Бордетели

З діагностичною метою обстежують дітей за клінічними ознаками або тих, які кашляють протягом 5-7 днів без ознак запалення у ротоглотці; дорослих з підозрою на коклюш, які безпосередньо працюють з дітьми, у пологових будинках, дитячих лікарнях і кашляють протягом

5-7 днів і більше.

За епідеміологічними показами обстежують осіб, які були в контакті із хворими.

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

1. Матеріал необхідно забирати у ранні терміни 2-3рази щодня або через день.

2. Слиз беруть із задньої стінки глотки з її нижніх відділів, так як верхніх відділах носоглотки знаходяться авірулентні штами.

3. З діагностичною метою та за епідеміологічними показами матеріал забирають:

♦ сухим і зволоженим ватними тампонами

♦ методом «кашлевих пластинок» (тільки за наявності кашлю)

ІІ. Алгоритм виконання практичного навичка

1. Взяття патологічного матеріалу задньоглотковим тампоном

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	1. Стерильний ватний тампон, зігнутий під кутом 120˚ 2. Шпатель 3. Живильне середовище - КВА
2. Усадіть пацієнта за відомими Вам правилами (див. практичне заняття «Лабораторна діагностика захворювань, викликаних патогенними коками»)		Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, медичної етики та деонтології
3.Візьміть мазок із задньої стінки глотки	1. Візміть у ліву руку шпатель 2. У праву руку – стерильний ватний тампон, зігнутий під кутом 120˚ 3. Притримайте корінь язика шпателем 4. Введіть тампон зігнутим кінцем донизу у ротоглотку до «відчуття провалу» 5. Проведіть кінцем тампона та його випуклим боком по задній стінці глотки справа наліво 2-3 раз 6. Вийміть тампон з рота, помістіть у флакон	Уважно, щоб не викликати блювотний рефлекс! Під час взяття матеріалу не торкайтесь слизової оболонки щік, мигдаликів, піднебіння, губ, язика
4. Здійсніть посів на живильне середовище або транспортуйте до лабораторії	Техніку посіву на щільне середовище (див. практичне заняття «Фізіологія мікроорганізмів»)	Середовища повинні бути оброблені антибіотиками для пригнічення супутньої мікрофлори
5. Оформіть супровідну документацію за відомими Вам правилами
6. Відпрацьований інструментарій та матеріал помістіть у дезінфектант	Проведіть знезараження та перед-стерилізаційну обробку за відомими Вам вимогами

2. Взяття досліджуваного матеріалу методом «кашлевих пластинок»

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний інструментарій та матеріал	1. Чашку Петрі з живильним середовищем - КВА
2. Усадіть пацієнта за відомими Вам правилами (див. практичне заняття «Лабораторна діагностика захворювань, викликаних патогенними коками»)		Дотримуйтесь правил спілкування з пацієнтом, медичної етики та деонтології
3. Здійсніть взяття досліджуваного матеріалу	1. Візміть у праву руку чашку Петрі з живильним середовищем - КВА 2. Відкрийте чашку Петрі 3. Піднесіть її до рота пацієнта на віддалі 8-10см 4. Витримайте кілька секунд на протязі кількох кашлевих поштовхів 5. Закрийте чашку Петрі з живильним середовищем	Взяття матеріалу здійснюйте у момент появи притупу кашлю Кришку, зняту з чашки Петрі, тримайте внутрішньою поверхнею донизу
4. Оформіть супровідну документацію за. відомими Вам правилами
5.Транспортуйте до лабораторій		Якщо взяття матеріалу здійснене на приймальному покої – помістіть у термостат

ІІІ. Методи діагностики коклюшу:

1. Мікроскопічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під імерсійною системою мікроскопа мікропрепарат (малюнок в атласі, мультимедійну презентацію) пофарбований за методом Грама) 2. Зверніть увагу на: ♦форму збудника ♦розміщення ♦забарвлення 3. Замалюйте мікроскопічну картину збудника коклюшу

2.. Мікробіологічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте колонії бордетел на КВА, охарактеризуйте їх

Мікобактерії туберкульозу

І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу

Для дослідження у пацієнта відбирають 3 проби мокротиння:

