Юнацький О.В

СУДОВА ЕКСПЕРТОЛОГІЯ

методичні матеріали

для магістрів денного навчання юридичного факультету

Дніпропетровськ — 2013

Судова експертологія: методичні рекомендації з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” денного навчання. – Дніпропетровськ: ДДУВС, 2013. – 53 с.

РОЗРОБНИКИ: Юнацький О.В., доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент

РЕЦЕНЗЕНТИ: Лукашевич В.Г., доктор юридичних наук, професор;

Чепурко В.М., начальник НДЕКЦ при Управлінні МВС України в Дніпропетровській області полковник міліції

Розглянуто на засіданні кафедри

кримінально-правових дисциплін

17.08.2013, протокол № 1

Рекомендовано

Науково-методичною радою університету

__.__.20__, протокол №__

Схвалено

Вченою радою університету

__.__.20__, протокол №__

© ДДУВС, 2013

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS:   Змістових модулів:   Загальна кількість годин:   Тижневих годин:	Шифр та назва напряму підготовки: 8.03040101 Правознавство 8.03040102 Правоохоронна діяльність   Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр	Обов’язковість навчальної дисципліни: варіативна Рік підготовки: 1 Семестр: 2 Лекції: 12 годин Практичні: 10 годин Самостійна та індивідуальна робота: 48 годин Модульний контроль: 2 години Вид контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/2.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

2.1 Метою вивчення спецкурсу "Судова експертологія" є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців, отримання ними необхідного рівня знань, вмінь і навичок з використання судових експертиз у діяльності з розслідування та попередження правопорушень в кримінальному, цивільному та адміністративному процесах. Це, в свою чергу, пов’язано з досягненням таких цілей:

а) науково-юридичних:

· під час поглибленого вивчення магістрами наукових положень спецкурсу "Судова експертологія" для отримання теоретичних знань і практичних навичок ефективного застосування зразків експертних висновків з кримінальних та цивільних справ;

· при опануванні необхідної науково-методологічної літератури, яка забезпечує дослідження виникаючих питань, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня;

· під час формування навичок з прийняття рішень про постановку запитань експерту, опанування логіки доказування та складання процесуальних документів, ділових паперів з кримінальних та цивільних справ;

б) загальноосвітніх:

· при підвищенні юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав щодо використання судових експертиз в кримінальної та цивільної сферах діяльності;

в) виховних:

· під час формування спрямованості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.

2.2. Основне завдання спецкурсу "Судова експертологія" полягає в цілісному засвоєнні магістрами процесуальних, організаційних, методичних, наукових і тактичних основ призначення судових експертиз, їх сучасних видів і можливостей, а також отримання навичок з підготовки, призначення та оцінки судових експертиз.

Це завдання досягається через:

1. Поглиблення знань щодо традиційних криміналістичних видів судових експертиз, основи яких вивчались в курсі криміналістики: експертизи технічного дослідження документів, трасологічної, балістичної, почеркознавчої.

2. Ознайомлення магістрів з новими нетрадиційними (некриміналістичними) видами судових експертиз, їх можливостями в дослідженні речових доказів і сучасною системою судових експертиз в цілому.

3. Ознайомлення з комплексом процесуальних і організаційних питань, пов’язаних з призначенням судових експертиз, вибором судово-експертної установи чи приватного експерта, а також організацією проведення судових експертиз в державних експертних установах.

4. Викладення тактики призначення судових експертиз з розслідуваної кримінальної справи, яка складається з етапів підготовки до проведення судових експертиз, проведення експертизи експертом, аналіз висновку експерта та використання його для відтворення обставин злочину.

5. Розвиток навичок формулювання питань судовому експерту для проведення судової експертизи та оцінки одержаних висновків експерта.

2.3. Роль і значення спецкурсу "Судова експертологія" у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.

Вивчення магістрами спецкурсу "Судова експертологія" передбачає досягнення комплексного кваліфікаційного рівня підготовки, при якому вони повинні:

знати:

– механізм скоєння злочинів і виникнення слідів;

– правила виявлення, фіксації, вилучення і використання слідів злочину-джерел доказів;

– технічні засоби і матеріали уніфікованої слідчої валізи, спеціалізовані технічні засоби пересувних криміналістичних лабораторій і можливості їх практичного використання;

– можливості проведення спеціалістом попереднього дослідження речових доказів на місці події;

– види експертиз та їх можливості, систему державних експертних установ України.

Основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис. Після вивчення спецкурсу магістри повинні володіти уміннями та практичними навичками:

– використання спеціальних знань під час розкриття і розслідування конкретних видів правопорушень;

– застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів під час виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і злочинця, а також їх попереднього дослідження;

– використання одержаної під час дослідження джерел матеріальних слідів в розслідуванні та попередженні правопорушень;

– аналізувати і оцінювати первісну інформацію про скоєний злочин, що відображається у слідах злочину, для прийняття рішення про призначення експертизи;

– використовувати сучасну криміналістичну техніку для вилучення речових доказів і зразків для проведення експертизи;

– пакувати речові докази для їх зберігання та подальшого транспортування в експертну установу або експерту;

– формулювати питання в постанові про призначення експертизи, виходячи з обставин кримінальної або цивільної справи та користуючись можливостями судових експертиз;

– оцінювати висновок експерта як джерело доказів;

– використовувати висновок експерта в доказуванні у кримінальній або цивільній справі.

