Порядок виконання роботи. Перед початком роботи включають джерело живлення лабораторного макету ГСС і вольтметр

Перед початком роботи включають джерело живлення лабораторного макету ГСС і вольтметр. На вхід досліджуваного макету подають з виходу генератора немодульовану напругу з амплітудою В.

Потенціометром ВЧ встановлюється режим роботи транзистора Т1, відповідаючий показам міліамперметра мА.

Перемикачами П1 і П2 встановлюються коефіцієнти ввімкнення та згідно даним таблиці 6.

Таблиця №6

Положення перемикачів П1 і П2
і		0,7	0,45	0,4	0,35	0,3	0,25	0,2	0,15	0,1	0,05

Плавно змінюючи частоту генератора ГСС в межах МГц визначають, при якій частоті має місце резонанс, максимальне підсилення. З отриманих значень і визначають резонансний коефіцієнт підсилення каскаду:

1) Для зняття залежності при встановлених значеннях , , , і зменшують потенціометром R4 струм емітера транзистора Т1 і вимірюють напругу на виході макету для кожного встановленого значення згідно таблиці 7.

Таблиця №7

		2,5

З даних таблиці будують графік . Потрібно мати на увазі, що ємність контура в макеті зроблена великою ( пФ), тому зміна вихідної ємності транзистора Т1 при зміні , мало впливає на резонансну частоту контуру. Тому генератор можна не налаштовувати на зміну .

2) Для зняття залежності :

а) Встановлюють потенціометром R4 струм транзистора Т1 мА, коефіцієнт включення або

б) Змінюють напругу на виході макету при різних значеннях Результати вимірювання заносять до таблиці 8.

Таблиця №8

	0,05	0,1	0,15	0,2	0,25	0,3	0,35	0,4	0,45	0,71

Потрібно мати на увазі, що для кожного встановленого значення необхідно налаштовувати коливальний контур за максимальними показами лампового вольтметра, включеного на виході макету.

Згідно даним таблиці будують графік .

3) Для зняття залежності при , :

а) Встановлюють і і плавно налаштовують частоту генераторів в резонанс з частотою досліджуваного коливального контуру з максимальних показів лампового вольтметра. Записують точні значення і

б) Плавне збільшення частоти генератора від до , при якій вольтметр на виході показує напругу

Величина полоси пропускання каскаду при послабленні на краях дБ визначається як . Зміни проводять для всіх значень вказаних в таблиці 9;

в) Вимірювання пункту «б» повторюють для і всіх значень .

Результати вимірювань заносять до таблиці 9.

4) Розрахунок еквівалентної добротності контуру проводять за допомогою обчислених значень і в пункті 3.

Результати вимірів заносять до таблиці 9.

Таблиця № 9

	0,05	0,25	0,4	0,7

З даних таблиці будують графік і .

2.4. Зміст звіту

Звіт по лабораторній роботі повинен містити:

1) Структурну схему досліджуваного макету.

2) Таблиці експериментальних даних.

3) Графіки експериментальних залежностей.

4) Розрахункові дані.

5) Висновки по результатам роботи.

2.5. Контрольні запитання

2.5.1. Пояснити значення всіх елементів принципової схеми ПВЧ. Як забезпечується зміщення на базу транзисторів Т1 і Т2?

2.5.2. Запишіть і поясніть формулу резонансного коефіцієнту підсилення каскаду .

2.5.3. Чому і як зі зміною режиму транзистора Т1 змінюється величина резонансного коефіцієнта підсилення при постійних величинах і ?

2.5.4. При яких умовах в досліджуваній схемі ПВЧ можна отримати максимальний резонансний коефіцієнт підсилення ?

2.5.5. Як і чому залежить величина резонансного коефіцієнта підсилення досліджуваного каскаду від коефіцієнтів включення і ?

2.5.6. Як і чому залежить величина полоси пропускання і еквівалентного затухання контуру від коефіцієнтів увімкнення і ?

2.5.7. Накресліть на одному графіку загальний вид резонансних характеристик каскаду для двох значень і при

2.5.8. Запишіть та поясніть залежність модуля відносно коефіцієнту підсилення каскаду від величини розстройки .

2.5.9. Від чого залежить вибірковість каскаду ПВЧ з одиночним контуром?

2.5.10. Як змінюється резонансний коефіцієнт підсилення каскаду при зміні частоти контура по діапазону?

2.5.11. Як впливає внутрішній зворотній зв'язок на роботу підсилювача?

2.5.12. Чому коефіцієнт підсилення каскаду не повинен перевищувати коефіцієнт стійкого підсилення?