♦ першу пробу – у день звернення за медичною допомогою в присутності медичного персоналу

♦ другу пробу пацієнт збирає самостійно у ранкові години

♦ третю пробу – пацієнт збирає в присутності медичного персоналу в день доставки другої проби

ІІ. Алгоритм виконання практичного навичка

Взяття мокротиння для мікробіологічного дослідження:

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте необхідний матеріал та інструментарій	1. Широкогорлу банку з кришкою або плювальницю 2. Дезінфектант 3. Консервант (10% розчин натрію фосфату, 10% розчин натрію хлориду, 5% розчин гліцерину)
2. Підготуйтесь до маніпуляції	До відповідної медичної форми додайте: -маску -клейончастий фартух -гумові рукавички
3. Підготуйте пацієнта	3.1. Запропонуйте йому: ♦ почистити зуби без пасти ♦ прополоскати рот ♦ сплюнути носоглотковий вміст, слину у посуд з дезінфектантом
4. Збирайте мокротиння	4.1. Запропонуйте пацієнту: ♦ зробити кілька глибоких вдихів ♦ покашляти і відхаркати мокротиння у плювальницю 4.2. Залийте мокротиння консервантом у співвідношенні 1:1 4.3. Закрийте герметично плювальницю кришкою	Мокротиння збирають у: - спеціальному приміщенні, обладнаному вентиляційною установкою і бактерицидною лампою - ранкові години (якщо його недостатньо - протягом доби, зберігаючи у холодильнику і уникаючи заморожування) - присутності медперсоналу, який повинен стояти за спиною пацієнта
5. Оформіть супровідну документацію	5.1Документацію оформіть за відомими Вам правилами 5.2.На посуд із зібраним матеріалом наклейте етикетку, де зазначене прізвище, ім’|я пацієнта та його адреса 5.3. Супровідну документацію доставляйте у поліетиленовому пакеті
6. Транспортуйте до лабораторії	6.1. Посуд помістіть у спеціальний контейнер або бікс	Матеріал до лабораторії доставте негайно!

ІІІ. Методи лабораторної діагностики

1. Мікроскопічний

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під імерсійною системою мікроскопа мікропрепарат пофарбований за методом Ціля-Нільсена (малюнок в атласі, мультмедійну презентацію)
2. Замалюйте у щоденник мікроскопічну картину

2. Шкірно-алергічний (проба Манту)

Завдання	Самостійні записи
1. Визначіть суть і мету даного методу діагностики
2. Який препарат використовують для проби Манту?
3. Повторіть техніку проведення внутрішньошкірної проби та оцінку результатів (див. практичний навик з навчальної дисципліни «Догляд за хворими та ММТ

3. Мікробіологічний

Завдання	Самостійні записи
1.Ознайомтесь із живильними середовищами, які застосовуються для культивування мікобактерій туберкульозу 2. Визначіть доцільність використання даного методу діагностики.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика захворювань, викликаних патогенними спірохетами, рикетсіями, хламідіями

Актуальність теми

Спірохети об’єднані у дві родини: Spirochaetaecae та Leptospiracae, серед яких патогенні для людини рід Bоrrelia, Treponema і Leptospira.

З роду Treponema у патології людей найбільшу роль відігріє – збудник сифілісу. Сифіліс – це венерична хвороба, при якій уражаються всі органи і системи. За даними ВООЗ сифіліс є однією з найпоширеніших інфекцій, що передаються статевим шляхом. У світі щорічно заражаються 12мпн людей. Особливо швидкими темпами зростає захворюваність у країнах Східної Європи, СНД, Україні. Протягом 90-х років ХХ ст..показники захворюваності зросли у 30 разів. Причинами зростання є зміни сексуальної поведінки акселерація підлітків, моральний стан суспільства, міграція населення, соціальні умови. Небезпечним є зростання захворюваності на сифіліс серед вагітних, неповнолітніх, а також у новонароджених.

Лептоспіроз поширений практично у всіх країнах світу. Відмічається тенденція до зростання цього захворювання (Ізраїль, Литва, Росія, Україна). Природні осередки лептоспірозу в країні поширені у певних ландшафтних зонах - полісся та лісостеп. Досить великі спалахи відмічаються у південних та західних областях України.

