Принципи та с-ма державного програмування економічного і соц.го розвитку У

Державне програмування економічного і соц.го розвитку підпорядковується певним принципам. Вони визначені у Законі У. „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соц.го розвитку У.”:

1) цілісність (розроблення взаємноузгоджених прогнозних і програмних документів соц.-економічного розвитку (СЕР) окремих адміністративно-територіальних одиниць (АТО) та окремих галузей ек-ки);

2) об’єктивність (розробка здійснюється на основі даних Держкомстату, даних органів місцевої виконавчої влади, даних НБУ);

3) науковість (розробка на науковій основі);

4) гласність (доступність для громадян);

5) самостійність (місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розробку, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного та соц.го розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць);

6) рівність (дотримання прав і врахування інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності);

7) принцип дотримання загальнодержавних інтересів(органи виконавчої влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати розробку прогнозних і програмних документів виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодерж соц-ек політики та економічної безпеки держави.).

При розроблені макроекономічних планів використовується певна с-ма показників, які поділяються на такі групи: 1) натуральні чи вартісні; 2) кількісні чи якісні; 3) абсолютні чи відносні; 4) обов’язкові, розрахункові, інформаційні. Натуральні показники характеризують речовий аспект відтворення. Вони дають можливість установити пряму відповідність між обсягом вир-ва в конкретно-речовій формі та обсягом потреб у продукції. Вартісні показники подаються в грошових одиницях (гривнях). За їх допомогою вимірюються сукупні результати відтворення, передусім макроекономічні показники. Кількісні показники характеризують прямі безпосередні результати діяльності. Якісні показники характеризують споживчу вартість (корисність) продукції, умови розвитку вир-ва, ефективність, сту-
пінь використання різних видів ресурсів і т. ін. Абсолютні показники відображають кількісну характеристику процесів та явищ. Відносні показники характеризують динаміку та структуру відповідних параметрів.