Правове регулювання організації адміністративного

судочинства (розділ 2 КАСУ)

Питання організації адміністративного судочинства врегульовано положеннями другого розділу КАСУ „Організація адміністративного судочинства”, який містить 7 глав.

У главі 1 „Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ” надзвичайно важливе практичне значення мають положення ст.ст. 17-20, якими визначено юрисдикцію та підсудність адміністративних справ.

Так, згідно ч. 2 ст. 17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У ст. 18 КАСУ визначено предметну підсудність адміністративних справ:

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодоспорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті;

6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи:

1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова числужбова особа,крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;

2) про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням;

3) щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

При цьому справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

3. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи: щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Положення ст. 19 КАСУ визначають територіальнупідсудність адміністративних справ. Так, за загальним правилом, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Водночас адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Iнстанційна підсудність адміністративних справ визначається у ст. 20 КАСУ, а підстави та порядок передачі адміністративної справи з одного адміністративого суду до іншого – ст. 22 Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 23 КАСУ усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. Водночас ст. 24 КАСУ передбачає умови здійснення адміністративного судочинства колегією суддів. Наприклад:

1. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

2. Адміністративні справи розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів також за клопотанням однієї зі сторін про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді в разі їх особливої складності.

3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів.

Певне практичне значення мають положення глави 3 КАСУ, які присвячені питанням організації судових викликів і повідомлень. До важливих можна віднести положення про повістки та їх зміст (ст.ст. 33-34); порядок і час вручення повістки (ст.ст. 35-36); наслідки відмови від одержання повістки(ст. 37); виняткові засоби судових викликів і повідомлень(ст. 38); виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме (ст. 39) тощо.

Питанням фіксування адміністративного процесу присвячено положення глави 4 КАСУ. Зокрема, згідно з ст. 41 КАСУ суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Значну кількість статей містить глава 5 „Учасники адміністративного процесу ”, які поділено на два параграфи. Так, п араграф 1 визначає коло осіб, які беруть участь у справі, а саме: сторони (позивач і відповідач), треті особи, представники сторін та третіх осіб (ст. 47 КАСУ). Параграф 2 містить юридичну характеристику інших учасників адміністративного процесу, до яких ст. 62 відносить секретара судового засідання, судового розпорядника, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.

Доказам у справах присвячено норми глави 6 КАСУ. Серед інших можна підкреслити важливість статей щодо поняття доказів (ст. 69), належності та допустимості доказів (ст. 70), обов’язку доказування (ст. 71) та ін.

Глава 7 КАСУ регулює питання судових витрат. Наприклад, ст. 87 перелічує види судових витрат.

Не менш важливе практичне значення мають положення глави 8, які присвячені строкам у адміністративному судочинстві.

Так, відповідно до ст. 99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів та ін.

Звідси, важливе значення мають положення ст. 100 КАСУ щодо наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. А якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Види проваджень в адміністративному судочинстві:

4.1. Провадження в суді першої інстанції (розділ 3 КАСУ)

Загальну характеристику провадження в суді першої інстанції наведено у розділі 3 КАСУ, який складається із статей шости глав. Більш детально зміст кожної глави буде розглянуто в рамках семінарських та практичних занять з цієї теми. А в лекції бачиться необхідним лише перелічити вказані глави.

Зокрема, підстави та порядок звернення до адміністративнеого суду й відкриття провадження в адміністративній справі (перша стадія провадження в адміністративних судах) наведено у главі 1 КАСУ. Наступну стадію – стадію підготовки справи до судового розгляду, яку в кодексі визначено як підготовче провадження, регулюють норми глави 2 КАСУ.

Основній стадії провадження – судовому розгляду справи – присвячено положення глави 3 КАСУ. Водночас важливе значення для даної стадії мають норми глави 4 КАСУ, якими врегульовано підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, зупинення та закриття провадження у справі.

На певну увагу заслуговують положення глави 5 КАСУ, що присвячені характеристиці судових рішень. Так, згідно зі ст. 158 КАСУ судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. А судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

І нарешті, студентам слід знати й враховувати закріплення в КАСУ особливостей провадження в окремих категоріях адміністративних справ, які визначено у главі 6 КАСУ.

4.2. Апеляційне провадження (гл. 1 розділу 4 КАСУ)

Значну кількість важливих практичних положень адміністративного судочинства містить четвертий розділ КАСУ, який регламентує питання перегляду судових рішень. Цей розділ складають статті, що містяться у чотирьох главах. Вважаємо за необхідне розглянути окремі з них.

Так, згідно з ст. 184 судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. А у випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

Порядок і строки апеляційного оскарження регулюють норми статті 186 КАСУ, якими визначено:

1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

4.3. Касаційне провадження (гл. 2 розділу 4)

Відповідно до ст. 210 КАСУ судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Згідно з ст. 212 КАСУ касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. При ццьому касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.