Правові підстави та порядок звільнення засуджених за хворобою

Засуджені, які захворіли на хронічну душевну або іншу тяжку хворобу, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання, можуть бути звільнені судом від відбування покарання в порядку, встановленому ст. 84 КК України, ст. 537 КПК України і ст. 154 КВК України.

Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання встановлено у наказі Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 1348/5/572 від 15.08. 2014 р. «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі». До них відносять такі захворювання: туберкульоз (у трьох формах), інфекція вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ/СН1Д), лепра, новоутворення, хвороби ендокринної системи, психічні розлади, хвороби нервової системи та органів чуття, органів кровообігу, органів дихання, органів травлення, хронічні хвороби нирок 4 та 5 стадій, хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини, хвороби обміну, анатомічні дефекти внаслідок захворювання чи травми, променева хвороба.

Подання про звільнення таких осіб від відбуття покарання готує адміністрація органу чи установи виконання покарань. Медичне обстеження таких засуджених здійснюють спеціальні лікарські комісії. Огляд хворого та розгляд матеріалів його медичного обстеження здійснюється комісією після обов'язкового лікування і ретельного обстеження хворого в стаціонарних умовах лікувальних установ.

Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок психічної хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Разом з поданням до суду надсилаються висновок спеціальної психіатричної експертної комісії й особова справа засудженого.

Подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок медичної або лікарсько-трудової експертної комісії та особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.

У разі визнання інвалідом першої або другої групи особи, засудженої до громадських робіт або обмеження волі, орган чи установа виконання покарань вносить подання до суду про його дострокове звільнення від відбування покарання. Разом з поданням до суду надсилається висновок лікарсько-трудової експертної комісії.

Засуджені, відносно яких службовою перевіркою встановлено, що їхня хвороба є результатом навмисного заподіяння собі пошкоджень під час відбування покарання, на звільнення від подальшого відбуття покарання через хворобу не представляються, за винятком випадків, коли під час заподіяння таких пошкоджень особа перебувала в стані гострого психічного розладу, що підтверджено лікарями-фахівцями. Якщо начальник органу чи установи виконання покарань заперечує проти звільнення засудженого у зв'язку з хворобою, він передає на розгляд суду своє мотивоване заперечення.

Відповідно до КПК начальник органу чи установи виконання покарань на вимогу суду повинен забезпечити явку в судове засідання для участі в розгляді подання представника адміністрації органу чи установи виконання покарань і представника комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого.

Засуджений, щодо якого встановлено наявність підстав для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою, залишається в лікарняному закладі чи закладі охорони здоров’я до прийняття судом остаточного рішення. У разі прийняття судом рішення про звільнення засуджений звільняється безпосередньо з лікарняного закладу або закладу охорони здоров’я.

У разі звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв’язку з психічним розладом до нього судом можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

У разі прийняття судом рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення засудженого за хворобою такий засуджений з урахуванням його стану здоров’я продовжує лікування у лікарняному закладі або закладі охорони здоров’я чи повертається до УВП, з якої він прибув.

У разі погіршення стану здоров’я засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою на підставі відповідного висновку комісії, подання про звільнення від відбування покарання протягом трьох діб погоджується з начальником територіального органу ДПтС України, яким створено комісію, та повторно подається до суду.