На практиці іноді постає ситуація, коли фірма має надлишок готівки. Для того щоб його використати максимально ефективно, також потрібно підготуватися заздалегідь

Для розв’язання таких проблем складається план грошових надходжень і виплат. Такий план, зокрема, дає змогу:

· визначити періоди, коли фірма відчуватиме дефіцит або надлишок готівки;

· обчислити, скільки коштів потрібно позичити на ці періоди;

· показати, на що ці кошти буде витрачено;

· з’ясувати, коли їх треба повернути.

Головне завдання розробки плану руху готівки полягає в узгодженні в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність фірми в плановому періоді, тобто забезпечити постійну наявність на рахунку фірми коштів, достатніх для оплати її зобов’язань.

Узагальнений варіант цього документа подано в табл. 14

Таблиця 14

ПРОГНОЗНИЙ ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ, тис. грн

	Показник	Рік	Усього
=	Грошові кошти на початок місяця						15 656
+	Чистий прибуток
+	Амортизаційні відрахування
–	Зміна рахунків до оплати (кредиторської заборгованості)
+	Зміна рахунків до одержання (дебіторська заборгованість)
=	Грошові кошти на кінець місяця						14 753

План грошових надходжень та виплат розробляється за методологією складання форми № 3 фінансової звітності — звіту про рух грошових коштів.

Плановий касовий бюджет складається на основі плану доходів і видатків з поправкою на очікувані зрушення в надходженнях і виплатах готівкових коштів. У разі, коли виплати в даний період перевищують надходження коштів, фірма має заздалегідь вирішити питання щодо короткострокової позички, достатньої для розрахунків із кредиторами. Якщо в інший період грошові надходження, навпаки, перевищують виплати, то ці «зайві гроші» можна, у свою чергу, комусь позичити з відповідним зиском.

План грошових надходжень і виплат складається на такі самі терміни, що й план доходів і видатків, тобто на три роки: на перший рік — з розподілом по місяцях (табл. 15), а на другий та третій роки — з виокремленням кварталів (табл. 16).

Щоб скласти план грошових надходжень і виплат, необхідно послідовно здійснити такі дії.

1. Визначити готівкові кошти, що будуть у розпорядженні фір­ми на початок першого місяця розрахункового періоду (для другого, третього і наступних місяців ця сума являтиме собою готівкові кошти на кінець попереднього місяця).

2. Обчислити загальну суму всіх передбачуваних грошових надходжень на фірму протягом кожного місяця (надходження від продажу продукції чи надання послуг; кошти, отримані від дебіторів; готівка від продажу акцій; кошти, які власники додатково інвестують у фірму; отримані позички тощо).

3. Розрахувати загальну суму всіх обов’язкових платежів фірми протягом кожного місяця (перелік усіх платежів достатньо широкий, у процесі розрахунків важливо не пропустити жодного з них).

4. Визначити чистий потік готівки за кожний місяць як різницю між загальною сумою всіх передбачуваних грошових надходжень і загальною сумою всіх обов’язкових платежів фірми за місяць. Якщо грошові надходження за місяць перевищують платежі, то фірма має так званий додатний потік готівки. Навпаки, коли грошові надходження за місяць менші за платежі, фіксують, що фірма має від’ємний потік готівки, який заведено записувати в плані руху готівки у круглих дужках.

5. Розрахувати суму готівкових коштів на кінець кожного місяця. Для цього до готівкових коштів на початок кожного місяця додають додатний або відраховують від’ємний потік готівки за відповідний місяць.

