Семінарське заняття № 6 на тему: Українська національно-демократична революція (1917-1921)

Питання для розгляду на занятті:

1. Проголошення і діяльність Центральної Ради та УНР.

2. Українська держава гетьмана Скоропадського.

3. Утворення Директорії. Відновлення УНР.

4. ЗУНР. Акт злуки УНР і ЗУНР.

5. Проголошення і встановлення радянської влади в Україні.

6. Причини поразки і наслідки революції.

Українська національно-демократична революція мала на меті створення незалежної держави. Студенти мають зрозуміти складність цього історичного завдання: відсутність національних інституцій, заборона мови, освіти рідною мовою, роз′єднаність державним кордоном Росії та Австро-Угорщини. У роки Першої світової війни українці воювали і масово гинули по обидві лінії фронту; війна призвела до мілітаризації економіки, кризи сільського господарства, товарного голоду, викликала репресії щодо мирного населення. Війна створила передумови революції. Студентам важливо з′ясувати спільні риси і особливості революційного процесу в Східній і Західній Україні, політики УНР і ЗУНР, можливості співпраці і об′єднання цих державних утворень у національну державу. Для української революційної влади були характерні внутрішні протиріччя, зволікання з вирішенням нагальних суспільних проблем, певна наївність у стосунках з колишніми метрополіями. Студенти мають розглянути основні форми агресії щодо України, яка врешті-решт призвела до втрати незалежності, окупації Західної України, формальної автономії Радянської України. Студенти мають з′ясувати позитивний зміст подій національно-демократичної революції: відродження і консолідація нації, становлення національно-державних інституцій, вкорінення національної свідомості у різних верствах населення зробили неможливим ігнорування факту буття українського народу. Українське питання стало постійним чинником світової політики.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Які партії утворили Центральну Раду?

2. Коли Центральна Рада поставила питання про незалежність України?

3. Яку політику щодо України проводив Тимчасовий уряд?

4. Порівняйте зміст ІІІ та ІV Універсалів Центральної Ради.

5. Яким чином українці встановили контроль над Львовом?

6. Що спонукало уряд УНР вдатися до воєнної допомоги Центральних держав?

7. Яку роль відіграла Антанта в українсько-польській війні на західних землях?

8. Назвіть основні риси політики «воєнного комунізму».

9. Назвіть позитивні та негативні риси правління гетьмана Скоропадського.

10. Які причини поширення в Україні впливу «третьої сили»- махновщини?

11. Перелічіть голів урядів Директорії. Чим пояснюється часта зміна уряду?

12. Які соціальні зміни відбулися в ході революції в українському селі?

13. Назвіть причини поразок армії УНР і УГА у боях з ворогом.

14. Які українські партії підтримали встановлення Радянської влади в Україні?

15. Які причини еміграції М.Грушевського і В.Винниченка?

16. Яке значення мав зимовий похід армії УНР на чолі з Г.Тютюнником?

Теми доповідей та повідомлень:

1. Універсали Центральної Ради про державний устрій України та ї соціально-економічну політику.

2. Взаємовідносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом і Раднаркомом Росії.

3. Павло Скоропадський – видатний політичний та державний діяч.

4. Формування урядів Директорії УНР та їх політична орієнтація.

5. Українсько-польський союз і польсько-радянська війна 1920 р.

6. Махновці у боротьбі з білими арміями Денікіна і Врангеля.

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник.-К., 2008. – С. 321–371.

2. Винниченко В.К. Відродження нації. ─К., 1990.

3. Горелов В. Павло Скоропадський- гетьман Української Держави. ─ К., 1995.

4. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. – К.,1993. ─ С.79-182.

5. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923. –Нью-Йорк, 1954. –Т.1-2.

6. Історія України: нове бачення: У 2-х т. / Під ред. В.А.Смолія.–К.: Україна, 1995. ─Т.2. ─ С.3-172.

7. Конституційні акти України 1917-1920. – К., 1992.

8. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.

9. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття. –К., 1993.

10. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1920 рр. – К., 1995.

11. Реєнт О. Українська революція. – К.,1996.

12. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т.1. – К., 1996; Т.2 – К., 1997.

Семінарське заняття № 7 на тему:

«Розвиток України у 20-40-ті роки ХХ ст.»

Питання для розгляду на занятті:

1. Утворення СРСР. Формування і становлення тоталітарного суспільства в Україні.

2. Політичне становище західноукраїнських земель в 1921-1939 рр.

3. Суперечливий характер економічного розвитку України в 20-30-ті роки ХХ ст.

4. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).

а) Напад Німеччини на СРСР. Боротьба українського народу проти окупантів.

б) Визволення України від фашистських загарбників. Підсумки війни.

5. Україна в повоєнні роки.

За Радянської влади УРСР стала чітко окресленим національним і територіальним цілим з власним адміністративним центром і апаратом. Студенти мають проаналізувати позитивні зрушення 1920-х років у Радянській Україні: подолання господарського колапсу, ліквідація неписьменності, поступове зростання питомої ваги українців серед інтелігенції та управлінців. Важливо з′ясувати питання: чи міг націонал-комунізм стати альтернативою тоталітарному режимові? Студенти мають зрозуміти суперечливість більшовицької політики: придушення політичних свобод з одночасним вивільненням науково-технічного потенціалу суспільства. Проведення соціальних перетворень на селі насильницькими методами, використання голоду як зброї проти «дрібнобуржуазної стихії» стали передумовою утвердження сталінського репресивного режиму. Голодомор 1932-1933 років знищив мільйони людей і відповідальність влади за їх загибель є безумовною і підтвердженою публікаціями масиву історичних документів.

Західноукраїнські регіони у 20-30-х роках залишались відсталими провінціями Польщі, Румунії та Чехословаччини. Студенти мають з′ясувати основні форми опору українців напівколоніальній та асиміляторській політиці Варшави, Бухареста, Праги. Також важливо розглянути питання про радикалізацію національно-визвольного руху, поширення ідеології інтегрального інтернаціоналізму, застосування методів індивідуального терору.

Друга світова війна - найкривавіша в історії людства. Військові технології, каральні заходи проти цивільного населення, ідеологія фашизма надали їй характеру тотальної війни на знищення, поставили цілі народи і країни на межу повного знищення. Студенти мають розглянути питання консолідації антифашистських сил, створення антигітлерівської коаліції, героїчної боротьби Руху Опору. Важливо знати перебіг воєнних дій на території України, героїчну оборону від загарбників Одеси, Києва, Севастополя, оборонні бої на Харківщині і у Донбасі. Студенти мають проаналізувати роль українців у Другій світовій війні, економічний і людський внесок у перемогу над фашистською Німеччиною, її союзниками і сателітами. У ході Світової війни Україна зазнала величезних втрат, але збільшилася територіально і ввійшла до числа держав – засновників ООН.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Які пропозиції українського керівництва не були враховані при створенні СРСР?

2. Якими методами більшовики забезпечили існування однопартійної політичної системи?

3. Назвіть основні риси нової економічної політики.

4. Які внутрішні протиріччя містила у собі НЕП?

5. Які причини згортання політики українізації?

6. Чи можна було уникнути Голодомору 1932-1933 рр?

7. Які органи здійснювали масові репресії 1930-х років?

8. Охарактеризуйте політику Польщі щодо Галичини і Волині.

9. Які політичні організації створили ОУН?

10. У чому відмінність політики з українського питання урядів Чехословаччини і Румунії?

11. Яке місце відводилось Україні у планах гітлерівської Німеччини під час підготовки війни проти Польщі?

12. Вкажіть основний зміст радянсько-німецького пакту про ненапад.

13. Які фактори визначили перевагу німецько-фашистських агресорів на першому етапі Великої Вітчизняної війни?

14. Які були причини невдачі радянського наступу на харківському напрямку в 1942 і 1943 рр.?

15. Які фактори визначили широке розгортання партизанського і підпільного руху?

16. У результаті яких наступальних операцій було звільнено Україну (літо 1943- 1944 рр.)?

17. Які зміни відбулися в діяльності ОУН в ході війни?

Теми доповідей та повідомлень:

1. НЕП: сутність, значення.

2. Культурне будівництво в 20-ті роки в Україні.

3. Знищення української інтелігенції під приводом боротьби з «українським буржуазним націоналізмом».

4. Сталінський терор в армії та його трагічні наслідки.

5. Голодомор 1932-33 років в Україні: причини та наслідки.

6. Розвиток важкої і оборонної промисловості в УРСР,

7. Оборонні бої в Україні у червні 1941- 1942 рр.

8. Харків у роки німецько-фашистської окупації.

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. –К.: «Академія», 2008. –С. 372–510.

2. Голод на Україні 1932-1933 років: очима істориків, мовою документів. –К., 1990.

3. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К.: Генеза, 1996. –608 с.

4. Історія України: нове бачення. –У 2-х т. / Під ред. В.А.Смолія. ─К., 1995. –Т.2. ─С.173-328.

5. Історія України в особах ХІХ-ХХ ст. –К., 1995.

6. Коваль М. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах

(1939- 1945). – К.,1999.

7. Кульчицький С.В. Ціна «великого перелому». –К., 1991.

8. Малик Я.Й. Впровадження радянського режиму в українському селі. –Львів, 1996.

9. Сторінки історії України ХХ ст. – К., 1992.

10. Шаповал Ю. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії. – К.: Генеза, 2001. –560 с.

Семінарське заняття № 8 на тему: «Україна в новітній час
(1945- 1991)»

Питання для розгляду на занятті:

1. Політика «відлиги» в політичному і соціально-економічному житті України.

2. Посилення консервативних тенденцій в розвитку України (сер. 60-х- сер.80-х рр.).

3. Україна в умовах перебудови (1985-1991).

У 50-60-х роках ХХ ст. було зроблено спробу часткового реформування тоталітарної радянської системи, перетворення її на більш життєздатний суспільний механізм. Студентам важливо проаналізувати процес десталінізації, питання реабілітації жертв масових репресій, відновлення контролю за діяльністю органів держбезпеки і внутрішніх справ, лібералізацію культурного життя. У ході обговорення має бути знайдена відповідь на питання: чи змінила десталінізація суть радянської політичної системи? Важливо з′ясувати зв′язок політики «відлиги» з необхідністю модернізації в умовах НТР, потребою в нових імпульсах прискорення економічного поступу, підвищення життєвих стандартів. Увагу студентів заслуговує питання про створення раднаргоспів, розширення прав республік у сфері господарювання та соціальної інфраструктури. Чи не вела система раднаргоспів до поступового економічного відчуження республік СРСР, як це мало місце в Югославії? Важливо згадати зрушення у соціальній сфері: масове житлове будівництво, створення мережі дошкільних установ, ріст уваги до питань культури.

Прорахунки у політиці «відлиги», відсутність демократичного механізму підтримки реформ дозволили консервативним силам зберегти свої позиції. Варто відзначити, що в період «відлиги» не змінилось ставлення влади до українського національного руху, посилилися релігійні утиски. Паростки демократизації в галузі культури зберегли шістдесятники, на політичній арені з′явилися дисиденти.

Студентам важливо зрозуміти зв′язок між посиленням консервативних тенденцій у політиці і зростанням кризових явищ: уповільненням темпів модернізації виробництва, ріст бюрократизації, хижацьке винищення природних ресурсів України, занепад суспільної моралі, русифікації системи освіти. Боротьба з дисидентами набула гротескних форм переслідування будь-якої думки, відмінної від «генеральної думки Комуністичної партії».

Студенти мають проаналізувати зміст політики перебудови, її демократичний потенціал та певну обмеженість. Перебудова створила умови політичної лібералізації, але призвела до посилення диспропорцій у народному господарстві, виявила неспроможність держави своєчасно і адекватно реагувати на суспільні потреби. Студентам важливо зрозуміти, чому в Україні перебудова не сприймалася частиною партапарату, чому досить повільними були темпи активізації національного руху.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Якою була реакція українського суспільства на доповідь М.Хрущова

ХХ з′їзду КПРС?

2. Чому реабілітація жертв репресій не була поширена на український національний рух?

3. Які переваги та недоліки мала система раднаргоспів?

4. Що свідчить про лібералізацію культурного життя в Україні у 50-60 –ті роки?

5. Якими здобутками може пишатися українська наука другої половини ХХ ст.?

6. Укажіть основні риси аграрної політики 50-60-х рр. ХХ ст..

7. Чому аграрно-промисловий комплекс УРСР називають «перевернутою пірамідою»?

8. Назвіть основні риси шістдесятництва.

9. Назвіть характерні риси політичної поведінки П.Шелеста і В.Щербицького.

10. Яке значення мав український дисидентський рух?

11. У чому значення дисидентської діяльності В.Чорновіла, Л.Лук′яненка, В.Стуса?

12. Чому політика перебудови М.Горбачова зазнала невдачі?

13. У чому непослідовність політики перебудови в Україні?

14. Який вплив на Україну мала Чорнобильська катастрофа?

15. Які причини виникнення Народного Руху України?

16. Які причини пожвавлення релігійного життя в Україні у 1980-х роках ХХ ст.?

Теми доповідей та повідомлень:

1. Госпрозрахункова економічна реформа та її здійснення в Україні.

2. Політичні портрети П.Шелеста, В.Щербицького.

3. Українська Гельсінська група та її діяльність.

4. Подолання наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Література:

1. Баран В.К. Україна після Сталіна: Нарис історії 1953-1985 рр. ─ Львів,1992.

2. Баран В.К. Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи.-Львів,1996.

3. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. –К.:Академія, 2008. – С. 511–565.

4. Історія України: нове бачення. –У 2-х т. / Під ред. В.А.Смолія. ─К., 1995. –Т.2. ─С.363-428.

5. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1950-80-х років. – К., 1995.

6. Україна: друга половина ХХ століття. Нариси історії. – К.,1997. ─ С.3-171.

7. Шаповал Ю. Україна ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії. – К., 2001.

Семінарське заняття № 9 на тему:

Українська держава на сучасному етапі (1991-2011 рр.)

Питання для розгляду на занятті:

1. Розпад СРСР. Проголошення незалежної України.

2. Основні напрямки державного будівництва. Конституція України 28 червня 1996 року.

3. Соціально-економічний розвиток України.

4. Зовнішньополітична діяльність України у світовому співтоваристві.

Україна здобула самостійність шляхом антикомуністичної демократичної революції. Студенти мають визначити риси нового етапу історії України: етапу визначення нової суспільної філософії, покликаної поєднати збереження культурно-духовної своєрідності та національної свідомості із інтеграцією у глобалізований світ.

1990-ті роки були перехідним періодом історії України: колишня «друга серед рівних» намагалася вибудувати рівноправні стосунки у рамках СНД і міжнародної спільноти. В економіці перехідний період характеризувався наявністю змішаних форм власності, що нівелювало різницю між державним і приватним секторами. Студенти мають розглянути основні етапи конституційного процесу, які привели до прийняття Конституції України лише на п’ятий рік незалежності. Причинами повільності конституційного процесу стали як великі обсяги законодавчої роботи, так і суперництво різних політичних сил і гілок влади. Студенти мають розглянути основні положення Конституції України 1996 року: політичну систему, демократичні права і свободи, роль і обов′язки держави в гуманітарній сфері.

При розгляді питань соціально-економічного розвитку України та її зовнішньополітичної діяльності потрібно дати характеристику основних чинників, які впливають на історичні процеси в Україні:

1) складність геостратегічного положення, через яке не можна допустити перетворення України на буферну зону між Росією і НАТО;

2) необхідність вибору для країни оптимальної моделі економічного розвитку;

3) протиріччя між окремими регіонами України, зумовлені відмінностями їх економічних інтересів, політичних пріоритетів та ментальності;

4) політико-стратегічна проблема Кримського півострова і Чорноморського флоту;

5) комплексні заходи з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та в цілому з оздоровлення навколишнього природного середовища;

6) падіння міжнародного престижу України у зв′язку з періодичними загостренням внутрішньополітичного становища.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Незалежність України проголошена 24 серпня 1991 р. Яке значення мав грудневий референдум 1991 р.?

2. Які домовленості між Україною і Росією визначили долю Чорноморського флоту СРСР?

3. Чому в унітарній державі Україна існує Автономна Республіка Крим?

4. Назвіть основні риси економічного розвитку України в 1991-2010 рр.

5. Які глобальні тенденції позитивно впливають на розвиток України?

6. Які позитивні та негативні наслідки інтеграції України до СОТ?

7. Назвіть найбільш впливові політичні партії та їх лідерів.

8. Чи були «помаранчеві події» революцією?

9. Чому Європейський Союз скептично ставиться до українських заяв про бажання до нього приєднатися?

10. Яку участь бере Україна у миротворчих операціях ООН?

11. Яку позицію займає Україна стосовно протиріч між Молдовою та її часткою ─ Придністров′єм?

12. Який зміст мають українсько-румунські протиріччя щодо острову Зміїний?

13. Які засоби вирішення мовного питання в Україні?

14. Які шляхи розвитку паливно-енергетичного комплексу України?

Теми доповідей та повідомлень:

1. Становлення багатопартійної системи в Україні.

2. Україна в умовах незалежності: здобутки і проблеми.

3. Взаємозв′язки України з іншими державами СНД: політико-економічний аспект.

4. Стан культури, освіти і науки в Україні на сучасному етапі. Етнополітична ситуація в сучасній Україні.

Література:

1. Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюренко А. Г. Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985-1999 рр.). – К., 2000.

2. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: ВЦ «Академія», 2008. –С. 566–647.

3. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

4. Історія України: нове бачення. У 2-х т. / Під ред. В.А.Смолія. ─К., 1995. –Т.2. ─С.173-328.

5. Конституція України. – К., 1997.

6. Литвин В.М. Історія України: Підручник. –4-те вид., доопр. та доп. –К.: Наук. думка, 2010. – 829 с.

7. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. –Вид. 2-ге, випр.. та доп. – Х.: ВД «Школа», 2008. – С.520-587.

8. Українське суспільство на порозі третього тисячоліття./ За ред.. М.О.Шульги. – К., 1999.

Запитання до іспиту з курсу «Історія України»

1. Основні теорії походження Київської Русі.

2. Соціально-політичні передумови виникнення державності у східних

слов‘ян.

3. Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі та їх зовнішня та внутрішня політика.

4. Розквіт Київської Русі, ії суспільно-політичний та соціально-

економічний устрій.

5. Християнізація Русі та ії значення.

6. Еволюція політичного устрою Київської Русі. Феодальна

роздробленість: причини, зміст, наслідки.

7. Боротьба Русі з монголо-татарською навалою.

8. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.

9. Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.

10. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

11. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

12.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.

13. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.

14. Охарактеризуйте причини і наслідки релігійного розколу в Україні та появи на її теренах греко-католицької церкви.

15. Розкрийте роль козацтва у формуванні національної самосвідомості народу.

16. Причини, характер та періодизація національно-визвольної революції

1648–1676 рр..

17. Україно-польська війна 1648-1657 рр, основні воєнні дії.

18. Які наслідки для України мала Переяславська угода й московські

Березневі статті 1654 р.?

19. Постать Б.Хмельницького в українській історії. Оцінка діяльності.

20. Формування української державності в ході національно-визвольної

революції 1648–1676 рр..Україна після смерті Богдана Хмельницького. 21. Гетьмани І. Виговський та Ю. Хмельницький.

22. Андрусівське перемир’я 1667 року. „Вічний мир” та його наслідки для України.

23. Чому період 1663-1687 рр. названо Руїною?

24. Гетьманування П.Дорошенка. Причини поразки національно-визвольної революції 1648–1676 рр. та ії історичне значення.

25. Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, ії соціально-політичне становище.

26. Слобідська Україна у XVIІ– поч. XVIІІ ст.: заселення, адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток.

27. Особливості розвитку Запоріжжя в другій половині XVIІ–XVIІІ ст..

28. Особливості розвитку Правобережної України в другій половині XVIІ–XVIІІ ст.

29. Національно-визвольний рух на Правобережній Україні у XVIІІ ст. Три розділи Речі Посполитої.

30. Гетьман Іван Мазепа: оцінки діяльності.

31. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини у XVIІІ ст..

32. Соціально-економічний розвиток Слобідської України у XVIІІ ст..

33. Конституція П.Орлика та ії історичне значення.

34. Наступ царизму на українську автономію в першій половині XVIІІ ст.

35. Ліквідація української державності та козацького устрою у другій

половині XVIІІ ст.

36. Російсько-турецькі війни XVIІІ ст. та їх наслідки для України. Освоєння і розвиток Південної України.

37. Економічне та соціально-політичне життя на українських землях у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. Декабристський рух.

38. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко.

39. Український національний рух в Наддніпрянській Україні в другій

половині XІX ст. Валуєвський та Емський укази.

40. Зростання національної свідомості в Західній Україні в першій половині XІX ст. «Руська трійця».

41. Соціально-економічний та політичний розвиток західноукраїнських земель в Австро-Угорській імперії у другій половині XІX ст. Москвофіли і народовці.

42. Скасування кріпацтва та розвиток капіталізму в Україні в другій

половині XІX–поч. ХХ ст.

43. Утворення перших політичних партій в Україні.

44. Революція 1905-1907 рр. в Україні: причини, події та наслідки.

45. Аграрна політика П.Столипіна в Україні, ії наслідки.

46. Україна в Першій світовій війні.

47. Лютнева революція 1917 р. в Росії та ії вплив на політичну ситуацію в

Україні.

48. Заснування Української Центральної Ради, ії соціальна база і програма.

49. Проголошення радянської ради в Україні. Війна більшовиків проти

Центральної Ради.

50. Брестський мир. Вступ австрійських та німецьких військ в Україну. Розпуск Центральної Ради.

51. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.

52. Директорія, ії внутрішня та зовнішня політика.

53. Проголошення ЗУНР. Акт Злуки українських земель.

54. Іноземна інтервенція та громадянська війна в Україні 1917–1921 рр..

55. Уроки і наслідки української національно-демократичної революції

1917–1920 рр..

56. Союзний договір від 30 грудня 1922 р., його сучасна політична оцінка.

57. Українське національно-культурне відродження 20-х рр. ХХ ст.

58. Політика «воєнного комунізму» в Україні: причини, зміст та наслідки.

59. Соціально-економічні перетворення в Україні на основі НЕПу.

60. Політика «українізації» та її крах.

61. Сталінська політика індустріалізації, ії особливості та наслідки.

62. Колективізація українського села. Голодомор 1932–1933 рр..

63. Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в

Радянському Союзі. Масові репресії в Україні, їх наслідки.

64. Становище західноукраїнських земель в 20–30-х рр. XX ст..

65. Створення ОУН. Інтегральний націоналізм.

66. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі.

67. Напад Німеччини на СРСР. Акт проголошення незалежності України 30 червня 1941 р.

68. Німецький окупаційний режим та розгортання руху Опору в Україні.

69. Корінний перелом у ході Другої світової війни та його вплив на становище в Україні.

70. Визволення України від німецьких загарбників. Вклад України в розгром фашистської Німеччини.

71. Україна в системі міжнародних відносин після Другої світової війни.

Возз‘єднання українських земель.

72. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946–1947 рр.

73. Радянізація західних областей України. ОУН-УПА в 1945–1953 рр..

74. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 40-х–поч.50-х рр..

Жданівщина.

75. Проблеми розвитку народного господарства в Україні в середині 50-х–першій половині 60-х рр. ХХ ст..

76. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України в другий

половині 50-х–першій половині 60-х рр. ХХ ст. Шістдесятники.

77. Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України в

60–80-х рр. ХХ ст.

78. Посилення реакції в політичному та національно-культурному житті України в роки «застою».

79. Дисидентський рух в Україні: причини появи, форми діяльності та

значення.

80. Перебудовчі процеси в СРСР та Україна.

81. Суспільно-політичні рухи і партії в Україні наприкінці 80–90-х рр. ХХ ст.

82. Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум

1 грудня 1991 р.

83. Розпад СРСР та створення СНД.

84. Розбудова незалежної української держави. Конституція України 1996 року.

85. Державна символіка України, ії історичне походження.

86. Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах (1991-2011 рр.).

87. Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі (1991-2011 рр.).

88. Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному

етапі (1991-2004 рр.).

89. Вибори 2004 р., «помаранчеві» події. Перетворення в суспільно-

політичному та соціально-економічному житті в Україні.

90. Політичні партії та блоки в Україні на початку ХХІ ст.