Клініко-економічне моделювання

Моделювання здійснюється у тих випадках, коли неможливо отримати реальні дані, які необхідні для проведення клініко-економічних розрахунків в дослідженні чи спостереженні.

Моделювання може використовуватись:

• у випадках, коли в клінічних дослідженнях не вивчались опосередковані і віддалені результати лікування – результати клінічних досліджень доповнюються даними з інших джерел (нерандомізовані дослідження, дослідження – спостереження, експертна думка та ін.);
• при використанні результатів досліджень, проведених в інших країнах, для прийняття клінічних та управлінських рішень;
• у разі необхідності заключення про доцільність застосування лікарських засобів, схем і методів лікування у груп пацієнтів, які раніше не включались у дослідження (наприклад, пацієнти із ускладненим перебігом захворювання);
• при потребі врахування різниці у споживанні ресурсів в дослідженні і на практиці.

Найбільш часто використовуються такі методи моделювання:

• побудова дерева рішень;
• модель Маркова.

Методологія дерева рішень.

Для побудови дерева рішень потрібні наступні кроки:

· чітке описання проблеми з вибором точок оцінки результатів (безпосередні ефекти або віддалені результати);

· клінічна характеристика успішних і невдалих кінцевих результатів (наслідків);

· формулювання альтернативних підходів до лікування хворого та їх ефективності;

· оцінка ступеня достовірності різних наслідків (у %);

· оцінка ресурсного забезпечення по кожному із наслідків (методи дослідження, методи додаткового лікування);

· визначення тимчасових параметрів процесу;

· визначення вартості характеристик результатів.

Модель Маркова - застосовується у випадках:

- час настання події може вплинути на його «корисність»;

- час настання події точно не визначений;

- клінічні рішення впливають на ряд подій, які мають місце на різних етапах життя пацієнта.

Передбачається, що пацієнт перебуває на одній стадії, яка іменується марківською стадією. Вихідний стан – повне здоров’я, кінцевий – смерть пацієнта, проміжні – стадії захворювання.

Марківські моделі оцінюються матричними алгебраїчними методами, а саме – методом моделювання за контингентами або моделювання за методом Монте-Карло.

Часовий інтервал дослідження розділяється на однакові проміжки часу, які носять назву – марківські цикли. Тривалість циклів вибирається таким чином, щоб проміжок часу мав певне значення у процесі лікування (стадія захворювання). При цьому не робляться різниці між різними пацієнтами, котрі знаходяться на окремих стадіях. Дане обмеження іменується марківським припущенням, яке показує поведінку процесу після кожного циклу. Марківський процес представляється у вигляді діаграми переходу станів. Для припинення цього процесу потрібно, щоб пацієнт потрапив у так званий стан абсорбції, вийти з якого він не зможе. Таким станом є смерть пацієнта.

При використанні інших методів моделювання у звіті про проведення клініко-економічних досліджень повинно бути детальне описання методики і способів математичної обробки даних.

При представленні результатів клініко-економічних розрахунків, які базуються на моделюванні, дослідники повинні обґрунтувати необхідність вибору даного типу аналізу, сформулювати всі умови побудови моделі (припущення, гіпотези), обґрунтувати і описати джерел літератури, які були основою аналізу.

Результати економічного аналізу, що базується на моделюванні, розглядаються як попередні, проте вони можуть використовуватись для обґрунтування економічної доцільності застосування лікарських засобів, схем і методів лікування при відсутності досліджень чи спостережень.

VI. План та організаційна структура заняття:

Див. заняття 1.