Рід Bоrrelia, об’єднує види спірохет, патогенні для тварин і людей. Ендемічний поворотний тиф поширений у певних ареалах, епідемічний поворотний тиф.реєструється вкрай рідко.

Рикетсії – це велика група поліморфних грамнегативних внутрішньоклітинних паразитів, які уражають членистоногих, теплокровних тварин та людей Рикетсіози поширені в усіх країнах світу. В Україні реєструється хвороба Брілла(рецидивний варіант епідемічного висипного тифу), марсельська і волинська гарячки.

Хламідії – це внутрішньоклітинні паразити, які утворюють мікроколонії, оточені мантією (звідки і пішла назва грец.chlamus-плащ). Викликають трахому, пситакоз, венеричний лімфогрануломатоз,,хламідійну пневмонію, урогенітальний хламідіоз.

Тому молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний з основними морфологічними властивостями вищевказаних збудників, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, його транспортуванням до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.

Навчальні цілі

Знати:♦ Особливості взяття патологічного матеріалу для

дослідження та його транспортування до лабораторії.

♦ Методи мікробіологічної діагностики хвороб,

спричинених патогенними спірохетами, рикетсіями,

хламідіями.

Вміти :♦ Відбирати патологічний матеріал для дослідження

♦ Оформляти супровідну документацію

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

	Назва дисципліни	Знати	Вміти
	Основи латинської мови з медичною термінологією	Медичну термінологію Терміноелементи
2.	Анатомія людини	Будову статевих органів, серцево-судинної системи,печінки,нирок
3.	Фізіологія	Функції статевих органів, серцево-судинної системи,печінки,нирок
	Догляд за хворими та ММТ	Взяття крові з вени (пальця) на серологічне дослідження Дезінфекцію, стерилізацію Правила спілкування з пацієнтом	Взяти кров з вени (пальця) на серологічне дослідження Виготовити мазок крові Провести дезінфекцію, стерилізацію Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології

Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завданн	Самостійні записи
І. Дайте загальну характеристику патогенних спірохет
ІІ. Вивчіть: 1. Рід Treponema	1.1. Особливості морфології та біологічні властивості 1.2.Вкажіть, які органи і системи уражаються, в залежності від періоду захворювання 1.3. Особливості взяття досліджуваного матеріалу в різні періоди захворювання 1.4. Методи лабораторної діагностики відповідно до періодів хвороби
2.Рід Borrelia	2.1. Морфологію та біологічні властивості збудників поворотних тифів 2.2. Методи лабораторної діагностики
3. Рід Leptospira	3.1. Морфологію та біологічні властивості збудника лептоспірозу 3.2. Методи лабораторної діагностики 3.3. Препарати для специфічної імунотерапії та профілактики лептоспірозу
4. Вивчіть:	4.1. Загальну характеристику рикетсій 4.2. Взяття матеріалу і заходи безпеки при рикетсіозах 4.3. Короткі відомості про хламідій, їх біологічні властивості 4.4. Роль хламідій у патології людини
5. Визначіть:	5.1. Ведучі методи лабораторної діагностики рикетсіозів, хламідіозів 5.2. Експрес-методи діагностики

Запитання для самоконтролю знань:

1. Загальна характеристика патогенних спірохет.

2. Короткі відомості про збудника сифілісу, поворотних тифів і лептоспірозу.

3. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди сифілісу.

4. Яку серологічну реакцію застосовують під час масового профілактичного обстеження на сифіліс?

5. Методи мікробіологічної діагностики поворотного тифу.

6. Які методи використовують для діагностики лептоспірозу та виявлення лептоспір у довкіллі.

7. Який імунний препарат використовують для специфічної імунотерапії лептоспірозу та його профілактики у контактних осіб?

8. Короткі відомості про рикетсії, хламідії, їх роль у патології людини.

9. Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних

рикетсіями, хламідіями.

10. Експрес – методи дослідження.

11. Профілактика і терапія.

