Збудник висипного тифу

Вирішальним методом у діагностиці висипного тифу та хвороби Брілла є серологічний метод. Антитіла у сироватці крові пацієнта накопичуються на 5 -7 день хвороби. Досліджуваний матеріал – кров, взята з вени, із якої отримують сироватку.

1. Використовують серологічні реакції:

♦ реакція аглютинації рикетсій (РАР)

♦ реакція зв’язування комплементу (РЗК)

♦ реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)

♦ реакція імунофлюоресценції (РІФ)

Їх слід проводити у динаміці – метод парних сироваток.

2. Експрес-метод діагностики – реакція непрямого гемолізу, яка використовується у ранній період захворювання.

Хламідіози

Інфекційні хвороби	Досліджува-ний матеріал	Методи діагностики	Мета, реакції, результат
1. Трахома	Зіскріб епітелію кон’юнктиви	Мікроскопічний	У мазках, забарвлених за Романовським-Гімза в уражених клітинах коковидні включення (тільця Провачека-Хальберштедтера)
Мікробіологічний	Культивування на курячих ембріонах та культурах клітин L-929, НеІа
Серологічний	Виявлення антитіл у сироватці крові пацієнта з допомогою хламідійного діагностикуму у реакціях ІФА, РНГА
2. Орнітоз	Кров 8-10мл у перші 2 тижні хвороби Харкотиння -до 25 дня	Мікробіологічний	Культивування на курячих ембріонах та культурах клітин L-929, НеІа, НЕр-2 – виявлення специфічних включень у мазках-відбитках, забарвлених за Романовським-Гімзою або з допомогою прямої імунофлюоресценції
Біологічний	Зараження білих мишей- сисунків – у мазках-відбитках мікроколонії хламідій
Серологічний	Наростання титру антитіл у 4 рази у парних сироватках при застосуванні РЗК, ІФА
Алергічна проба з орнітином	Застосовують для ранньої діагностики (2-9 день), і ретроспективної діагностики
3.Респі- раторний хламідіоз	Слиз із носоглотки	Реакція імунофлуорес-ценції із застосуванням антитіл
4. Сечостате- вий хламідіоз	Зіскріби із уретри у чоловіків   Зіскріби із шийки матки у жінок	Мікроскопічний	У мазках, забарвлених за Романовським-Гімза в уражених клітинах виявляють цитоплазматичні включення (ретикулярні тільця забарвлюються у синьо-фіолетовий колір, елементарні – в рожевий)
	Зіскріби із уретри у чоловіків Зіскріби із шийки матки у жінок Центрифугати сечі Біоптати	Виявлення антигенів хламідій	Пряма реакція імунофлуоресценції Непряма реакція імунофлуоресценції ІФА
	Зіскріби із уретри у чоловіків Зіскріби із шийки матки у жінок	Мікробіологічний	Культивування на культурах клітин L-929, НеІа, ВНК-21 – виявлення специфічних цитоплазматичних включень у моношарі клітин, забарвлених за Романовським-Гімзою (ретикулярні тільця забарвлюються у синьо-фіолетовий колір, елементарні – в рожевий
	Сироватка крові пацієнта Секрети статевих залоз	Серологічний	Виявляють антитіла у: -РЗК -РІФ -ІФА -РНГА
	Секрети статевих залоз	Молекулярно-генетичні дослідження	ДНК-зондова гібридизація Ланцюгова полімеразна реакція (ЛПР)
	Зіскріби із уретри у чоловіків Зіскріби із шийки матки у жінок	Імунохроматогра-фічні експрес - методи	Виявлення антигенів хламідій

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика вірусних інфекцій,

хвороб, викликаних мікоплазмами

Актуальність теми:

Віруси – особливий клас неклітинних форм життя. Відомо понад 2000 видів різноманітних вірусів, які уражають організм людини, тварини, комах. рослин, бактерій. Вони відіграють надзвичайно велику роль у природі, виступають як фактор, що об’єднує складні системи органічного світу, служать переносниками генетичної інформації. Саме за допомогою вірусів зроблені фундаментальні відкриття з розшифрування структури нуклеїнових кислот, механізмів реплікації ДНК та синтезу білка. Фундаментальне вивчення вірусів та бактеріофагів увінчалося грандіозними успіхами генної інженерії. Понад 500 вірусів –збудники інфекційних хвороб у людей. Вони викликають гострі та хронічні захворювання, більшість з яких носить масовий характер або дають високий відсоток летальності (сказ, СНІД, геморагічні гарячки, гепатити тощо). Морфологію та фізіологію цих мікроорганізмів вивчає самостійна галузь мікробіологічної науки – вірусологія, основоположником якої вважають вітчизняного вченого Д.Івановського.

Мікоплазми належать родини Mycoplasmataceae, викликають захворювання із загальною назвою мікоплазмози. Серед мікоплазм є патогенні і сапрофітні види. Мікоплазми ускладнюють перебіг багатьох вірусних інфекцій, особливо грипу та парагрипу. При змішанній мікоплазмово - грипозній інфекції летальність може досягати 10%. Мікоплазмова інфекція може викликати вади розвитку плода, мертвонародження, ранню дитячу смертність у зв’язку з внутрішньо-утробним зараженням

Тому молодшому медичному спеціалісту необхідні знання про основні групи вірусів, мікоплазм та захворювання, викликані ними, особливості взяття досліджуваного матеріалу, методи вірусологічних та мікробіологічних досліджень.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Особливості біології та морфології вірусів, мікоплазм.

♦ Методи культивування вірусів, мікоплазм.

♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для

дослідження, його транспортування до вірусологічної та

мікробіологічної лабораторій.

♦ Препарати для специфічного лікування та профілактики

вірусних інфекцій.

Вміти:♦ Проводити взяття біологічного матеріалу для

вірусологічних та мікробіологічних досліджень.

♦ Оформляти скерування для вірусологічного та

мікробіологічного досліджень.

♦ Транспортувати біологічний матеріал у вірусологічну та

мікробіологічну лабораторії.

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Основи латинської мови з медтермінологією	Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення
2.	Біологія	Життєдіяльність клітин
3.	Анатомія людини	Будову органів та систем людського організму
4..	Фізіологія	Фізіологічні процеси живої клітини Фізіологію органів та систем людського організму
5.	Догляд за хворими та ММТ	Взяття досліджуваного матеріалу Дезінфекцію, стерилізацію Правила спілкування з пацієнтом	Взяти патологічний матеріал для вірусологічних досліджень Проводити дезінфекцію та стерилізацію

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завданн	Самостійні записи
1. Ознайомтесь з:	1.1. Загальною характеристикою вірусів 1.2. Принципами класифікації
2. Вивчіть:	2.1. Особливості біології та морфології вірусів 2.2. Взаємодію вірусів з клітиною 2.3. Взяття досліджуваного матеріалу при вірусних інфекціях 2.4. Заходи безпеки під час роботи з вірусовмісним матеріалом 2.5. Методи вірусологічної діагностики 2.6. Експрес-методи діагностики вірусних інфекцій

Мікоплазмози

Питання мікробіологічної діагностики мікоплазмозів згідно тематичного розподілу годин визначене на самостійне опрацювання. Представте матеріали підготовки з даного питання згідно «Методичних рекомендацій для псрс з навчальної дисципліни».

Запитання для самоконтролю знань

1. Особливості біології та морфології вірусів.

2. Які ознаки вірусів покладено в основу їх класифікації?

3. Взаємодія віруса з клітиною, реплікація віруса.

4. Який патологічний матеріал відбирають для мікробіологічного дослідження при вірусних інфекціях?

5. Яких правил слід дотримуватись під час відбору проб на вірусологічне дослідження?

6. Правила транспортування вірусовмісного матеріалу до лабораторії.

7. Вірусологічні методи діагностики.

8. Експрес-методи діагностики вірусних інфекцій (ВІЛ –інфекції, гепатиту В).

9. Короткі відомості про мікоплазми, їх роль у патології людини.

10. Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних

мікоплазмами. Експрес – методи дослідження

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти повторюють особливості біології та морфології

вірусів, мікоплазм. Розглядають схеми взаємодії вірусів з клітиною. Проводять взяття біологічного матеріалу для вірусологічних та мікробіологічних досліджень. Оформляють скерування до лабораторії.

Вивчають правила доставки біологічного матеріалу до вірусологічної, мікробіологічної лабораторій та методи дослідження.

Складають схему мікробіологічної діагностики мікоплазмозів.та знайомляться з експрес-методами дослідження (особливої уваги надають експрес- методам діагностики гепатиту В та ВІЛ-інфекції).

Перелік практичних навичок

1. Проведення взяття біологічного матеріалу для вірусологічних та мікробіологічних досліджень.

2. Оформлення скерування для лабораторних досліджень.

3. Доставлення біологічного матеріалу у лабораторію.