Т е м а: Фармакоекономічний аналіз “витрати-користь”. Значення досліджень у визначенні якості життя. Індекси QALY та оцінка користі у фармакоекономічному аналізі

Кількість годин - 2.

І. Актуальність теми. Визначальною метою фармакоекономічних досліджень є оцінка ефективності фармакотерапії у понятті її користі для хворого. Основна мета заняття полягає у розумінні використання фармакоекономічного аналізу «витрати-користь» при визначенні правильності і доцільності застосування відповідних схем лікування чи певних медичних технологій для конкретного хворого. При цьому враховується думка хворого.

ІІ. Мета заняття:

1. навчальна:

Розуміння і визначення основних термінів та понять фармакоекономічного аналізу «витрати-користь».	(α=І)
Розуміння основних показників фармакоекономічного аналізу «витрати-користь».	(α=ІІ)
Критерії якості життя, методологія оцінки якості життя.	(α=ІІІ)
Методики фармакоекономічного аналізу «витрати-користь» та їх значення для оцінки користі лікувального ефекту.	(α=ІV)

2. професійно-орієнтована:

1) Ознайомити студентів із принципами дослідження «витрати – користь» на основі оцінки економічних показників лікування та використання Марковського методу.

2) Навчити студентів основним принципам аналізу «витрати-користь» («вартість-користь») для забезпечення якості фармакоекономічних досліджень та обґрунтування потреби у здійсненні тих чи інших медичних втручань.

3. виховна:

Сприяти досягненню відповідальності провізора за результати фармакотерапії та інших методів лікування. Показати значення провізора у забезпеченні фармакоекономічних досліджень у повному обсязі.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

Див. заняття 1.

ІV. Зміст теми заняття:

Фармакоекономічний аналіз «вартість-користь» («витрати-користь», cost-utility - CUA) розглядається як окремий вид фармакоекономічного аналізу «витрати-ефективність» («вартість-ефективність»). При цьому варіанті аналізу враховується не стільки досягнення тих або інших клінічних ефектів, скільки думка пацієнта про досягнення тих або інших результатів, тобто корисність цих результатів для хворого, для покращення його самопочуття, подолання хвороби, підвищення якості життя. Цей вид фармакоекономічного аналізу часто використовує Марковський метод моделювання. Він стосується прийняття рішень про вибір медичних втручань на етапах розвитку захворювання, яке носить незворотній характер.

Наприклад, прийняття рішення про хірургічне втручання чи хіміотерапію при 3-4-ій стадіях раку горла. Одне медичне втручання спричинює підвищення тривалості життя, але втрату голосу, інше – збереження голосу, але зменшення тривалості життя. Право вибору надається хворому.

Для порівняльного аналізу визначається фармакоекономічний показник – якість життя, а також використовуються методики «азартної гри» або «рівнозначного обміну».

Клінічна ефективність досліджуваної програми вимірюється в одиницях, які співвідносні з якістю життя.

Якість життя (ЯЖ) – ступінь сприйняття окремими людьми чи групами людей того, що їх потреби задовольняються, а необхідні для досягнення благополуччя чи самоствердження можливості будуть реалізовані;

- інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоційного та соціального функціонування пацієнта, що базується на його суб’єктивному сприйнятті;

- сукупність умов життєзабезпечення та стану здоров’я, яка дозволяє досягнути фізичного, психічного та соціального благополуччя, самореалізації та відображає ступінь сприйняття населенням та окремими людьми того, як задовольняються їх потреби.

Якість життя – це сукупність параметрів, які відображають зміни перебігу життя у період розвитку захворювання і його лікування з оцінкою фізичного стану, психологічного, соціального і духовного добробуту, які включають соціальні відносини і функціональну здатність.

Визначення ЯЖ особливо важливе при хронічних захворюваннях (АГ, ревматоїдний артрит, цукровий діабет, ІХС, бронхіальна астма), які вимагають постійного лікування протягом тривалого часу. Аналогічно, ВХ чи злоякісна пухлина товстої кишки – захворювання хронічні, тому варто визначати при них ЯЖ.