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти вивчають морфологічні властивості патогенних спірохет, рикетсій, хламідій (за допомогою таблиць, атласу, мультимедійної презентації), особливості взяття і транспортування матеріалу для дослідження. Складають схему мікробіологічної діагностики, знайомляться з експрес- методами дослідження.

Перелік практичних навичок

1.Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження його

транспортування до лабораторії.

2. Оформлення супровідної документації.

Збудник сифілісу

Методи лабораторної діагностики

1.Мікроскопічний метод

Даний метод діагностики використовується у первинному періоді сифілісу. Дослідження проводять до призначення лікування. Відбір матеріалу проводять дотримуючись правил асептики та техніки безпеки.

1.Сифілітичну виразку очищують ватним тампоном, змоченим ізотонічним розчином хлориду натрію, потім протирають сухим тампоном.

Це необхідно для видалення сального налету і

контаміннючої мікрофлори

2. Дно твердого шанкру подразнюють металевою лопаткою до виділення ексудату.

3. Бактеріологічною петлею або піпеткою набирають краплю рідини і наносять на предметне скло.

Скло повинно бути тонким (1,1 – 1,2мм).

Якщо відділюваної рідини невелика кількість, то її вносять у

краплю ізотонічного розчину хлориду натрію

4. Матеріал накривають покривним скельцем – виготовляють «розчавлену краплю».

5. Досліджують у темному полі зору мікроскопа.

Мікроскопію проводять негайно, оскільки при підсиханні

препарату збудник сифілісу втрачає характерну рухомість.

ІІ.Серологічний метод

Даний метод діагностики використовується у вторинному та третинному

періодах сифілісу.

1. Кров забирають з ліктьової вени у кількості 5-10мл у шприц-пробірку і отримують сироватку.

Взяття крові проводять натще або не раніше, ніж через 6 год. після прийому їжі. Не можна брати кров у пацієнтів з підвищеною температурою тіла, після перенесеної інфекційної хвороби, у жінок – під час менструації, у вагітних – в останні 10 днів, у породіль – перші 10 днів після пологів, у немовлят – у перші 10 днів життя, у разі вживання спиртних напоїв – не раніше, ніж через 24год.

2. Сироватку інактивують, прогріваючи її при Т-56º С.

При цьому руйнується комплемент, а антитіла стабілізуються.

3. Здійснюють постановку реакцій: РЗК (реакція Васермана), імунофлуоресценції (РІФ), іммобілізації трепонем (РІТ), ІФА.

Для масового профілактичного обстеження використовують реакцію мікропреципітації (МПР).

1. Кров забирають із пальця капіляром Панченкова, змоченим 5%розчи-ном натрію цитрату.

2. Кров відстоюють або центрифугують для отримання плазми.

3.Реакцію ставлять у лунках полістиролової планшетки.

Збудник лептоспірозу

Дослідження на виявлення збудника проводять у лабораторіях для особливо небезпечних інфекцій або у мікробіологічних лабораторіях, що мають дозвіл на право роботи з патогенним мікроорганізмами ІІІ-ІVгруп небезпечності. Для дослідження забирають 2мл крові з вени (від початку хвороби до 5-ї доби), сечу – з 10-ї до 40 ї доби, спинномозкову рідину при появі менінгеальних симптомів з 10-ї до 16-ї доби, із секційного матеріалу відбирають тканинну рідину з уражених органів піпеткою з глибини 2-5мм. За епідеміологічними показами досліджують воду, харчові продукти, гризунів, сечу домашніх тварин.

Методи лабораторної діагностики

І. Мікроскопічний метод

1. Досліджуваний матеріал центрифугують.

2. Осад пастерівською піпеткою наносять на предметне скло і готують «розчавлену краплю».

3. Препарат розглядають за допомогою темнопольного мікроскопа.

ІІ. Мікроскобіологічний метод

1. Досліджуваний матеріал сіють по 10-20 крапель у 3-5 пробірок із середовищем, що містить кролячу сироватку (Уленгута, Терських).

2. Вирощують протягом 1-3міс.

3. Через кожні 7-10 днів готують «розчавлену краплю» і мікроскопують у темному полі зору мікроскопа.

