Укрупнення корпорації

Форми реорганізації шляхом укрупнення:

- злиття кількох підприємств в одне;

- приєднання одного або кількох підприємств до одного;

- придбання підприємства.

Згідно стандарту бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств» результатом об’єднання може бути:

- отримання інших активів або зобов’язань;

- створення нової юридичної особи;

- отримання контрольного пакета акцій;

- передача активів об’єднуваних підприємств іншому підприємству і ліквідація одного з підприємств, що об’єднуються.

Основні мотиви, які можуть спонукати до реорганізації шляхом укрупнення, наступні:

1. Ефект синергізму. Синергізм – умова, за якої загальний результат є більшим за суму часток. (Основний принцип синергізму: 2 + 2 = 5). При цьому вартість підприємства після реорганізації перевищує сумарну вартість окремих підприємств до реорганізації.

В антимонопольному законодавстві більшості країн розрізняють:

Ø горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) – об’єднання двох або більше підприємства, які виробляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги;

Ø вертикальне укрупнення – об’єднання одного підприємства з його постачальником чи споживачем;

Ø діагональне укрупнення – об’єднання суб’єктів господарювання різних галузей і видів діяльності (здійснюється здебільшого з метою диверсифікації діяльності).

А,Б,В,… - підприємства,

а₁, а₂, б₁… - засновники підприємств.

Рис. 11.2. Відмінності між злиттям та приєднанням підприємств

Якщо при злитті (приєднанні) деякі учасники виявляють бажання вийти зі складу засновників, то даний вихід доцільно оформити до моменту підписання передавального балансу, який у даному разі складається з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та активів.

У разі приєднання виникає необхідність у збільшенні статутного капіталу корпорації, до якої здійснюється приєднання. Величина збільшення СК залежить від пропорцій обміну корпоративних прав та від величини СК приєднуваного підприємства.

Одна з найскладніших фінансових проблем, яка виникає під час злиття чи приєднання – визначення пропорцій обміну корпоративних прав у СК підприємств, що реорганізуються, на акції в СК підприємства-правонаступника. За базу береться, як правило, вартість підприємств, яка розраховується:

1. За величиною чистих активів підприємств (балансова вартість – зобов’язання). Недолік в тому, що балансова вартість відрізняється від ринкової.

2. За ринковим курсом корпоративних прав (якщо вони мають обіг на організованому фондовому ринку). Проблематика використання даного показника полягає в тому, що курс акцій може суттєво коливатись.

3. На основі дохідного підходу (дисконтування майбутніх грошових потоків і розрахунок вартості капіталізованого доходу). Складність полягає у прогнозуванні майбутніх доходів та визначенні ставки дисконтування.

Реорганізація може здійснюватися в результаті придбання значного пакета корпоративних прав інших товариств – поглинання (аквізиція).