Світове господарство

При переході товарного виробництва від стадії світового ринку до стадії світового господарства виникає міжнародне переміщення не тільки товарів, але і факторів виробництва, насамперед капіталу та робочої сили. Таким чином, категорія світового господарства торкається не тільки сфери обігу, а й сфери виробництва.

Світове господарство – це сукупність національних економік країн світу, пов'язаних між собою мобільними факторами виробництва. Основою світового господарства є міжнародний поділ праці та інших факторів виробництва, а також інтернаціоналізація господарського життя, що призводить до зростання на цій основі міжнародних форм виробництва і виникнення економік відкритого типу.

Суб'єктами світового господарства виступають транснаціональні компанії, національні господарства, міжнародні інтеграційні об'єднання, які самі є системами з властивим тільки їм регулюванням. Відносини між окремими елементами світового господарства можуть здійснюватися на міжнародному або транснаціональному рівні.

У соціально-економічному плані світове господарство неоднорідне. Провідне місце займають промислово розвинуті західні країни. Особливе місце займають країни, що розвиваються, у яких багато в чому зберігається залежний характер їхніх економік від індустріальних країн.

Світове господарство складається з підсистем, які мають певну спільність і відмінності і переслідують у своєму розвитку не тільки спільні цілі глобальних систем, а й вирішують свої завдання. Для виділення підсистем застосовують ряд критеріїв: рівень економічного розвитку; соціальна структура економіки; тип економічного зростання, рівень і характер зовнішньоекономічних зв'язків.