IX - сер. ХІV ст.)

Питання для розгляду на занятті:

1. Утворення і розвиток Давньоруської держави. Теорії походження Київської Русі.

2. Політичний, соціально-економічний устрій Давньоруської держави.

3. Феодальна роздробленість: причини, зміст, наслідки.

4. Галицько-Волинське князівство.

5. Монголо-татарська навала та її роль у занепаді державності на українських землях.

Утворення і розвиток Давньоруської держави Київської Русі складає основний зміст середньовічної історії України. При розгляді питання про утворення Київської Русі студентам варто зосередити увагу на діяльності київських князів ІХ-Х ст., поступово включаючи в орбіту їх влади племінні об′єднання України. Також бажано визначити наукову цінність і обмеженість основних теорій походження Київської Русі: автохтонної, норманської, хозарської. Розгляд питання політичного та соціально-економічного устрою Київської Русі потребує з′ясування ролі та функцій великокнязівської влади, місцевих князів, міських громад, віча. Важливо розглянути питання про законодавче закріплення політичного ладу. Бажано висвітлити питання про співвідношення землеробства та інших форм господарювання, розвиток міст як засіб подолання територіальної осібності окремих земель.

Студенти мають зрозуміти певну умовність терміну «феодальна роздробленість». Адже у час поділу Київської Русі на окремі князівства зберігалося єдине законодавство, виникли нові форми узгодження політичних інтересів: князівські з′їзди, договори між міськими громадами і князями з визначенням владних функцій кожної зі сторін.

Вивчення історії Галицько-Волинського князівства дозволяє прослідкувати шлях цієї української землі від другорядного князівства до європейського королівства. В умовах монголо-татарського погрому Галицько-Волинська держава півтора століття зберігала основні досягнення Київської Русі: складання українського народу, його мови і літератури, міську культуру, православ’я.

Розглядаючи питання боротьби з монголо-татарською навалою, важливо показати героїчну оборону Києва, Чернігова та інших давньоруських міст, спробу утворення міжнародної коаліції для відсічі ворога. Навала встановила режим чужоземної влади в Україні, але його своєрідність ─ у частковому збереженні національної державності, що дозволило поступово зменшити залежність від Золотої Орди. Студенти мають переконатись, що період панування Золотої Орди не перетворив українські землі на пустку, не призвів до загибелі історичного потенціалу народу.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Які були основні риси літописних слов′янських племен?

2. Які фактори сприяли консолідації племінних князівств у єдину державу?

3. З якого часу можна говорити про політичну першість Києва серед Русі? З чиєю діяльністю літопис пов′язує утвердження Києва столицею Русі?

4. Які версії походження назви «Русь» характерні для прибічників норманізму?

5. Яку позицію щодо норманізму займали М.Костомаров і М.Грушевський? Чи поділяють їх погляди сучасні українські історики?

6. Які питання регулює «Руська правда» Ярослава Мудрого?

7. Які категорії залежних соціальних верств існували у Київській Русі?

8. Якою була мета завойовницьких походів великого князя Святослава?

9. З якою метою була побудована низка фортець на південних кордонах Русі?

10. Які фактори сприяли запровадженню у Київській Русі християнства східного зразка?

11. Чому економічне зростання Русі мало наслідком політичну децентралізацію?

12. Чому Данило Галицький прийняв королівський титул?

13. Які причини поразки руських князівств у боротьбі з монголо-татарською навалою?

14. Які зміни сталися на Русі під впливом монголо-татар?

Теми доповідей та повідомлень:

1. Історія «українських племен» у працях М.С.Грушевського.

2. Дипломатичні відносини перших київських князів.

3. «Руська правда» як перший юридичний кодекс.

4. Історичний портрет Володимира Великого.

5. Історичний портрет Ярослава Мудрого.

Література:

1. Алексєєв Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України – К., 2004. – С. 11-19.

2. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. ─ К., 2008. – С. 41-96.

3. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. ─ К., 1996. ─С.46-86.

4. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. ─ К., 1995.

5. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа. ─ К.,1991.

6. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. ─ К., 1994.

7. Ісаєвич Я. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. ─ Львів, 1996.

8. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. ─ К.,1996.

9. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. ─ К., 1994.

10. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. ─ К., 1996.

11. Повість времяних літ. ─ К.,1990.

12. Толочко П.П. Київська Русь. ─ К.,1996.

Семінарське заняття № 2 на тему: