Поняття, характерні риси та напрямки діяльності підприємства

Економічну діяльність можуть здійснювати різноманітні суб’єкти – окремі особи, сім’ї, об’єднання людей, держава тощо, але головні виробничі функції в економіці пов’язані з підприємством.

У структурі національної економіки підприємство є первинною ланкою. Саме тут безпосередньо поєднуються різноманітні фактори виробництва для створення матеріальних благ та надання послуг, реалізуються особисті та колективні інтереси. Упорядкована сукупність підприємств та їх об’єднань утворюють економічну систему країни.

У ринковій економіці підприємство самостійно планує основні напрямки та умови своєї діяльності, розпоряджається трудовими, матеріальними та фінансовими ресурсами. Воно само вибирає ділових партнерів, вступає в договірні відносини з ними, здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Організаційні форми управління також визначаються підприємством. Воно вільне у виборі видів господарської діяльності та реалізує останню в межах чинного законодавства.

Згідно зі статтею 62 Господарського кодексу України (№426-IV від 16.01.2003р.):

Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

Таким чином, для того щоб виділити підприємство з інших форм організації колективної діяльності, розглядатимемо його як самостійний суб'єкт господарювання, що виробляє продукцію, виконує роботи або надає послуги з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку.

Основними критеріями, що визначають суб’єкта господарювання як підприємство, є такі:

– закінчений цикл відтворення, тобто його продукція в умовах поділу праці набуває форми товару;

– володіння правом юридичної особи;

– наявність трудового колективу;

– самостійне ведення виробничо-господарської діяльності;

– використання у виробничій діяльності відповідного майна;

– ведення справ на принципах господарського розрахунку.

Характерною рисою підприємства як суб’єкта господарювання є його виробничо-технічна, організаційна та економічна єдність.

Виробничо-технічна єдність підприємства виражається у включенні всіх структурних підрозділів підприємства в єдиний процес виготовлення продукції або окремих частин готового виробу.

При цьому підприємство може складатися з технологічно різнорідних виробництв, цехів та дільниць, які завдяки спільній діяльності забезпечують випуск відповідної продукції (надають послуги). Такий тип підприємства характерний, наприклад, для машинобудівної промисловості, приладобудування тощо.

Підприємство може складатися з технологічно однорідних виробництв, цехів та дільниць. Така організація виробництва характеризується технічною та технологічною сумісністю структурних підрозділів, однорідністю сировини, матеріалів, палива, енергії, що споживаються, єдністю методів організації виробництва, праці та управління. Ця форма організації властива фабрикам, комбінатам у металургійній, текстильній, деревообробній промисловості.

Організаційна єдність передбачає наявність постійного трудового колективу, організаційної структури й апарату управління, організаційних та управлінських регламентів, інформаційної бази тощо.

Економічна єдність проявляється в єдності принципів господарювання, системи обліку та звітності, методів оцінки діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому.

У практиці господарювання кожне підприємство здійснює безліч різних операцій, які за ознаками спорідненості можна об’єднати в окремі напрямки:

1) Маркетингова діяльність підприємства – вивчення конкурентного середовища та ринку, на якому функціонує чи на який планує вийти підприємство зі своєю продукцією (послугами).

2) Інноваційна діяльність підприємства – впровадження у виробничий процес технічних, організаційних та інших нововведень.

3) Виробнича діяльність підприємства – розробка програми випуску продукції (товарів, робіт, послуг) та її матеріально-технічне забезпечення.

4) Комерційно-збутова діяльність підприємства – сукупність комерційних та торгівельно-посередницьких заходів підприємства, пов’язаних із доведенням виготовленої ним продукції до споживачів.

5) Економічна діяльність підприємства – комплекс заходів спрямованих на отримання гарантованого прибутку за рахунок задоволення якомога більшої кількості споживачів.

6) Соціальна діяльність підприємства – створення безпечних умов праці, забезпечення соціальних гарантій в межах норм чинного законодавства, створення сприятливого клімату в колективі та інше.