2.4. Особливості виконання окремих видів завдань. Практичні заняття проводяться з метою набуття навичок призначення судових експертиз, організації їх проведення, складання та використання висновку експерта. Вони також спрямовані на глибоке засвоєння знань, набутих магістрами під час лекцій та самостійної роботи. Під час їх проведення можуть використовуватися навчальні об’єкти слідчо-криміналістичного комплексу та криміналістичного полігону.

Зміст занять включає коротке опитування магістрів з питань теми та самостійне виконання ними практичного завдання по запропонованій фабулі конкретної кримінальної події на криміналістичному полігоні або в аудиторії. Усі завдання, що виконуються на практичних заняттях, оформлюються у відповідності з рекомендаціями у вигляді письмової роботи як в альбомі так і в окрему зошиті, яка здається викладачу для перевірки.

Самостійна робота полягає у вирішенні окремих ситуацій, які виникають під час розслідування певної категорії кримінальних правопорушень та самостійного виконання магістрами завдань, що передбачені тематикою дисципліни.

Під час самостійної роботи з питань вивчення дисципліни, підготовки рефератів можна звертатись на кафедру до чергового викладача.

Для творчої участі та успішного виконання практичних завдань перед кожним заняттям магістр повинен вивчити рекомендовану літературу, матеріали лекцій, ознайомитись з нормативними актами, відпрацювати відповідні контрольні запитання і виконати запропоновані підготовчі дії (наприклад, сформулювати запитання щодо конкретної експертизи, що можна призначити виходячи із запропонованої фабули тощо).

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Академічні успіхи магістра визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом дисципліни "Судова експертологія", з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), 100-бальною та ЕСТS.

Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль – здійснюється під час проведення семінарських і практичних занять шляхом опитування магістрів і виступає засобом активізації навчального процесу та підвищення його ефективності. Він включає як традиційні методи оцінки знань магістрів у відповідності до розроблених критеріїв, так і методи експрес-аналізу знань за допомогою програмованого контролю чи комп’ютерної техніки. Він пов’язаний з усіма формами навчального процесу і здійснюється на протязі всього вивчення дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять магістрами за національної системою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Оцінка «відмінно» (високий рівень навчальних досягнень) – виставляється магістру, якщо він виявив усебічне, повне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно його викладає, дає відповіді на всі питання поставлені викладачем, ґрунтовно висловлює думки і дискутує, при цьому, тісно пов’язує теоретичний і практичний матеріал, показує обізнаність з монографічною літературою.

Крім цього, магістр вільно справляється з практичним завданням, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє (не припускаючись помилок) необхідними навичками і прийомами застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв’язанні завдань, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю,здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших магістрів.

Оцінка «добре» (достатній рівень навчальних досягнень) – виставляється магістру, який твердо засвоїв програмний матеріал і в повному обсязі (в межах навчальної літератури) його викладає, не припускаючись суттєвих помилок у відповіді на запитання на рівні теми, розділу, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору, може самостійно застосовувати теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань,пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю; володіє необхідними навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів, а також спроможний до їх самостійного поповнення і відновлення в ході подальшої навчальної роботи і фахової діяльності.

Оцінка «задовільно» (середній рівень навчальних досягнень) – виставляється у разі, коли магістр знає основний матеріал в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, але виявляє прогалини (неточні відповіді та формулювання понять) при висвітленні теоретичних питань, практичне завдання виконує з певними труднощами,усунення котрих можливе лише за підказуванням викладача.

Оцінка «незадовільно» (початковий рівень навчальних досягнень) – виставляється магістру, який може відтворювати лише окремі криміналістичні терміни і поняття з програмного матеріалу, допускає змістовні помилки, невпевнено і з великими труднощами виконує (а певних випадках не може виконати) передбачене практичне завдання, не володіє навичками застосування техніко-криміналістичних засобів і методів при розв’язанні професійних завдань; не в змозі продовжити навчання або приступити до фахової діяльності по закінченні Університету без додаткових занять.

Модульний контроль – здійснюється після вивчення кожної теми і розділу програми, виходячи з оцінок поточного контролю, результатів виконання самостійних практичних завдань з окремих тем курсу та співбесіди викладача з магістрами з вивчених тем, а також шляхом рубіжного тестування (виконання тестових завдань), експрес-аналізу знань за допомогою технічних засобів навчання.