Якщо ріст лептоспір не виявляють, посіви продовжують вирощувати в термостаті.

4. При виявлені лептоспір їх ідентифікують з допомогою реакції аглютинації і лізису з типоспецифічними діагностичними сироватками.

При відсутності росту протягом 3-х місяців видають негативний результат.

ІІІ. Біологічний метод

1. Досліджуваний матеріал вводять хом’ячкам або морським свинкам внутрішньоочеревинно.

2. За тваринами спостерігають 15 діб. Кожного дня вимірюють темпера-туру і зважують.

При позитивному результаті тварини гинуть на 9-10 день при явищах загальної жовтяниці

3. Роблять розтин загиблих тварин – в органах виявляють геморагії.

4. Проводять мікроскопічне і мікробіологічне дослідження кіркового шару нирок, серологічне дослідження крові.

ІV. Серологічний метод

Даний метод використовують з 5-7-ї доби хвороби, максимальний титр антитіл виявляють на 14-20 добу.

Використовують:

1. Реакцію мікроаглютинації і лізису лептоспір(РМАЛ).

2. Реакцію непрямої гемаглютинації.

3. Реакцію зв’язування комплементу.

4. ІФА

Збудники бореліозів

Досліджуваним матеріалом служить кров, взята з пальця в період нападу гарячки, з якої виготовляють товсту краплю і мазок крові. Препарати розглядають під імерсійною системою мікроскопа.

Методи лабораторної діагностики

І. Мікроскопічний метод

Алгоритм виконання практичних навичок:

Виготовлення мазка крові та «товстої краплі»

Завдання	Техніка виконання	Умови виконання
1. Підготуйте перед маніпуля-цією руки	1.1. За відомими Вам правилами та вимогами
2. Підготуйте необхідне обладнання та інструментарій	2.1. Голку-спис для одноразового користування 2.2. 70% розчин етилового спирту 2.3. Ватні кульки 2.4. Предметне скло 2.5. Предметне скло із шліфованим краєм 2 6. Чашку Петрі 2. 7. Стерильний лоток 2.8. Лоток для відпрацьованого матеріалу	Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними Предметне скло - чисте, сухе, знежирене
3. Усадіть пацієнта та підготуйте його	3.1. Усадіть пацієнта зручно на стілець. заспокойте його 3.2. Поясніть йому суть маніпуляції 3.3. Виясніть, яка рука у пацієнта неробоча 3.4. Зробіть масаж безіменного пальця (ІV) від основи до вільного кінця 3.5. Обробіть шкіру нігтьової фаланги ватною кулькою, змоченою 70%етиловим спиртом за всіма правилами і осушіть	Дотримуйтесь правил етики та деонтології
4.Виготовляйте мазок крові	4.1. Зробіть голкою-списом прокол шкіри 4 2. Першу краплю зніміть сухою ватною кулькою   4.3. Доторкніться нижньою поверхнею предметного скла до краплі на віддалі 1,5-2см від краю   4.4. Переверніть скло краплею вгору і візьміть у ліву руку за ребра   4.5. Правою рукою встановіть скло із шліфованим краєм під кутом 45˚ з нахилом у бік краплі     4.6. Швидким рівномірним рухом проведіть склом із шліфованим кінцем по предметному склу	Якщо кров виділяється недостатньо, запропонуйте пацієнту опусити руку донизу – витискати краплю крові не можна! Не торкайтесь предметним склом до шкіри! Діаметр краплі повинен бути 2-3мм Почекайте, доки кров розтечеться по краю шліфованого скла! Мазок повинен бути тонким і рівномірним, мати світло-рожеве забарвлення
6. Оформіть супровідну документацію	За відомими Вам правилами та вимогами
7. Транспортуйте до лабораторії	Виготовлені препарати укладіть у чашку Петрі і у такому вигляді транспортуйте до лабораторії
8. Помістіть використане обладнання у дезінфектант	За відомими Вам правилами
9. Знезаразьте руки	За відомими Вам правилами

2. Біологічний метод

Цей метод діагностики застосовують як додатковий. Кров вводять внутрішньоочеревинно молодим білим щурам або мишам. Через 2-4 дні досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом.