Сутність та необхідність податків

Економічну категорію «податок» слід розглядати в таких аспектах:

- за економічною сутністю;

- за формою прояву;

- з організаційно-правового боку.

Економічна сутність податків виявляється в грошових відносинах, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами з приводу примусового вилучення частини створеної вартості і формування фонду фінансових ресурсів держави. Процес примусового відчуження частки доходів юридичних осіб і громадян на загальносуспільні потреби характеризує односторонній рух вартості (від платника податку до держави) без еквівалентного обміну.

Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

З організаційно-правового боку податок - це обов’язковий платіж, який надходить у бюджетний фонд у визначених законом розмірах і встановлені строки.

У фінансовій термінології вживаються п’ять термінів, що відображають платежі державі, - плата, відрахування і внески, податок, збір.

Плата (відповідає на запитання «за що?») передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою (плата за землю, плата за торговий патент тощо). Розмір плати залежить від кількості ресурсів, що використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.

Відрахування і внески (відповідають на запитання «на що?», «від чого?») передбачають цільове призначення платежів. Прикладом цільового призначення є відрахування і внески у різні цільові фонди - внески у Пенсійний фонд та ін. Використовувати ці внески не за призначенням не дозволяється, а змінити цільове призначення можна тільки на законодавчій основі.

Податки (відповідають на запитання «для чого?») встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави - управлінської, оборонної, соціальної та економічної. Вони не мають ні ознак еквівалентного обміну, ні конкретного цільового призначення. Тобто конкретний податок - це нецільовий, безоплатний (нееквівалентний), неповоротний обов’язковий платіж державі.

Особливою формою податкових платежів є збори. На відміну від податків, які мають характер регулярних надходжень, збори є платежами разового, випадкового і незначного за розмірами характеру, що збираються за місцем події (наприклад, збір за паркову транспортного засобу тощо).

Таким чином, податки - це сукупність фінансових відносин, що складаються в процесі перерозподілу ВВП з метою створення централізованого державного фонду для фінансування суспільних функцій.