ВВЕДЕНИЕ. Методические рекомендации к семинарским занятиям и самостоятельной работе студентов

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ

И НАУКИ УКРАИНЫ

ЛУГАНСКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМЕНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО

ФИЛОСОФИЯ

Методические рекомендации к семинарским занятиям и самостоятельной работе студентов

Высших учебных заведений

Луганск

«Альма-матер»

ББК 87 р 3

УДК 101 (076.1)

М 54

Р е ц е н з е н т ы:

Лобас В.Ф. – доктор философских наук, профессор кафедры общественно-гуманитарных наук Киевского университета экономики и технологии транспорта.

Суханцева В.К. – заведующая кафедрой мировой философии и эстетики, декан философского факультета СНУ им. В.Даля, доктор философских наук, профессор.

Литвинов А.Н. – доцент, кандидат философских наук, заведующий кафедрой философии права и культурологии Луганской академии внутренних дел.

М 54 Философия: Методические рекомендации к семинарским занятиям и самостоятельной работе студентов высших учебных заведений / Галкина Л.И., Дробаха Н.А., Левченкова О.Б., Молодцов Б.И., Попов В.Б., Шелюто В.М. – Луганск: Альма-матер, 2004. – 228 с.

Данное пособие предназначено для студентов высших учебных заведений. Его цель – способствовать подготовке студентов к семинарским занятиям и самостоятельной работе в рамках учебной программы по курсу «Философия».

Рекомендовано к печати научно-методическим советом Луганского национального педагогического университета

имени Тараса Шевченко

(протокол № 10 от 23.06. 2004 г..

©Коллектив авторов, 2004.

©Альма-матер, 2004.

ВВЕДЕНИЕ

Предлагаемое учебное пособие предназначено для содействия студентам в их подготовке к семинарским занятиям по курсу «Философия».

Семинарские занятия, проводимые в рамках учебной программы по курсу «Философия», рассчитаны прежде всего на ознакомление студентов с памятниками философской мысли. Для каждой темы определен соответствующий круг первоисточников. Однако изучение оригинальных текстов вызывает значительные трудности у лиц, впервые сталкивающихся с данной дисциплиной.

Методические рекомендации помогут студентам выделить основные проблемы, которые необходимо осветить при подготовке к соответствующему семинарскому занятию. Они носят характер конспектов и не предназначены для того, чтобы осветить все вопросы, выносимые на семинарские занятия, и дать на них исчерпывающие ответы. Для этого необходимо ознакомиться с самими первоисточниками, учебной и исследовательской литературой по теме. Списки литературы составлены с учетом самостоятельной работы студентов, для чего даются темы рефератов.

Авторы не считают свои рекомендации некими непреложными истинами, но могут полагать свою задачу выполненной, если данные рекомендации послужат ориентирами для студентов в учебном процессе.

В основу учебного процесса легли планы семинарских занятий, составленные на кафедре философии и социологии ЛНПУ имени Тараса Шевченко.

Методические рекомендации к семинарским занятиям І модуля № 1, 6 подготовлены Левченковой О.Б., № 2, 3, 4, 5 – Поповым В.Б; ІІ модуля № I – Левченковой О.Б., № 2, 3, 4 – Молодцовым Б.И.; ІІІ модуля № 1 – Поповым В.Б., № 2 – Галкиной Л.И., № 3 – Шелюто В.М.; IV модуля № 5 – Поповым В.Б., № 2 – Дробахой Н.А., № 3 – Левченковой О.Б., № 1, 4 – Шелюто В.М.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни "ФІЛОСОФІЯ"

для підготовки фахівців зі всіх спеціальностей

Факультет: історичний

Кафедра: філософії та соціології

Укладач: доц. Попов В.Б.

