Зміст етапів системного проектування логістики

Важливою тенденцією у розвитку теорії і практики сучасного менеджменту є загострення зацікавленості до порівняно нової галузі економічної науки — логістики. Зростаюча складність і динаміка проблем управління матеріальними й товарними потоками створює істотне підґрунтя для швидкого й широкого запровадження логістики на практиці. Йдеться про зростаючу відповідальність логістики за результативність діяльності підприємства, насамперед з точки зору досягнення прийнятного сервісу доставки готової продукції споживачам. Можна тільки згадувати часи домінування на ринку продавця, коли попит перевищував пропозицію і значення часу поставки було надзвичайно слабо виражене в сервісі постачання. У результаті, наприклад час очікування на легкові автомобілі власного виробництва в країнах із соціалістичною економікою становив до 10 років, час очікування на «благородну» марку західнонімецької автомобільної промисловості також міг сягати в окремих випадках чотирьох років. Однак у нинішніх умовах дозволити собі такого не може жоден виробник, а відтак актуальними стають високий рівень сервісу, надійність та гнучкість поставок, що навряд чи можна поєднати із звичайними методами виробництва та дистрибуції.

Зменшення глибини виготовлення (поглиблення спеціалізації) вимагає кількісно і якісно підвищеної потреби в координації між підприємствами, оскільки слід координувати все більше виробничих стадій, що виходять за межі підприємства. Наприклад, виробник автомобіля сьогодні створює лише 37 % його вартості, 21 % припадає на безпосередніх постачальників, а разом постачальники створюють більше половини вартості автомобіля. І ця тенденція посилюється.

З огляду на це стає актуальною проблема логістичного управління, механізми якого на початковій стадії закладаються під час проектування логістичних технологій. Загалом, логістичне управління — процес визначення стратегії, планування, керування й контролю за переміщенням і склеюванням сировини, матеріалів, виробничих запасів, готових виробів та формуванням інформації від пункту виникнення до пункту використання (споживання) з метою найефективнішого задоволення потреб клієнта. Розвиток теорії логістичного управління досяг рівня інтегрованого логістичного управління як сутності одного з варіантів сучасного управління підприємством.

Функціональними сферами логістичного управління підприємством є: - - оптимізація фізичного переміщення матеріалів (формування стратегії, комп'ютерне моделювання та імітація, інтеграція логістичних процесів за допомогою організаційних змін, операційні дослідження логістичних ланцюгів, багатокритеріальна оптимізація);

- поліпшення інформаційних процесів (впровадження сучасних інформаційних технологій, автоматична ідентифікація, технологія обробки замовлень, електронний обмін інформацією);

- утримання оптимальних матеріальних запасів (синхронізація переміщення з управлінням запасами, впровадження сучасних концепцій управління запасами, підвищення логістичного сервісу (надійність, якість, еластичність поставок);

- синхронізація інфраструктури логістичних процесів (координація замовлень споживачів із транспортно-складськими та пакувальними процесами, синхронізація роботи внутрішнього та зовнішнього транспорту, пристосування систем автоматичної ідентифікації, інформаційних процесів до потреб логістичного ланцюга);

- управління загальними логістичними витратами (мінімізація сукупних витрат, впровадження методів контролінгу, ефективне використання просторово-часового потенціалу).