Вимоги до вентиляторів

Перед початком експлуатації вентиляційних систем після монтажу або реконструкції повинні бути проведені випробування і на кожну вентиляційну установку повинен бути складений паспорт, в якому позначаються схема установки, її продуктивність, тип і характеристика вентилятора і електродвигуна, переріз (діаметр) та довжина повітропроводів.
У процесі експлуатації випробування на ефективність проводиться не рідше одного разу на рік у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2 та один раз на три роки в інших зонах. За результатами випробування на ефективність повинен бути виданий технічний звіт, в якому подаються схеми вентиляційних пристроїв, їх продуктивності, типи і характеристика вентиляторів і двигунів, повітрообміни в приміщеннях, таблиці метеорологічного і санітарно-гігієнічного стану повітря в приміщенні та висновки про ефективність роботи вентиляції. Випробування проводять організація, яка має Атестат акредитації, виданий УкрЦСМ та Дозвіл на початок роботи, виданий органами Держнаглядохоронпраці.
Кожній вентиляційній системі повинно бути присвоєно позначення і порядковий номер, які наносяться яскравою фарбою на кожусі вентилятора або поблизу вентилятора на повітроводі.
Системи витяжної і припливної вентиляції, які обслуговують приміщення категорії А і Б, повинні комплектуватися вентиляційними агрегатами у вибухозахищеному виконанні, а у випадку встановлення зворотних та вогнезатримуючих клапанів припливні системи комплектуються обладнанням у звичайному виконанні - за СНиП 2.04.05-91.
У випадках використання вибухозахищених вентиляторів, які закуплені за кордоном або виготовляються за іноземними ліцензіями, документація на них повинна підлягати експертизі в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці або в спеціалізованій організації, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання таких робіт.
Вибухозахищені вентилятори повинні комплектуватися вибухозахищеними двигунами з необхідним рівнем вибухозахищеності у відповідності до вимог "Правил будови електроустановок".
Пуск радіальних вентиляторів, починаючи від №8 та більше, згідно з ГОСТ 10616, слід проводити з закритим дросельним пристроєм.
Пуск паралельно з'єднаних вентиляторів у складі обладнання, які працюють на одну мережу, повинен виконуватись одночасно.
Вибухозахищені вентилятори, які встановлені у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1 і 2 повинні бути укомплектовані віброізоляторами у вибухозахищеному виконанні.
У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів необхідно слідкувати за тим, щоб віброізолятори не знаходились у воді. Усі деталі вибухозахищених вентиляторів мають бути надійно закріплені.
Вентилятори підлягають вимиканню при підвищеній вібрації, виникненні ударів, зайвого шуму, вогню або диму, підвищенні температури корпусу електродвигуна, корпусів підшипників та інших частин вентилятора вище допустимої, тріщин у фундаменті, витоку газів або парів з вентилятора або повітроводу. Вибухозахищені (та інші) вентилятори, які відпрацювали визначений нормативно-технічною документацією ресурс, підлягають заміні на нові, що мають аналогічні (або сумісні) характеристики. У разі неможливості заміни, розпорядженням визначається організація, яка оцінює технічний стан і обов'язково остаточний ресурс обладнання, а також умови експлуатації та ремонтно-відповідальні заходи, які необхідні для подальшої експлуатації.
Справність і роботу вентиляційного обладнання, яке обслуговує приміщення категорії А і Б, повинен перевіряти експлуатаційний персонал не рідше одного разу за зміну із занесенням результатів перевірки в експлуатаційний журнал. Експлуатація вентиляторів із порушенням вимог щодо їх вибухозахищеності забороняється.
Для одночасного вимикання вентиляторів, встановлених у вибухонебезпечному приміщенні, повинен бути передбачений пристрій, встановлений поза будовою.
У випадку зупинки вентилятора внаслідок розбалансування робочого колеса, перед наступним пуском необхідно перевірити стан вала і підшипників.
У разі тривалих перерв у роботі вентилятора через кожні 3-4 тижні необхідно здійснювати короткочасний запуск його для запобігання корозії у підшипниках.
Резервні вентилятори необхідно через кожні 3-4 тижні простою опробовувати шляхом короткочасного пуску в роботу.
У процесі експлуатації вибухозахищених вентиляторів повинен здійснюватися контроль за щільністю прилягання щіток до вала привода для зняття статичної електрики з робочого колеса. Періодичність та спосіб контролю повинні бути вказані в інструкції з експлуатації вентиляторів.
Вали вентиляторів і електродвигунів, з'єднаних за допомогою муфт, повинні бути співвісними.
Вали вентиляторів і електродвигунів, з'єднаних пасовою передачею, повинні бути паралельні, а канавки шківів -- одна напроти другої.
У разі виходу із ладу одного паса - замінити весь комплект пасів. Не дозволяється комплектація нових пасів з пасами, що були в експлуатації.
Змащування рухомих деталей механізмів вентиляційних систем повинні здійснюватися тільки після повної їх зупинки. До місць змащування повинен бути забезпечений безпечний і зручний доступ.
Службі головного енергетика (контрольно-вимірювальних приладів і автоматики) необхідно кожного місяця проводити перевірки (з оформленням запису в журналах з експлуатації систем вентиляції) працездатності дистанційного пристрою для вимикання вентиляційних установок при пожежах або аваріях з пультів управління, спеціальних щитів, від пускачів, встановлених при вході в виробниче приміщення, або в других місцях.
Під час складання планів реконструкції виробництва, пов'язаних зі зміною прийнятих технологічних схем, виробничих процесів і обладнання, повинні одночасно розглядатися питання про необхідність заміни існуючих вентиляційних систем або про можливість їхнього використання в нових умовах.
Вентиляційні системи, які не підлягають використанню внаслідок зміни технологічних схем і обладнання, повинні бути демонтовані.