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Види навчальної роботи	Денна форма навчання (год.)	Заочна форма навчання (год.)
Загальний обсяг годин
Аудиторні заняття: всього
У тому числі
-лекції		-
-семінарські заняття		-
-ндивідуальні роботи		-
Самостійна робота		-
Підсумковий контроль знань	Іспит	Іспит

СТРУКТУРА КУРСУ І РОЗПОДІЛ ГОДИН

№	Тема	Денна форма навчання	Заочна форма навчання	Са- мост.
Лек.	С/з	КСР	Лек.	С/з	КСР
Модуль І
1.	Філософія і світогляд. Роль філософії в житті суспільства
2.	Східна модель філософствування
3.	Давньогрецька натурфілософія
4.	Давньогрецька класична філософія та пізня антична
Модуль ІІ
1.	Філософія середньовіччя і Відродження
2.	Західноєвропейська філософія Нового часу
3.	Філософія Просвітництва
4.	Німецька класична філософія
Модуль ІІІ
1.	Українська філософія
2.	Посткласична філософії ХІХ – ХХ ст.
3.	Основні тенденції розвитку філософії ХХ ст.
Модуль IV
1.	Проблема буття в сучасній філософії
2.	Свідомість, її походження й суть
3.	Людина як вольова й творча істота
4.	Проблема пізнання. Наукове пізнання
5.	Людство перед лицем глобальних проблем
Всього:

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль І

1. ФІЛОСОФІЯ І СВІТОГЛЯД.

РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

Світогляд як форма системно-раціоналізованого світогляду. Пізнавальні, ціннісні та діяльні аспекти відносин «світ-людина». Роль філософії як метатеорії для всієї сукупності спеціальних наук. Предмет філософії і специфіка філософського мислення. Проблема виникнення філософії. Міфологія, передфілософія, філософія. Філософія і наука. Філософія і мистецтво. Філософія і релігія. Філософія та ідеологія.

Основні поняття: "світогляд", "світорозуміння", "світовідчуття", “світосприйняття”, "міф", "релігія", "філософія", "філософська категорія", "філософська проблема", "наука".

2. СХІДНА МОДЕЛЬ ФІЛОСОФСТВУВАННЯ

Передфілософія Месопотамії ("Енума Еліш", "Епос про Гільгамеша") та давнього Єгипту (Геліопольська та Мемфіська теогонія).

Специфіка давньоіндійської філософії. Вплив «Вед» і ведичної релігійної традиції на розвиток філософської думки Давньої Індії. «Упанішади». Ортодоксальні і неортодоксальні філософські школи. Філолофсько-етичні ідеї «Бхагавадгіти». Джайнізм і буддизм як релігійно-філософські системи.

Специфіка філософської думки Давнього Китаю. Даосизм.. Поняття «дао» і «де». Уявлення про природу людини. Конфуціанство як напрямок давньокитайської філософської думки. Суспільно-політичні і етичні аспекти конфуціанства. Вчення про «благородного мужа». Вплив ідей конфуціанства на соціальну та культурну історію Китаю.

Основні поняття: “передфілософія”, “Веди”, “Упанішади”, “атман”, “ріта”, “дхарма”, “карма”, “коло сансари”, “нірвана”, “брахманізм”, “буддизм”, “дао”, “де”, “жень”, “лі”, “даосизм”, “конфуціанство”.

3. РАННЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ

Передумови й особливості самосвідомості давньогрецької філософії. Протофілософія давньої Греції (іонійська: піфагорійська, елейська школи). Космізм давньогрецької філософії. Проблема першопочатку.

Специфіка гераклітівської діалектики. Ксенофан: критика релігійного антропоморфізму. Парменід. Шлях істини й шлях погляду. Тотожність буття і мислення. Основні характеристики буття за Парменідом. Апорії Зенона. Немислимість руху. Метод доказу від протилежного.

Атомізм Демокріта. Поняття атома і порожнечі. Проблема детермінізму.

Основні поняття: "натурфілософія", "першопочаток", "хаос", "космос", "міф", "логос", "діалектика", "міра", "буття", "небуття", "атом", "детермінізм".

4. ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ТА ПІЗНЯ АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Сократ: його життя і характер філософствування. Діалектика, маєвтика, іронія – аспекти сократівського методу. Етичний раціоналізм Сократа: ототожнення знання і чесноти. Всесвітньо-історичне значення особистості Сократа.

Платон. Ідея як справжнє буття, як прообраз одиничних речей. Система ідей, ідея блага. Матерія як джерело множинності і мінливості. Діалектика Платона. Вчення Платона про душу.

Аристотель. Критика теорії ідей Платона. Первинна і вторинна сутність. Діалектика матерії і форми. Формальна, матеріальна, рушійна і цільова причини. Вчення про ентелехію. Вчення про Розум-Першорушій. Вчення про душу, види і здібності душі. Види знання. Класифікація наук. Аристотель як основоположник формальної логіки.

Філософія пізньої античності (скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм).

Основні поняття: "суб’єктивізм", "релятивізм", "ідея", "правителі-філософи", "форма", "матерія", "діалектика", "душа", "пригадування", "деміург", " сутність", "ентелехія", "телеологія", “дедукція”, “індукція”, “категорія”.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Що таке філософія? Її структура.

Що таке світогляд? Основні риси філософського світогляду. Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду (міфологічного, релігійного)?

Чи можна звести філософію до науки?

Що таке міф і логос?

Як співвідносяться національна і всесвітня історія філософії?

Основні етапи генезису філософії.

Особливості генезису і еволюція філософського знання в суспільствах Давнього Сходу.

Особливості генезису давньогрецької філософії.

Становлення діалектики в давньогрецькій думці.

Елейська школа і формування метафізики.

Апорії Зенона.

Атомізм Демокріта і Епікура: порівняльний аналіз.

Філософські передумови об’єктивного ідеалізму Платона.

Система об’єктивного ідеалізму Платона.

Критика Аристотелем теорії ідей Платона.

Вчення Аристотеля про матерію та форму.

Гносеологія Платона і Аристотеля: порівняльний аналіз.

Суспільно-політичні погляди Платона і Аристотеля.

ЛІТЕРАТУРА ДО МОДУЛЯ І

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 2000.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1998.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1976.

Введение в философию: Учебник для вузов / Под ред. А.Т.Фролова. – В 2-х ч. – М., 1990.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.

Железнова Н.А. Введение к “Правачанасаре” // Вопросы философии. – 2000. – № 9. – С. 127-133.

История философии в кратком изложении. – М., 1991.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. Изд. 2-е. – М., 1997.

Кундакунда. Правачанасара // Вопросы философии. – 2000. – № 9. – С. 134-150.

Мир философии. Книга для чтения. – Ч. 1,2. – М., 1991.

Рахманкулова Н.Ф. Ценности и возникновение национальной философской традиции (Индия и Китай) // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. – 2000. – № 1. – С. 19-35.

Современная западная философия. Словарь. – М., 1991.

Социальная философия. Учебное пособие для вузов / Под ред. В.Н. Лавриненко. – М., 1995.

Философия: Учебник / Под ред. В.Д. Губина и др. – М., 1997.

Філософія: Курс лекцій / І.В.Бичко та ін. – К., 1993.

Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного. – К., 1997.

Філософія: Підручник / Г.А.Заїченко та ін. – К., 1995.

Хрестоматия по философии: Учеб. пособие / Под ред. А.А.Радугина. – М., 1998.

МОДУЛЬ ІІ

5. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ

Культурно-цивілізаційні процеси на стикові античності і Середньовіччя (становлення світових релігій, біблія і антична спадщина). Бог, людина і світ у християнській філософії. Апологетика і патристика. А.Августин. Вчення про «два гради».

Схоластика. Віра та розум. Філософія Платона й Аристотеля як джерело суперечки про універсалії. Реалізм, номіналізм, концептуалізм. Фома Аквінський. Доведення буття Бога. Філософська думка у культури Київської Русі.

Європейське Відродження як історична епоха. Гуманізм Петрарки і Л.Валли. Містичний пантеїзм Кузанського. Гносеологія Кузанського: концепція вченого незнання. Дж.Бруно. Вчення про безкінечність всесвіту. Вчення про світову душу. Теорія пізнання і діалектика Дж.Бруно.

Основні поняття: "теоцентризм", "креаціонізм", "схоластика", "універсалії", "номіналізм", "реалізм", "докази буття Бога", "гуманізм", "антропоцентризм", "заперечна теологія", "пантеїзм", "збіг протилежностей", "вчене незнання".

6. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ

Своєрідність і фундаментальне підґрунтя класичної новоєвропейської філософії. Процес секуляризації й автономізації філософського знання. Утвердження автономії і суверенності кінцевого людського розуму. Фундаментальне значення протилежності «суб'єкт - об'єкт» у філософії Нового часу.

Критерії необхідності, загальнозначущості та відтворюваності істини. Проблема методу у філософії Нового часу. Практично-інструментальний характер новоєвропейського трактування знання. Механіцизм як світоглядна установка Нового часу.

Формування експериментальної науки і гносеологічної орієнтації філософії Нового часу. Полеміка раціоналістичної й емпіричної тенденції у філософії Нового часу. Дедуктивна й індуктивна методологія.

Ф.Бекон і Р.Декарт. Беконівський проект прагматичного перетворення науки. Концепція ідолів пізнання, шляху подолання ідолів. Р.Декарт про принцип сумніву, первинну достовірність пізнання й розум у процесі пізнання. Проблеми існування зовнішнього світу. Вчення про природжені ідеї. Ясність і чіткість як критерії істини. Правила для керівництва розуму. Метод Декарта.

Розуміння необхідності й об'єктивності знання сенсуалізмом і раціоналізмом. Емпіризм про джерела пізнання, критерії істинності знання і форми мислення. Матеріалістичне (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк) та ідеалістичне (Дж.Берклі, Д.Юм) розуміння чуттєвого досвіду.

Раціоналізм про розум як джерело знання і критерії його істинності. Вчення Р.Декарта, Б.Спінози, Г.Лейбніца про істини розуму та їх ознаки. Критика Локком теорії природжених ідей. Вчення про субстанцію (дуалізм Декарта, монізм Спінози, субстанціальний плюралізм Лейбніца).

Основні поняття: "емпіризм", "сенсуалізм", "раціоналізм", "механіцизм", "метод", "індукція", "монізм", "дуалізм", "деїзм", "вроджені ідеї", "субстанція", "примари розуму".

7. ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА

Просвітництво як ідеологія епохи. Фундаментальні характеристики просвітницької думки: опора на власний розум та програма перетворення свідомості.

Французьке Просвітництво - найбільш радикальна і політизована форма просвітницької думки. Просвітництво і Французька революція. Специфіка рішення онтологічних проблем. Деїзм. Матеріалістичні ідеї у вченнях Ж.-О. Ламетрі, П.Гольбаха, Д.Дідро. Гносеологічна проблематика у філософії Просвітництва. Суспільно-політичні ідеали Просвітництва (Вольтер, Монтеск’є, Руссо).

«Енциклопедія» французьких просвітителів: розвиток і популяризація наукового знання.

Основні поняття: “просвітництво”, “природа людини”, “природні права”, "розум", "матеріалізм", "механіцизм", "деїзм", "виховання", "прогрес", "атеїзм".

8. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Німецька класична філософія як завершення новоєвропейської філософської класики. Головні проблеми та завдання німецької класичної філософії.

Критична філософія І.Канта. «Критика чистого розуму» та «коперніканський переворот» у гносеології. Співвідношення віри й розуму. Аналітичні та синтетичні судження. Поняття «апріорі» й «апостеріорі».Вчення Канта про апріорні форми чуттєвого споглядання. Чуттєвість і розум. «Річ в-собі» і «явище» у філософії І.Канта. Феномени та ноумени. Дискусія про непізнавання речі-в-собі. Система антиномій чистого розуму. Кантівський спосіб вирішення антиномій. Кант про можливості й межі спекулятивного теоретичного розуму.

