Спосіб попереднього запису коду

Для здійснення даного способу в якості базового лічильника необхідно використати двійковий лічильник з можливістю паралельного запису інформації. Якщо - необхідний модуль, то на інформаційні входи D0-Dn лічильника необхідно подати число - . Схема двійково-кодованого лічильника з попереднім записом коду зображена на рисунку 8.4.

Як тільки на вхід лічильника поступить імпульсів, на виході з’явиться сигнал переповнення CR у вигляді імпульсу логічного “0”, який автоматично по входу паралельного запису РЕ записує в лічильник число .

Наприклад, нехай заданий модуль , тоді кількість розрядів лічильника , а на інформаційні входи паралельного запису необхідно подати число . На рисунку 8.5 представлена часова діаграма даного лічильника, де - час затримки для запису паралельного коду.

Рисунок 8.4 - Схема двійково-кодованого лічильника з попереднім записом коду

Рисунок 8.5 - Часова діаграма двійково-кодованого лічильника з попереднім записом коду

До переваг такого способу можна віднести гнучку зміну лічильного модуля шляхом подання на входи паралельного запису іншого числа. Недоліком є незакономірна послідовність станів.

За даним способом розробляють лічильники як поділювані частоти. Також цим методом можна додавати схему перекодування.

3) Спосіб збільшення модуля на одиницю (від до ).

Схема двійково-кодованого лічильника побудованого за таким способом зображена на рисунку 8.6.

Рисунок 8.6 - Схема двійково-кодованого лічильника з модулем .

На початку роботи лівий тригер працює в лічильному режимі (J=1,K=1), а правий тригер – в режимі запису “0”. Після додання лічильних імпульсів лівий тригер і двійковий лічильник працює в режимі звичайного рахунку. Це продовжується до стану 011…11. Так як після цього на виході кон’юнктора встановиться “1” (J=1), то правий тригер перейде в лічильний режим, і лічильник перейде в стан 100…00. Лівий тригер перейде в режим запису нуля. При поданні наступного тактового імпульсу лічильник повність очищається, а лівий тригер знову переходить в лічильний режим. Тобто 011…11 100…00 000…00.

Коефіцієнт лічби у даного виду лічильника визначається як , а внутрішня схема у свою чергу повинна забезпечувати ділення частоти з коефіцієнтом , тобто вона не традиційним з’єднанням n розрядного лічильника. Якщо коефіцієнт лічби не дорівнює або його треба розписати до наведеного вигляду шляхом послідовного наближення.

Наприклад, необхідно побудувати лічильник з модулем . Такий лічильник зображено на рисунку 8.7.

Рисунок 8.7 - Схема двійково-кодованого лічильника з модулем .

4) Спосіб побудови двійково-кодованого лічильника як цифрового автомату.

За таким способом лічильник розглядається як цифровий автомат і використовується теорія синтезу абстрактних автоматі

Завдання 8.1.

На базі елементів ТТЛ і ТТЛШ логіки розробити двійково-кодований лічильник з достроковим очищенням, лічильний модуль визначити як 2*№ варіанта+15. Елементну базу обрати довільним чином з числа наявних на стенді елементів (елементи, що використовувалися в попередніх роботах).

Завдання 8.2.

На базі елементів ТТЛ і ТТЛШ логіки розробити двійково-кодований лічильник з попереднім записом коду, лічильний модуль визначити як 2*№ варіанта+15. Елементну базу обрати довільним чином з числа наявних на стенді елементів (елементи, що використовувалися в попередніх роботах).

Завдання 8.3.

На базі елементів ТТЛ і ТТЛШ логіки розробити двійково-кодований лічильник із збільшенням модуля лічби, лічильний модуль визначити за таблицею 8.1. Елементну базу обрати довільним чином з числа наявних на стенді елементів (елементи, що використовувалися в попередніх роботах).

Таблиця 8.1.