Об’єкти і суб’єкти державного управління

Управлінню притаманні свої об’єкти і суб’єкти. Об’єктами управління (ОУ) можуть бути поведінка окремих людей чи груп, суспільна праця і вир-во, технічні засоби тощо. Відповідно до цього управління поділяють на технічне, біологічне і соц. (СУ). СУ, в свою чергу, включає державне, громадське, церковне і сімейне управління.

Об’єктом державного управління (ОДУ) є соц. організація суспільства з притаманними їй соц.ю структурою і соціальними процесами. ОДУ – це с-ма, яка підпорядковуєтвладній волі суб’єкта управління і виконує його рішення. Об’єктами можуть бути галузі, регіони, підприємства, організації.

Суб’єкт управління (СУ) забезпечує реалізацію інтересів певної соц.ї спільноти – народу, певних верств суспільства, нації. Між СУ і ОУ виникають управлінські відносини завдяки тому, що СУ наділені відповідно ОУ владними повноваженнями, які дають змогу їм здійснювати свій управлінський вплив. Відносини між СУ і ОУ можуть носити характер субординації, координаціїї. Підпорядкування одного інтересам іншого приводить до встановлення між ними вертик. зв*язків — субординації(пряме підпорядкуаання, непряме підпорядкування, подвійне підпорядкування та ін.) Поєднання двох і більше дій одного рівня, які спрямовані на досягнення запланованого результату, призводить до встановлення горизонтальних зв*язків— координації (узгодження, предметно-технічна взаємодія тощо). Між суб’єктом і об’єктом державного управління не існує абсолютних меж. С-ма, що управляє як суб’єкт відносно того чи іншого об’єкта, своєю чергою, є об’єктом управління іншим суб’єктом.