Результати модульного контролю використовуються викладачем для забезпечення ритмічної навчальної роботи магістрів, прищеплювання останнім уміння чітко організувати свою працю, своєчасного виявлення магістрів, які не встають в повній мірі засвоювати програмний матеріал і надання ним допомоги, а також для організації індивідуальних занять творчого характеру з найбільш підготовленими магістрами.

Підсумковий контроль – здійснюється за результатами вивчення дисципліни в формі підсумкового заліку під час екзаменаційної сесії.З професійно-орієнтовних і спеціальних дисциплін складається усний екзамен у відповідності до навчальної програми та розроблених кафедрою на її основі екзаменаційних білетів, затверджених у встановленому порядку. Перелік питань, які виносяться на екзамен, складається з питань, що розглядалися на семінарських і практичних заняттях, а також з питань, рекомендованих магістрам для самостійного опрацювання у позааудиторний час.

Підсумковий контроль на заліку або екзамені враховує: рівень знань магістра (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання з окремих тем; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; застосування навичок і прийомів під час виконання практичних завдань.

Магістр вважається допущеним до заліку та екзамену, якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом та графіком навчального процесу та набрав мінімальну кількість балів за кредитно-модульною системою, що дозволяють допустити його до складання заліку та екзамену.

Якщо магістр в процесі навчання виконав всі види робіт, передбачених планом і отримав максимальну кількість балів по кожному модулю (блоку тем), викладач має право зарахувати йому залік або екзамен автоматично, без його складання.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ за 100-бальною шкалою:

Види робіт	Аудиторні заняття	Самостійна робота, виконання індивідуальних занять	Модульний контроль
	Максимум 30 балів за 1 модуль	Максимум 30 балів за 1 модуль	Макс. 40 балів за 1 модуль
Види завдань та їх рейтинг у балах	Відсутній з поважних причин (хвороба, відрядження, відпустка)	0 балів	Вирішення запропонованих практичних задач	до 7 балів	Здійснюється у формі контрольної роботи або тестування
Ведення конспекту, що містить матеріали лекції, підготовки до семінарських та практичних занять, опрацювання першоджерел тощо	до 5 балів	Відмінно	33-40 балів
Наявність на занятті без відповіді	+ 1 бал	Підготовка тексту реферату	до 10 балів	Добре	25-32 бали
Незадовільна відповідь	0 балів	Підготовка тексту реферату та доповідь по ньому	до 15 балів	Задовільно	17-24 бали
Задовільна відповідь або виконання вправи	+ 3 бали	Участь у конференціях, круглих столах, підготовка доповідей та статей	до 20 балів	Незадовільно	0-16 балів
Добра відповідь або виконання завдання	+ 4 бали	Виконання індивідуальних творчих завдань (за узгодженням з викладачем та відповідно до програми дисципліни)	до 15 балів
Відмінна відповідь або виконання завдання	+ 5 балів

Розподіл балів, які отримують магістри

Модуль (М)	ЗАЛІК (З)
Поточний контроль (ПК)	Модульний контроль (МК)
Аудиторна робота	Самостійна робота	Індивідуальна робота
≤30	≤15	≤15
≤60	≤40
Підсумкова оцінка (П)=М=ПК+МК≤100
Підсумкова оцінка у випадку складання заліку (П)=ПК+З≤100	≤40

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ ЗА ТЕМАМИ ДИСЦИПЛІНИ

Поточний контроль (ПК) – 60 балів	Модульний контроль (МК)	Сума
Змістовий модуль №1
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6

Під час проміжної атестації за кожним змістовим модулем, що передбачає вивчення окремих тем, викладач виставляє бали поточного контролю, виходячи з вагомості кожної теми та ступеня засвоєння матеріалу.

Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка	Пояснення
90 – 100	Відмінно (“зараховано”)	А	“Відмінно” – теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконанів повному обсягу.
83 – 89	Добре (“зараховано”)	B	“Дуже добре” – теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсягу; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання більшості з них оцінена кількістю балів, близькою до максимальної.
75 – 82	C	“Добре” – теоретичний зміст курсу засвоєний цілком; в основному сформовані практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; всінавчальні завдання, передбачені програмою навчання, виконані, якість виконання жодного з них не оцінена мінімальною кількістю балів, деякі види завдань виконані з помилками.
68 –74	Задовільно (“зараховано”)	D	“Задовільно” – теоретичний зміст курсу засвоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру; в основному сформовані необхідні практичні навички роботи із засвоєним матеріалом; більшість передбачених програмою навчання навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять помилки.
60 – 67	E	“Достатньо” – теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані деякіпрактичні навички роботи;частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконаніабо якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального.
35–59	Незадовільно (“не зараховано”)	FX	“Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані необхідні практичні навички роботи;більшість навчальних завдань не виконано або якість їх виконання оцінено кількістю балів, близькою до мінімальної; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання).
1–34	F	“Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не засвоєний; не сформовані необхідні практичні навички роботи;всі виконані навчальні завдання містять грубіпомилки або не виконані взагалі; додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не призведе до значного підвищення якості виконання навчальних завдань.

4. Структура навчальної дисципліни