Режими функціонування ЄДСЗР

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, можуть існувати різні режими функціонування ЄДСЗР:

· режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічний, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії, епіфітотії);

· режим підвищеної готовності – при істотному погіршенні виробничо-промисловій, радіаційній, хімічний, біологічній, сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);

· режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагування на них;

· режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України. Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливе.

Основні заходи захисту населення під час НС які повинна проводити держава:

· оповіщення та інформування (повідомлення населення про загрозу і виникнення НС та постійне його інформування про наявну обстановку);

· спостереження та контроль (за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними речовинами та біологічними агентами);

· укриття в захисних спорудах (укриття людей у спеціальних сховищах, природних печерах, споруд підземного простору міст);

· евакуація населення з небезпечних районів;

· медичний захист (видача населенню засобів індивідуального захисту та особистої профілактики, а також надання спеціальної медичної допомоги);

· інженерний захист (організувати випереджальне будівництво протизсувних, протиповіневих, проти селевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення);

· біологічний захист (використання колективних та індивідуальних засобів захисту, введення режимів карантину та обсервації, знезаражування осередку тощо);

· радіаційний і хімічний захист (розроблення типових режимів радіаційного захисту населення в умовах зараження місцевості, накопичення ЗІЗ і приладів радіаційної і хімічної розвідки та контролю тощо).