Види матеріальної допомоги

Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги

Матдопомога: підстави для виплати

У разі фінансової скрути ми частенько змушені звертатися за допомогою – до друзів, колег, а іноді й до роботодавця. Виплата матеріальної допомоги від підприємства може бути пов’язана з різними подіями – як гарними, так і не дуже. Співробітник може відчувати брак грошей у зв’язку з народженням дитини або переїздом на нову квартиру, але, на жаль, іноді причиною фінансових труднощів стає хвороба близьких людей чи самого співробітника.

Розглянемо порядок видачі матеріальної допомоги працівникові за різних обставин.

Види матеріальної допомоги

Стаття 9 КЗпП говорить, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень та за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові, порівняно із законодавством, трудові й соціально-побутові пільги для працівників. Одна з таких пільг – виплата співробітникам матеріальної допомоги.

Як ми вже сказали, допомога може знадобитися в різних життєвих ситуаціях. Залежно від мети та характеру виплати матеріальної допомоги визначаються податкові наслідки її виплати й відображення в бухгалтерському обліку.

За характером виплати матдопомога, що надається працівникові, поділяється на:

· систематичну;

· разову.

Відповідно до пп. 2.3.3 Інструкції №5 матдопомога, що має систематичний характер, видана всім працівникам (чи більшості0, наприклад, допомога на оздоровлення, включається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

А от разова матдопомога, згідно п.3.31 Інструкції №5, не входить до фонду оплати праці. До цього виду відносять допомогу, що виплачується окремим працівникам:

· за сімейними обставинами;

· на лікування;

· на оздоровлення дітей;

· на поховання.

Залежно від мети виплати й порядку оформлення матеріальної допомоги ПКУ визначає різні податкові наслідки її видачі.

Для правильного оподаткування, з огляду на мету виплати матдопомоги, можна виокремити такі її види:

1. Нецільова матдопомога. Ідеться про допомогу, оподаткування якої регулює пп. 170.7.3 ПКУ. У разі її видачі працівник не надає жодних документів, що підтверджують витрати, на покриття яких буде спрямовано матдопомогу. Окремо серед нецільової допомоги можна виділити систематичну допомогу, що надається в межах зарплати, з відповідним оподаткуванням. У всіх випадках роботодавець не з'ясовує, на які саме цілі цю матдопомогу буде витрачено.

2. Цільова благодійна допомога. Цільовою називають благодійну допомогу, що надається під певні цілі, умови та спрямування її витрачання. Для цього виду допомоги податковим законодавством передбачено пільги за п. 170.7 ПКУ, про які читайте далі в цьому документі. Якщо говорити про цільову благодійну допомогу для працівника, то найчастіше трапляються випадки, коли підприємство виплачує таку закладам охорони здоров'я для компенсації витрат на лікування родичів співробітника (дітей, батьків або одного із членів подружжя). Також доволі поширена допомога, що перераховується протезно-ортопедичним підприємствам і реабілітаційним закладам для компенсації вартості реабілітаційних послуг та засобів реабілітації для працівника-інваліда чи його дитини-інваліда.

3. Матдопомога на лікування та медобслуговування. У даному випадку йдеться про пп. 165.1.19 ПКУ, який передбачає надання неоподаткованої допомоги безпосередньо працівнику для компенсації вартості його лікування та медобслуговування. Витрати на їх компенсацію обов’язково підтверджуються документально: договорами, виписками з банку, чеками тощо.

4. Допомога на поховання. У разі смерті працівника чи когось із його родичів роботодавець може надати родичам чи працівнику матдопомогу на поховання за рахунок коштів підприємства. при цьому лише допомога на поховання має пільговий режим оподаткування, передбачений пп. 165.1.22 ПКУ.