Транспортування хворих

Транспортування хворих — це перенесення або переве­зення їх з прийомного до лікувального відділення, з одного лікувального відділення до іншого або з однієї лікарні до іншої, а також перекладання хворого у ліжку.

Вид транспортування визначає тільки лікар, бо, непра­вильно обраний, він може завдати шкоди хворому (напри­клад, при інфаркті міокарда, внутрішній кровотечі).

Залежно від загального стану всі хворі поділяються на транспортабельних і нетранспортабельних.

Транспортабельні — це хворі, які без шкоди для свого здоров'я можуть самостійно пересуватися (хворі у задовіль­ному стані), яких можна перевезти на каталці, кріслі-каталці, перенести на ношах (хворі у стані середньої важкості або важкохворі).

Тяжкохворих, а також хворих, що не можуть самостійно пересу­ватись, з приймального відділення лікарні перевозять у палати на каталках для лежачих чи сидячих відповідно. Каталка для лежачих хворих повинна мати тонкий з пластиковим чи клейончастим покриттям матрац, який після кожного використання протирають 3 % розчином хлораміну.

Перед транспортуванням хворого на каталці матрац покривають чистим простирадлом, хворого накривають ще одним простирадлом (влітку) чи ков­дрою (взимку) і перевозять у палату. Це входить у обов'язки молодшого медперсоналу.

Хворих, що не можуть ходити, але не потребують положення лежачи, перевозять на колясці для сидячих хво­рих, яка також повинна бути чистою та застеленою свіжим простирадлом, а хворий має бути укритий.

За відсутності каталки для лежачих хворих чи неможливості її використан­ня через особливості хвороби (стану хворого) хворого транспортують на ношах або переносять на руках.