Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Акціонерне товариство «Яна» орендувало у заводу «Нік» комп'ютери й автомобілі ГАЗ-53 та ЗІЛ-130. За умовою договору орендар повинен був 27 березня 2007 року повернути орендодавцеві комп'ютери й автомобілі.
Орендар на надіслані йому нагадування від 28.03.2007 р. цей обов'язок не виконав. Орендодавець відрядив за місцезнаходженням орендаря (за 100 км) з 10.04.2007 р. робітників і транспорт для прийому майна, яке знаходиться в орендаря, і доставки його в місце свого розташування.
Зразу після отримання майна завод пред’явив позов до АТ «Яна» про стягнення 120 тис. грн, включивши до суми позову: вартість капітального ремонту автомобілів та комп'ютерів; вартість паливо-мастильних матеріалів; вартість зіпсованих комп'ютерних програм; витрати на відрядження і заробітну плату водіїв та вантажників заводу; орендну плату за весь час, коли майно знаходилось у АТ «Яна» після закінчення строку оренди. Відповідач позову не визнав.
Крім того, було вказано, що завод не узгодив з АТ «Яна» своє рішення про те, щоб забрати здане в оренду майно, тому сам повинен нести витрати за свої односторонні дії. Щодо поломок комп'ютерів і машин, то за це АТ «Яна» платити не повинно, оскільки капітальний ремонт повинен виконувати за свій рахунок орендодавець.
Чи обґрунтовані позовні вимоги орендодавця про витребування в орендаря:
1) вартості капітального ремонту автомобілів та комп’ютерів;
2) вартості зіпсованих комп'ютерних програм;
3) вартості ПММ, витрачених на перегонку автомобілів і перевезення комп'ютерів;
4) коштів на відрядження і зарплату водіям і вантажникам;
5) орендної плати за час, коли майно знаходилось в АТ після закінчення строку договору?
Чи відповідають заперечення орендаря заявленим орендодавцем вимогам? Яке рішення повинен винести господарський суд?
Дата публикования: 2015-04-07; Прочитано: 188 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!