Правові підстави та порядок звільнення засуджених за актом помилування

Відповідно до ст.152 КВК України акт про помилування є однією із підстав звільнення засуджених до закінчення строку покарання та проявом реалізації принципу гуманізму, закріпленому в Конституції та кримінально-виконавчому законодавстві. Історично інститут помилування складався як правовий феномен, суть якого полягає у прощені засудженої особи, і на сьогоднішній день регулюється нормами конституційного, кримінального та кримінально-виконавчого права з досить розвиненою правовою регламентацією. Помилування носить індивідуальний характер, і базується на виключній ініціативі засудженого. В результаті прийняття Президентом України позитивного рішення, засуджений може бути повністю чи частково звільнений від відбування покарання, або покарання може бути замі­нено на більш м’яке.

Основними нормативно-правовими актами, які врегульовують порядок помилування засуджених є Указ Президента України про «Положення про порядок здійснення поми­лування» від 16 вересня 2010 року № 902 та Наказ Міністерства юстиції України від 28.09.2012 № 1439/5 «Про затвердження порядку подання до Адміністрації Президента України матеріалів за клопотаннями засуджених про помилування та виконання указів Президента України про помилування». Відповідно до п. 27 ст. 106 Конституції України, помилування засуджених здійснює Президент України.

Помилування засуджених здійснюється у виді: заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років; повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким покаранням.

Право клопотати про помилування має особа, яка: засуджена судом України і відбуває покарання в Україні; засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України; засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.

Клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а при розгляді справи в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом. У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання.

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

Клопотання про помилування подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань. Адміністрація в установленому порядку реєструє клопотання і протягом п'ятнадцяти днів з дня подання направляє його до Адміністрації Президента України разом із копіями вироку, ухвали і постанови суду, докладною характеристикою про поведінку особи і ставлення її до праці із викладеною письмово думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх про доцільність помилування, а також іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилуваннята повідомлення заявника про результати такого розгляду здійснює Управління з питань помилування Адміністрації Президента України: має право в установленому порядку запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, установ виконання покарань необхідні для розгляду клопотання про помилування документи, матеріали та інформацію.

Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, поведінка і ставлення особи до праці до засудження та в установах й інших органах виконання покарань, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди та інші обставини; думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах неповнолітніх, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських організацій, трудових колективів тощо про доцільність помилування.

Клопотання про помилування і підготовлені Управлінням матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування у складі голови, двох заступників голови і членів Комісії. За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, підготовлених Управлінням, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування. Про помилування засудженого Президент України видає указ. У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.

Укази Президента України про помилування засуджених для виконання надсилаються: щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, - до ДПтС; щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам; щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України; щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

ДПтС протягом трьох робочих днів з дня одержання указу Президента України про помилування установлює місце відбування засудженими покарання і службою спеціального зв’язку надсилає до територіального органу управління ДПтС наказ про виконання указу Президента України про помилування та супровідний лист, який підписується першим заступником (заступником) Голови ДПтС. Адміністрація установи (КВІ) забезпечує негайне виконання.