Таблиця 15

ПЛАН ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ І ВИПЛАТ НА ПЕРШИЙ РІК (З ПОМІСЯЧНИМ РОЗПОДІЛОМ), грн

Показник

Місяці

Разом за рік

А. Готівкові кошти на початок місяця

Б. Грошові надходження — усього

у т. ч.:

виторг від продажу

надходження на рахунки від продажу в кредит

позички

інші надходження

В. Грошові платежі на сторону — усього

у т. ч.:

придбання товарів

заробітна плата

нарахування та податки на заробітну плату

рентні платежі

платежі за комунальні послуги

рекламні витрати

страхові платежі

придбання машин та устаткування

виплата боргу та процентів

інші платежі

гроші, що взяті на потреби власників бізнесу

Г. Чистий потік готівки (Б – В)

Д. Готівкові грошові кошти на кінець місяця (А + Г)

Таблиця 16

ПЛАН ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ І ВИПЛАТ НА ДРУГИЙ І ТРЕТІЙ РОКИ (З ПОКВАРТАЛЬНИМ РОЗПОДІЛОМ), грн

Показник	Другий рік (квартали)	Разом	Третій рік (квартали)	Разом
А. Готівкові кошти на початок кварталу
Б. Грошові надходження — усього
у т. ч.:
виторг від продажу
надходження на рахунки від продажу в кредит
позички
інші надходження
В. Грошові платежі на сторону — усього
у т. ч.:
придбання товарів
заробітна плата
нарахування та податки на заробітну плату
рентні платежі
платежі за комунальні послуги
рекламні витрати
страхові платежі
придбання машин та устаткування
виплата боргу та процентів
інші платежі
гроші, що взяті на потреби власників бізнесу
Г. Чистий потік готівки (Б – В)
Д. Готівкові грошові кошти на кінець кварталу (А + Г)

У процесі планування руху готівки завжди виникають певні труднощі у визначенні обсягів грошових надходжень і платежів. Такі розрахунки ґрунтуються на передбаченнях та припущеннях, які не повинні бути надто оптимістичними. Рекомендується створювати так званий запас фінансової міцності, тобто дещо занижувати оцінки грошових надходжень, щоб вистачило коштів на сплату рахунків фірми. У текстовій частині плану грошових надходжень і виплат усі ці передбачення та припущення мають бути чітко сформульовані (як правило, тут обговорюються передбачення щодо методів збору дебіторської заборгованості, цінових знижок, циклічності обсягів продажу тощо).

Складаючи план руху готівки, слід усвідомлювати, що діяльність новоствореної фірми, як правило, асоціюється зі збитками. Ось чому фінансування фірми у перші місяці після старту за рахунок лише внутрішніх ресурсів часто є неможливим. Для цього періоду, який має вирішальне значення, слід шукати якісь способи залучення зовнішніх джерел фінансування. Складений план руху готівки саме й уможливлює своєчасне передбачення таких ситуацій, дає змогу заздалегідь підготувати документи для отримання кредитів.

ПЛАНОВИЙ БАЛАНС

На практиці фінансовий стан фірми постійно змінюється. Але для ефективного управління фірмою треба мати чітку картину її фінансового стану. З цією метою щорічно на певну дату (як правило, за станом на 31 грудня) складається баланс фірми (підприємства, організації).

Баланс є фінансовим документом, що в ньому кошти фірми
(у грошовій формі) згруповано як за їхнім складом і розміщенням, так і за джерелами їх надходження. Баланс складається для того, щоб отримати «фотографію» фінансового стану фірми на певну дату, яка має зафіксувати фінансові позиції фірми на даний момент. Баланс, зокрема, показує:

· що фірма має у своєму розпорядженні (активи);

· скільки вона винна постачальникам і кредиторам (пасиви);

· що в неї залишається (Власний капітал = Активи – Пасиви).

У балансі активи й пасиви протистоять одне одному згідно з універсальним бухгалтерським рівнянням:

Активи = Пасиви + Власний капітал.

Основним критерієм, за яким групуються активи фірми, є тривалість їх використання в господарській діяльності. Інакше кажучи, усі активи поділяються на оборотні (ті, які перебувають у господарському обороті протягом одного звітного періоду) та необоротні (ті, які перебувають у господарському обороті понад один звітний період). Довгострокові ж інвестиції виокремлюються як розділ активу балансу, тому що їх використання в господарській діяльності є досить умовним. Це суми, що виклю­чаються з обороту фірми і передаються в розпорядження інших фірм з метою або одержання стабільних доходів, або поширення впливу власника на діяльність фірми, акції якої він придбав у власність.