Моральна філософія І.Канта. Категоричний імператив як закон практичного розуму. Формалізм моральної філософії Канта. Свобода і обов’язок. Проблема бога і безсмертя душі в моральній філософії Канта.

Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф.Геґеля. Необхідність методу й необхідність системи. Три моменти діалектичного розвитку (теза, антитеза, синтез). Гегель про тотожність мислення й буття. Місце категорії «буття» у гегелівській системі. «Енциклопедія філософських наук», її структура. Філософія як логіка. Вчення про буття. Вчення про сутність. Вчення про поняття. Категорії і принципи діалектичного мислення. Вчення Гегеля про істину. Філософія природи. Філософія духу.

Г.Гегель про «розумну дійсність». Філософія права Г.Геґеля. Громадянське суспільство та держава. Етатизм Геґеля. Філософія історії Гегеля. Історія як процес розвитку самосвідомості та існування поняття свободи. Історичне та логічне у філософії Гегеля. «Хитрість розуму». Г.Геґель про «абсолютний дух» і його ступені. Ідеалізм Шеллінга, діалектика "Я" і не "Я" у Фіхте, антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

Основні поняття: "діалектика", "система", "суб'єкт", "об'єкт", "a priori", "a posteriori", "річ-у-собі", "явище", "антиномія", "абсолютна ідея", "буття", "мислення", "сутність", "поняття", "протиріччя", "синтез", "заперечення заперечення", "розвиток", "розум практичний", "розум теоретичний", "категоричний імператив".

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Особливості середньовічної філософії.

Реалізм і номіналізм в схоластиці. Проблема універсалій.

Філософія Томи Аквінського.

Основна проблематика філософії Відродження.

Філософія М.Кузанського і Дж.Бруно як два напрями в пантеїзмі.

Періодизація і проблематика філософії Нового часу.

Раціоналізм, емпіризм і сенсуалізм як методологічні установки філософії Нового часу.

Аналіз проблеми субстанції в Новий час: субстанціальний монізм, дуалізм і плюралізм.

Раціоналізм Р.Декарта і Б.Спінози: спільне й відмінності.

Гносеологія Дж.Локка і Дж.Берклі як два напрями в сенсуалізмі.

Основні ідеї філософії Просвітництва.

Деїзм і атеїзм у французькому Просвітництві.

Роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії.

Кант – основоположник німецької класики.

Межі й можливості системи Геґеля.

Полеміка між Гегелем і Кантом про проблеми пізнання.

Філософія Шеллінга і Фіхте як різне трактування Абсолюту.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

ЛІТЕРАТУРА ДО МОДУЛЯ ІІ

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 2000.

Бэкон Ф. Новый органон // Соч. в 2-х т. – М., 1978. – Т. 2.

Введение в философию: Учебник для вузов / Под ред. А.Т.Фролова. – В 2-х ч. – М., 1990.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.

Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1991.

Декарт Р. Рассуждения о методе // Избранные произведения в 2-х т. – М., 1989. – Т. 1. – С. 250 – 296.

История философии в кратком изложении. – М., 1991.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. Изд. 2-е. – М., 1997.

Маркс К. Тезисы о Фейербахе // К.Маркс, Ф.Энгельс. Сочинения. – Т. 42.

Мир философии. Книга для чтения. – Ч. 1, 2. – М., 1991.

Современная западная философия. Словарь. – М., 1991.

Соколов В.В. Европейская философия XV – XVIII вв. – М., 1996.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1997.

Социальная философия. Учебное пособие для вузов / Под ред. В.Н.Лавриненко. – М., 1995.

Философия: Учебник / Под ред. В.Д. Губина и др. – М., 1997.

Філософія: Курс лекцій / І.В.Бичко та ін. – К., 1993.

Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного. – К., 1997.

Філософія: Підручник / Г.А.Заїченко та ін. – К., 1995.

Хрестоматия по философии: Учеб. пособие / Под ред. А.А.Радугина. – М., 1998.

МОДУЛЬ ІІІ

9. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ

Виникнення філософії на Київській Русі. Вплив Візантії. ("Повість временних літ", "Слово про закон і благодать" Іларіона, "Повчання" Володимира Мономаха).

Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України XVI - початку XVII ст. Філософські ідеї діячів Острозького культурно-освітнього центру (погляди полеміста І. Вишенського: орієнтація на греко-візантійські та давньоруські духовні цінності, свобода волі людини як вибір між добром і злом; неоднозначність ідей І.Вишенського).

Києво-Могилянська академія як перший в Україні центр професійної філософії. Натурфілософська та гносеологічна проблематика в філософських курсах Академії. Розвиток ідей епохи Відродження та раннього Просвітництва, співзвучність поглядам мислителів Нового часу.

Г.Сковорода – засновник української класичної філософії. Особливості стилю мислення. Г.Сковорода як просвітитель. Антропоцентризм та пантеїзм Сковороди. Вчення про дві натури і три світи (поняття макрокосму та значення символізму як принципу філософствування). Концепція “сродної праці”. Пізнання як самопізнання. Філософія серця. Значення морального пошуку та розуміння щастя.

Українська “університетська” філософія ХІХ ст. Поширення ідеї представників французького та німецького Просвітництва в Україні. Філософські ідеї у творчості М.Максимовича, М.Костомарова, П.Куліша: початок розробки філософії української ідеї Т.Шевченко.

“Філософія серця” П.Юркевича. Вчення про ідею. Процес пізнання і категорія “серця”.

Українська філософія кінця ХІХ початку ХХ ст. О.Потебня: філософське мислення проблеми “мислення-мова”. Соціальна філософія М.Драгоманова. Філософські аспекти творчості І.Франка. Філософські ідеї в творчості діячів української культури початку ХХ ст. (Б.Кістяківський, В.Вернадський, М.Грушевський, В.Винниченко).

Основні поняття: “логіка”, “метод”, “пізнання”, “антропоцентризм”, “пантеїзм”, “філософія серця”, “символізм”, “макрокосм”, “мікрокосм”, “Біблія”, “щастя”, “розум практичний”, “розум теоретичний”, “національна ідея”, “ідеал”, "ноосфера".

10. ПОСТКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ XIX – XX ст.

Філософія марксизму. Людина, відчуження і практика в роботах раннього Маркса. Економіко-філософські рукописи 1844 г. Матеріалістичне розуміння історії. Вчення про основне питання філософії та філософське поняття матерій. Проблеми теорії пізнання в марксизмі. Відношення суспільної свідомості до суспільного буття. Діалектика базису та надбудови. Вчення про суспільно-економічні формації. Суспільний прогрес та його критерії. Теорія класової боротьби.

Позитивізм ХІХ ст. Програма «позитивної філософії» О.Конта. Класифікація наук. Еволюціонізм і органічна теорія суспільства Г.Спенсера. Криза класичних ідеалів розуму та науки як духовна передумова ірраціоналістичних течій в філософії ХІХ - ХХ ст. Волюнтаризм А.Шопенгауера. Песимізм. Екзистенціальна діалектика С. К’єркегора. Філософія Ф.Ніцше. «Аполлонівське» й «діонісійське» начала. Програма «переоцінки всіх цінностей». «Імморалізм» і критика моралі. «Воля до влади» й ідеал «надлюдини». Ідея «вічного повернення». Теза Ніцше про «смерть Бога» та її вплив на розвиток європейської філософії ХХ ст. Інтуїтивізм А.Бергсона: поняття інстинкту, інтелекту, інтуїції.

Російська філософія. Слов'янофіли та західники. Марксистська філософія в Росії. Філософія всеєдності В.С.Соловйова. Екзистенціально-релігійна філософія М.Бердяєва. Російський і український космізм.

Основні поняття: "раціоналізм", "ірраціоналізм", "волюнтаризм", "марксизм", "суспільна свідомість", "суспільне буття", "базис", "надбудова", "суспільно-економічна формація", "суспільний прогрес", "позитивізм", "еволюціонізм", "імморалізм", "воля до влади", "надлюдина", "інтуїтивізм", "космізм".

11. ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ Й ТЕНДЕНЦІЇ ФІЛОСОФІЇ ХХ ст.

Місце і роль філософії в культурі ХХ ст. Фрейдизм як філософський світогляд. Роль підсвідомого в житті людини. Фрейдистський підхід у розумінні моралі, мистецтва, релігії. К.Юнг: Вчення про колективне несвідоме; архетип і символ. Гуманістичний гуманізм Е.Фромма.

Феноменологія. Е.Гуссерль: програма філософії як «строгої науки». Поняття інтенціональності свідомості. Метод феноменологічної редукції.

Соціально-історичні та духовні витоки екзистенціалізму. Поняття «сутність» й «існування» в екзистенціалізмі. Унікальність людського буття як філософська проблема. Проблема справжності й несправжності людського існування. Свобода й екзистенція. Специфіка німецького екзистенціалізму. Вчення М.Хайдеггера про буття. Пошук сенсу історії у філософії К.Ясперса. Французький екзистенціалізм. Ж.-П. Сартр про свободу «проекту». Проблеми людської свободи у філософії А.Камю.

Філософська антропологія. М.Шелер. Ідеї діалогізму у філософсько-культурологічній думці ХХ ст.: М.Бубер, М.М.Бахтін. Філософська герменевтика. М.Гадамер. Структурні методи в гуманітарних науках і філософський структуралізм.

Неопозитивізм і аналітична філософія. «Віденський гурток». Б.Рассел. Л.Вітгенштейн. Філософська програма неопозитивізму та її криза. К.Поппер. Принципи верифікації і фальсифікації. «Постпозитивізм» і філософська наука (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд). Філософія постмодернізму (Бодріяр, Льотар, Дерріда, Фуко).

Основні тенденції західної релігійно-філософської думки в ХХ ст.: неотомізм, персоналізм, «діалектична теологія». Релігійно-філософський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена. Релігійна філософія та сучасна наука.

Основні поняття: “людина”, “особа”, “суспільство”, “фрейдизм”, “свідоме”, “неусвідомлене”, “підсвідомість”, “архетип”, “неофрейдизм”, “феноменологія”, “інтенція”, “метод феноменологічної редукції”, “екзистенціалізм”, “екзистенція”, “свобода”, “сенс історії”, “філософська антропологія”, “герменевтика”, “неопозитивізм”, “аналітична філософія”, “верифікація”, “фальсифікація”, “постпозитивізм”, “наукова парадигма”, “неотомізм”, “персоналізм”, “еволюціонізм”.

ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Місце української філософії в історії філософії.

Г.Сковорода як основоположник української класичної філософії.

„Філософія серця” П.Юркевича.

Вл.Соловйов і Г.Чернишевський як два полюси російської філософії.

Філософія Гегеля і Маркса: порівняльний аналіз.

Марксизм і ленінізм: спадковість та її розрив.

Історичні долі марксистської філософії в західній науковій думці.

Основні досягнення і результати радянської філософії.

Феномен „психологічного повороту”. Основні тенденції розвитку західної посткласичної філософії в 2-й половині XIX – поч. XX ст.

Проблема „кризи розуму” і виникнення ірраціоналізму в філософії. С.К’єркегор, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

Позитивізм и примат знання через досвід.

Антропологічний напрям в європейській філософії 2-ї половини XIX – поч. XX ст. Інтуїтивізм А.Бергсона, філософія життя В.Дільтея і Г.Зіммеля, феноменологія Е.Гуссерля, психофізіологіям З.Фрейда.

Сцієнтистський напрям у філософії ХХ ст. Неопозитивізм і пост позитивізм.

Загальні тенденції розвитку антропологічного напряму в філософії XX ст. Екзистенціалізм, неофрейдизм, філософська антропологія.

„Лінгвістичний поворот” у філософії ХХ ст. Філософський структуралізм і постструктуралізм. Філософська герменевтика.

Основні тенденції розвитку західної релігійної філософії ХХ ст. Неотомізм, персоналізм, діалектична теологія, християнський еволюціонізм.

Філософія постмодерну. Бодріяр, Ліотар, Дерріда, Дельоз.

ЛІТЕРАТУРА ДО МОДУЛЯ ІІІ

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – М., 2000.

Введение в философию: Учебник для вузов / Под ред. А.Т.Фролова. – В 2-х ч. – М., 1990.

Вернадский В.И. Украинский вопрос и русское общество // Дружба народов. – 1990. – № 3.

Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. – М., 1988.

Винниченко В. Відродження нації: У 3 т. –К., 1990.

Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К., 1997.

Горский В.С. Философские идеи в культуре Киевской Руси. – К., 1988.

Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. – К., 1996.

Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. – К., 1993.

Грушевський М. На порозі нової України. – К., 1991.

Донцов Д. Націоналізм. – Лондон; Торонто. – 1986.

Драгоманов М. Вибране. – К., 1991.

Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода. – К., 1984.

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1992.

Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993.

Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века: Учеб. пособие. – М., 1998.

История философии в кратком изложении. – М., 1991.

Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди. – К., 1983.

Історія філософії на Україні. – К., 1987. – Т. 1.

Історія філософії України. Підручник. – К., 1994.

Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. Изд. 2-е. – М., 1997.

Кистяковский Б.А. В защиту права (Интеллигенция и правосознание) // Вехи. Из глубины. – М., 1991.

Кістяківський Б.О. Проблеми і завдання соціально-наукового пізнання // Філос. і соціол. думка. – 1992. – № 1.

Кістяківський Б.О. Українці і російське суспільство // Філос. і соціол. думка. – 1992. – № 1.

Кониський Г. Філософські твори: У 2-х т. – К., 1990.

Костомаров М.И. Исторические монографии и исследования. – К., 1990.

Костомаров М.І. “Закон божий” (“Книги буття українського народу”). – К., 1991.

Костомаров М.І. Твори. У 2-х т. – К., 1990.

Куліш П. Твори. У 2-х т. – К., 1989.

Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – Київ, Філадельфія, 1995.

Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К., 1994.

Мир философии. Книга для чтения. – Ч. 1, 2. – М., 1991.

Мірчук І. Християн Вольф та його школа на Україні // Філос. і соціол. думка. – 1993. – № 4.

Оріховський-Роксолан С. Історична проза // Українська література XIV – XVI ст. – К., 1988.

Пашук А.І. Іван Вишенський – мислитель, борець. – Львів, 1990.

Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993.

Почапский А. Развитие философской мысли на Украине. Первая половина ХІХ в. – Киев, 1984.

Прокопович Ф. Філософські твори: У 3-х т. – К., 1979 – 1981.

Розвиток філософської думки в Україні. – К., 1994.

Скакун О. Иван Франко. – М., 1987.

Сковорода Г.С. Повне зібр. творів: У 2-х т. – К., 1973.

Сковорода Григорій. Дослідження, розвідки, матеріали. – К., 1992.

Современная западная философия. Словарь. – М., 1991.

Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова. – К., 1995.

Философия: Учебник / Под ред. В.Д. Губина и др. – М., 1997.

Філософія: Курс лекцій / І.В.Бичко та ін. – К., 1993.

Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного. – К., 1997.

Філософія: Підручник / Г.А.Заїченко та ін. – К., 1995.

Хвильовий М. Твори: У 2 т. – К., 1991. – Т. 2.

Хрестоматия по философии: Учеб. пособие / Под ред. А.А.Радугина. – М., 1998.

Чижевський Д. Нариси історії філософії України. – К.,1992.

Шевченко Т.Г. Повне зібр. творів: У 12 т. – К., 1989.

Юркевич П. Вибране. – К., 1993.

Юркевич П. Философские произведения. – М., 1990.

Яворський С. Філософські твори: У 3-х т. – К., 1993.