Благо як економічна категорія

Основою добробуту людини є блага, якими вона має можливість користуватись. Благо - це дари природи, вироби або послуги, що задовольняють потреби людей, тобто приносять користь. Розрізняють на економічні (Е) та неекономічні (НЕ), матеріальні та нематеріальні (НМ), індивідуальні (І.), колективні (К), суспільні (С). Е - це блага, обсяги яких обмежені, а доступ до них нормується через ціни. Це рідкісні блага (рідкісність- це власт., що означає дисбаланс між можлив-ми ек. ситсеми та бажаннями спож. отримати певні блага). НЕ блага – необмежені й неоплатні одночасно. До НМ благ відносять, наприклад, те, що утворює людський капітал: освіта, знання, виховання, досвід, інформація; вода, повітря тощо.. Їхнє споживання збільшує добробут. В економічній теорії розрізняють блага економічні та неекономічні, матеріальні та нематеріальні, індивідуальні, колективні та суспільні. Економічними вважаються такі блага, обсяги яких обмежені, а доступ до них нормується через ціни. Економічні блага — це рідкісні блага. Рідкісність — це властивість, притаманна всім економічним благам, що означає дисбаланс між можливостями економічної системи, який визначається наявністю цих благ у суспільстві в кожному місці і кожний момент часу, та бажаннями споживачів отримати певні обсяги благ; такий дисбаланс існує за будь-якої ціни рідкісного блага. Неекономічні блага — це такі, які є одночасно необмежені і безоплатні, наприклад, сонячне світло, вода, повітря. До них можна віднести деякі соціальні блага, такі як стосунки в родині, психологічний клімат на роботі, спілкування з друзями. Інд. блага (товари особистого користування) споживаються кожною людиною окремо. Сусп. блага –надання яких окремій особі неможливе без надання іншим особам (освітлення вулиць). Кол. блага – це блага, що розпад-ться на підставі політ. рішення (соц. захист населення).