю;

o балансову вартість інвестиційної нерухомості під час продажу;

o суму визнаних прибутків або збитків.

За міжнародними стандартами у фінансовій звітності за кожним класом нематеріальних активів повинна розкриватися наступна інформація:

o строк корисної експлуатації та норми амортизації;

o метод нарахування амортизації;

o валова чиста балансова вартість і накопичу вальна амортизація на початок і кінець звітного періоду;

o окремою статтею звіту про прибутки та збитки амортизація на;

o узгодження балансової вартості н.а. на початок і кінець звітного періоду:

о додаткові надходження з відокремленням н.а. придбаних і створених власними силами; о списання і вибуття;

о збільшення або зменшення вартості, що виникли в результаті переоцінки;

о збитки від знецінення;

о чисті курсові різниці при перерахунку показників фінансової звітності зарубіжного підприємства;

о інші зміни чистої балансової вартості на протязі періоду.