Техніко-економічне оцінювання технологічних процесів

Для порівняння та визначення техніко-економічної оцінки екількох запроектованих технологічних процесів і вибору оп-имального варіанта використовують техніко-економічні по-гзники. До найхарактерніших із них належать такі:

1. Собівартість деталі що визначається витратами на ма-еріал М, основною заробітною платою робітників Р і цехови-накладними витратами Я:

2. Собівартість обробки деталі:

3. Норми часу (штучного і штучно-калькуляційного) на пов­ну обробку деталі:

^де -^шт — штучний час на виконання всіх операцій обробки окремої деталі;

*_шт — штучний час однієї операції;

Т_к — штучно-калькуляційний час на виконання всіх опера­цій обробки окремої деталі;

*_к— штучно-калькуляційний час однієї операції обробки.

4. Основний (технологічний) час Т_о за всіма операціями окремої деталі:

де Ь_а — основний технологічний час однієї операції обробки.

5. Коефіцієнт використання верстата за основним часом, що дорівнює відношенню основного часу до штучного або штучно-калькуляційного (залежно від виду виробництва):

або

Чим більший цей показник, тим більшою є частка в нормі машинного часу.

6. Коефіцієнт завантаження обладнання за часом, що визна­чається відношенням розрахункової кількості верстатів С до фактичної (прийнятої) їх кількості С: