Методичні рекомендації. При підготовці до заняття в цілому, слід пам’ятати, що касаційне провадження— це факультативна стадія цивільного процесу

При підготовці до заняття в цілому, слід пам’ятати, що касаційне провадження— це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої касаційний суд перевіряє законність рішень та ухвал суду першої та апеляційної інстанції.

Касаційною інстанцієюу цивільних справах є суд, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453 як суд касаційної інстанції у цих справах. Відповідно Закону розгляд справи в касаційному порядку належить до компетенції Вищо­го спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Готуючись до першого та другого теоретичних питань плану та рішення перших трьох задач необхідно звернутись до ст. 324 ЦПК, згідно якої право касаційного оскарженнямають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та обов'язки. При цьому не має значення чи приймали вони фактично участь у засіданнях суду першої або апеляційної інстанції, важливо, щоб вони були залучені у процес.

Право касаційного оскарження мають також правонаступники сторін та третіх осіб.

Судові представники (адвокати, юрисконсульти), вправі подавати касаційну скаргу тільки у випадку, якщо це повноваження оговорено в довіреності, що видається довірителем. Законним представникам спеціальна довіреність не потрібна. Слід пам’ятати, що інші учасники процесу, які не відносяться до осіб, які приймають участь у справі (свідки, експерти та ін.).

До касаційної скарги пред’являються такі ж вимоги як для любого іншого процесуального документі такого роду (ст. 326 ЦПК). Мається на увазі позв та апеляційна скарга.

При підготовці до третього питання необхідно звернути увагу на деякі особливості касації. Однією з особливістей касаційного провадження є його трьохстадійність. До першої стадії можна віднести вирішення питання про відкриття провадження по справі. У разі надходження скарги до суду касаційної інстанції вона реєструється і передається судді – доповідачу, який протягом трьох днів повинен вирішити питання про відкриття касаційного провадження (ст.ст. 327, 328 ЦПК). До другої відноситься попередній розгляд справи. Відповідно до ст. 332 ЦПК попередній розгляд справи має бути проведений протягом 5 днів після складення доповіді суддею-доповідачем. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім скла­дом суду.

Третя стадія касаційного провадження найважливіша, оскільки в ній проводиться справи. Розгляд справи в касаційній інстанції провадиться у складі п’яти судів. Згідно зі ст. 330-1 ЦПК касаційна скарга на рішення судів першої інстанції після їх перегляду апеляційним судом та на рішення і ухвали суду апеляційної інстанції проводиться протягом одного місяця з дня відкриття касаційного провадження а скарг на ухвали судів першої інстанції після їх перегляду апеляційним судом – п’ятнадцяті днів у суворому дотриманні принципів незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, об’єктивної істини та ін. Саме на цьому етапі касаційний суд реалізовує свої повноваження стосовно переглянутої справи. Тому слід зробити порівняльну характеристику повноважень апеляційного та касаційного судів (ст.307, 336 ЦПК) і проаналізувати різницю. Для цього необхідно визначитись з межами розгляду справи судом касаційної інстанції. Як правило, вона перевіряє рішення, ухвалу тільки в межах доводів скарги. Однак в інтересах законності може вийти за межі скарги (ч. 3 ст. 335 ЦПК).

Закон зобов’язує касаційний суд перевірити правильність застосування та тлумачення норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанції. Про перевірку законності та обґрунтованості судових рішень ЦПК нічого не каже, але це не означає, що суд касаційної інстанції позбавлений права перевірити обґрунтованість цих рішень. Оскільки вимога обґрунтованості міститься в ЦПК, то при винесенні необґрунтованих рішень суд порушує норми процесуального права. Перевірка правильності застосування цих норм відноситься до компетенції суду касаційної інстанції і суттєво впливає на реалізацію того чи іншого повноваження стосовно переглянутої справи. Підкреслюємо, на це слід звернути особливу увагу при рішенні третьої задачі.

При підготовці до четвертого теоретичного питання ні у кого не виникне труднощів. оскільки загальні правила стосовно змісту, порядку оформлення та проголошення рішень та ухвал касаційного судурозглядались при вивченнітем «Порядок реалізації права на апеляційне оскарження» та «Порядок проведення судового засідання. Фіксація судового процесу». Для вирішення четвертої задачі необхідно згадати загальні правила обчислювання процесуальних строків. Це питання розглядалось при вивченні теми «Правове регулювання строків провадження по справі».

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть особливості оскарження судових рішень та ухвал, що вступили у законну силу в касаційному порядку.

2. Чи може подати касаційну скаргу особа, яка не приймала участь у справі?

3. Кому належить право на приєднання до касаційної скарги?

4. Протягом якого строку суддя-доповідач повинен вирішити питання про порушення касаційного провадження?

5. Чи може суд касаційної інстанції вийти за межі апеляційної скарги, якщо буде виявлено грубе порушення закону судом першої інстанції?

6. За яких підстав касаційній суд на попередньому судовому засіданні відхиляє касаційну скаргу?

7. За яких підстав касаційній суд на попередньому судовому засіданні скасовує судове рішення?

8. У якому складі касаційний суд розглядає касаційну скаргу у попередньому судовому засіданні?

9. У якому складі касаційний суд розглядає касаційну скаргу по суті?

10. Чи підлягає рішення або ухвала касаційної інстанції самостійному оскарженню?