За критерієм джерел формування та права власності на використовуваний капітал пасив балансуподіляється на по­в’язаний з позиченим та власним капіталом. Довгострокові зобов’язання в даному разі виокремлюються як розділ, тому що вони являють собою капітал, який за тривалістю використання в господарській діяльності можна порівняти з власним капіталом організації, однак за правом власності він належить її кредиторам.

Складання планового балансу здійснюється за такою схемою:

· поділ статей балансу на такі, що залежать від зміни обсягу реалізації, і такі, що від них не залежать;

· розрахунок співвідношення статей першої категорії та обсягу реалізації в базовому періоді;

· коригування статей першої категорії згідно з прогнозним обсягом реалізації (множенням суми статті базового балансу на одержаний коефіцієнт);

· розрахунок статей другої категорії на підставі попередніх розрахунків та встановлених стратегічним планом розвитку організації цільових фінансових коефіцієнтів, підтримання (досягнення) яких є обов’язковим у плановому періоді;

· розрахунок на основі балансового звіту коефіцієнтів, які характеризують фінансовий стан організації (крім цільових).

У бізнес-плані складається баланс (табл. 17), форма якого потребує вертикального розміщення інформації (верхня частина — активи; середня — пасиви; нижня — власний капітал (зобов’я­зання перед власниками)).

Розгляньмо докладніше статті планового балансу.

Активи — це майно й ресурси, які має фірма у своєму розпорядженні і завдяки яким створюється її прибуток. При цьому розрізняють поточні та постійні активи.

Таблиця 17

ПЛАНОВИЙ БАЛАНС ФІРМИ (на 31 грудня 200_ року)

Активи
Поточні активи
Готівка
Ринкові цінні папери
Дебіторська заборгованість
Матеріальні запаси
Попередньо сплачені витрати
Інші поточні активи
Загальні поточні активи
Постійні активи
Земля
Будівлі та споруди за мінусом нарахованої амортизації (залишкова вартість споруд)
Обладнання за мінусом нарахованої амортизації (залишкова вартість обладнання)
Нематеріальні активи за мінусом старіння
Загальні постійні активи
Загальні активи
Пасиви
Закінчення табл. 17
Поточні пасиви
Кредиторська заборгованість
Заборгованість податковим органам
Видатки, що нараховані до виплати
Інші поточні пасиви
Довгострокові пасиви
Векселі до оплати
Кредити під заставу майна
Інші довгострокові пасиви
Загальні пасиви
Зобов’язання перед власниками (акціонерами)
Прості акції
Привілейовані акції
Нерозподілений прибуток
Загальні зобов’язання перед власниками (акціонерами)
Загальні пасиви та зобов’язання перед власниками (акціонерами)

Поточні активи — це ресурси фірми, які відносно швидко (протягом одного року) можуть бути переведені в готівку. До поточних активів, зокрема, належать:

· готівка — гроші в касі та на банківському рахунку;

· ринкові цінні папери — акції, облігації, інші цінні папери;

· дебіторська заборгованість — кошти, які фірмі заборгували споживачі її продукції (послуг);

· матеріальні запаси — вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, готової, але ще не реалізованої продукції тощо;

· попередньо сплачені витрати — рентні платежі, страхові внески, авансові платежі за товари й послуги іншим фірмам.

Постійні активи — це ресурси фірми, тривалість використання яких перевищує один рік і які не можуть бути швидко трансформовані в готівку. До постійних активів належать: земля, будівлі та споруди, обладнання. Слід зауважити, що всі ці постійні активи, за винятком вартості землі, відображаються в балансі за залишковою вартістю (початкова вартість за мінусом нарахованої амортизації).

