Методична розробка для практичного заняття з токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету

ЗАНЯТТЯ №5

ТЕМА: Токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації (метали) Проведення мінералізації біологічного матеріалу та денітрації. Дослідження осаду з мінералізату на барій та свинець.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: майбутні спеціалісти-токсикологи повинні знатиметодихіміко-токсикологічного аналізу важких металів в біологічному матеріалі.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Освоєння методики визначення важких металів в біологічному матеріалі.

ЗНАТИ:

1 Токсикологічну характеристику важких металів.

2.Механізм зв'язку йонів металів з білковими речовинами в організмі.Шляхи

виведення «металоотрут" з організму.

3.Методи мінералізації металів.

4.Дослідження осаду мінералізату на наявність металів.

5.Роль сульфатної та нітратної кислот в процесі мінералізації.

ВМІТИ:

1.Ізолювати метали з біологічного об'єкту методом мінералізації.

2.Проводити денітрацію мінералізату.

2.Якісно та кількісно визначати Ba та Pb.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ:

1.Токсикологічна характеристика важких металів.

2.Механізм зв'язку йонів металів з білковими речовинами в організмі.Шляхи

виведення «металоотрут" з організму.

3.Методи виділення металів із об'єктів дослідження біологічного походження. Підготовка мінералізату до аналізу.

4.Роль сульфатної та нітратної кислот в методі «мокрої» мінералізації.

5.Методи денітрації мінералізату.

6.Дослідження осаду мінералізату на наявність металів.

7.Хімізм реакцій якісного та кількісного визначення Плюмбуму та Барію.

8.Підготувати робочий журнал до заняття.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Положення в періодичній системі, ступінь оксидації «металоотрут».

2.Перерахувати «металоотрути», що знаходяться в організмі людини у вигляді

мікроелементів та при яких умовах вони діють як токсичні речовини.

3.Сполуки «металоотрут» з білками, пептидами та амінокислотами

в організмі. Типи зв'язків, які проявляють елементи в цих сполуках. Чим

викликана необхідність руйнування біологічного матеріалу при дослідженні

його на присутність «металоотрут».

4. Спалення та сплавлення об'єктів біологічного походження при дослідженні

їх на присутність «металоотрут».

5.Оксидники які використовуються для мінералізації біологічного матеріалу.

6.Привести коротку характеристику методів руйнування

біологічного матеріалу сумішшю сульфатної та нітратної кислот;

сумішшю нітратної, сульфатної та хлорної кислот. Роль кожної

кислоти в процесі мінералізації. Привести хімізм реакцій.

7.Денітрація. Методи денітрації, хімізм реакцій.

8.Визначення повноти вилучення оксидника. Привести хімізм реакцій.

9. «Холостий дослід» при руйнуванні біологічного матеріалу кислотами-оксидниками.

10.3агальні хімічні властивості Плюмбуму та Барію в залежності від положення в періодичній системі.

11.Розділення сульфатів плюмбуму та барію, які знаходяться в мінералізаті.

12.Дослідження мінералізату на присутність катіонів плюмбуму та барію. Їх кількісне визначення.

13.Використання, токсичність сполук плюмбуму та барію, їх токсикологічне значення.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ:

ЗАВДАННЯ 1: Кожен студент отримує мінералізат і проводить якісне визначення плюмбуму та барію згідно робочого журналу.

ЗАВДАННЯ 2: Розділити сульфати плюмбуму та барію за допомогою ацетату амонію. На катіон плюмбуму виконують реакції:

з дитизоном; йодидом калію; сульфатною кислотою; дихроматом калію; хлоридною кислотою; карбонатом натрію; тіосульфатом натрію. Реакції відновлення сульфату барію оксидом карбону і розчинення сульфіду барію в хлоридній кислоті.

На катіон барію виконують якісні реакції: з дихроматом калію; оксалатом амонію; гідрофосфатом натрію; родизонатом натрію; сульфатною кислотою.

ЗАВДАННЯ 3: Результати досліджень та хімізм реакцій, які проходять під час мінералізації, оформити в робочому журналі.

ЛІТЕРАТУРА:

ОСНОВНА:

1.Крамаренко В.П. Токсикологічна хімія. K., "Вища школа", 1995, 423 с.

2 Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). K:, "Вища школа", 1982, 232 с.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. M., "Химия", 1975, 180 с.

4. Лужников E.A., Костомарова В.Л. Острые отравления. M., "Медицина", 1989,258 с.

ДОДАТКОВА:

5. Альберт А. Избирательная токсичность». M.: Мир, 1989, т. 1,2.

6. Байерман К. Определение следовнх количеств органических ве-ществ. M.: Мир, 1987, 462 с.

7. Под ред. Бережного P.B. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. M., "Медицина", 1981, 424 с.

8. Голиков C.H., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. M.: "Медицина", 1986, 280 с.

9. Под ред. Громова А.П. и Капустина A.B. Судебно-медицинское исследование трупа. M., "Медицина", 1991, 318 с.

10. Егоров A.M., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов E.M. Теория и практика иммуноферментного анализа. M.: Высшая школа, 1991, 288 с.

11. Ефимов Л.К., Бора B.M. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 c.

12. Крылова A.H. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975, 118 с.

13. Лакин K.M., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. M., "Медицина", 1981, 289 с.

14. Лужников E.A. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256c.

15. Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984, 483 с.

16. Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., M., "Медицина", 1977, 351 с.

17. Столяров Б.В., Савинов И.М.. Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988, 427 с.

18. Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. M.: "Медицина", 1975, 376c.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри хімії

“___”__________200__ р, протокол № _____

Завідувач кафедри хімії