Завдання №139

Між ВАТ «Сокіл» та МПП «Колос» був укладений договір ренти, відповідно до якого ВАТ «Сокіл» отримало від МПП «Колос» нежитлову будівлю. Платник ренти – ВАТ «Сокіл» – за договором сплачував МПП «Колос» безстрокову ренту у сумі 2000 гривень на місяць. За прострочення сплати ренти було встановлено проценти у розмірі 15 відсотків річних.

Згодом одержувач ренти – МПП «Колос» – звернувся до платника ренти ВАТ «Сокіл» з претензією, вимагаючи за прострочення ренти строком у два місяці сплатити проценти. Крім того, одержувач ренти наполягав на переданні отриманого майна у заставу для забезпечення договору ренти та просив застрахувати ризик прострочення платежів платником ренти. Передбачалося також обмежити на три роки право платника ренти на відмову від договору.

У відповіді платник ренти претензію не визнав, вказуючи на такі обставини:

а) сплата процентів неможлива, оскільки працівники фірми були у відпустці і не могли здійснити розрахунки. Крім того, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» сплата процентів не передбачена;

б) застава і страхування не є обов’язковими, тому на це платник ренти не згодний;

в) право платника ренти на відмову від договору не можна обмежити за законом, тому ці договірні умови не можуть бути прийняті.

Не задоволені результатом розгляду претензії, представники одержувача ренти подали до господарського суду позовну заяву.

Яке рішення має прийняти господарський суд?