До постійних активів належать також і нематеріальні активи. Так само, як і інші постійні активи, нематеріальні активи здатні давати фірмі дохід. Проте для них характерні: брак матеріальної основи отримання доходу та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання. До нематеріальних активів належать права:

1) використання об’єктів промислової власності (патентів, ліцензій, промислових зразків, корисних моделей, товарних знаків, знаків обслуговування);

2) використання об’єктів інтелектуальної власності (авторські права на використання та видання наукових праць, літературних творів, програмних продуктів);

3) користування земельними ділянками та іншими природними ресурсами;

4) використання «ноу-хау», найменування місця походження товару, здобутої репутації фірми (goodwill), її ділових зв’язків, а також організаційні витрати на створення фірми.

Пасиви — це сума зобов’язань фірми перед кредиторами, іншими фірмами, організаціями, банками. Пасиви поділяють на поточні та довгострокові.

Поточні пасиви — це зобов’язання фірми, які мають бути сплачені протягом одного фінансового року. До поточних пасивів, зокрема, належать:

· кредиторська заборгованість фірми — кошти, які фірма заборгувала своїм постачальникам, придбавши їхні товари (послуги) в кредит;

· заборгованість податковим органам. Фірма регулярно отри­мує прибуток від реалізації своєї продукції (послуг). Але по-
датки фірма сплачує в певні заздалегідь визначені строки. Через це фірма практично завжди виступає як боржник податкових органів;

· видатки, що нараховані до виплати, — це різноманітні вже нараховані, але ще не сплачені виплати (нарахована, але невиплачена заробітна плата персоналу фірми, проценти за кредити, страхові, пенсійні нарахування тощо).

Довгострокові пасиви — це зобов’язання фірми, термін погашення яких перевищує один фінансовий рік:

· векселі до оплати — це кошти, які фірма позичила в банків, інших фірм, приватних осіб під письмове зобов’язання — вексель. Залежно від термінів погашення векселя (протягом одного року чи більше) статтю «Векселі до оплати» відносять відповідно до поточних або довгострокових пасивів;

· кредити під заставу майна — це кошти, отримані фірмою від інших організацій під заставу власного майна.

Зобов’язання перед власниками (акціонерами) — це власні кошти фірми:

· акціонерний капітал — вартість фактично реалізованих акцій (звичайних та привілейованих). Акціонерний капітал формується за рахунок коштів засновників фірми, їхніх дальших внесків, а також внесків інших акціонерів;

· нерозподілений прибуток — це та частина прибутку, яку буде інвестовано в розширення бізнесу фірми (чистий прибуток за мінусом суми сплачених дивідендів).

Плановий баланс на момент започаткування бізнесу фірми скласти порівняно легко, оскільки він відбиває потреби фірми в стартовому капіталі. Конкретно він показує:

1) як передбачається залучати необхідний капітал (пасиви та зобов’язання перед власниками);

2) на що залучені кошти передбачається витратити (які активи будуть придбані).

Планові баланси на другий і третій роки безпосередньо залежать від балансу на перший рік і очікуваних фінансових результатів діяльності фірми у відповідні періоди.

У текстовій частині фінансового плану подаються пояснення, які розшифровують припущення щодо окремих статей планового балансу.

У процесі передбачення очікуваних показників балансів слід звернути увагу на такий момент. Підприємці-початківці іноді помилково вважають, що на своєму старті фірма може використовувати тільки (або переважно) позичені кошти. Проте кредитори та інвестори завжди вимагають, щоб певна частка капіталу фірми була створена за рахунок власних коштів підприємця. Тоді підприємець буде «тісно прив’язаний» до свого бізнесу. Якщо для фірми настане скрутна доба, то він не втече, не зазнавши відчутних особистих утрат. Такий підприємець робитиме все залежне від нього, аби вийти з кризи і забезпечити дальший розвиток фірми.