Зрошення виноградників

Виноградарські райони півдня України відзначаються недостатнім вологозабезпеченням, але мають тривалий безморозний період та великі теплові ресурси. Посухи тут повторюються майже кожний другий рік, різко негативно позначаючись на рості і продуктивності рослин. Порівняно з іншими сількогосподарськими культурами виноград відзначається підвищеною стійкістю проти посухи. Проте у дуже посушливі роки у нього послабляються ріст, зменшується урожайність, спостерігається навіть відмирання рослин. Тому для створення довговічних високопродуктивних насаджень треба дбати про надійне водозабезпечення кущів.

У тих районах, де кількість атмосферних опадів становить 600-700 мм за рік, виноградники не зрошуються, а там де менше 300-500 мм -виноградники потрібно зрошувати. Виноградні шкілки зрошують повсюду.

Найбільш вологи потрібно винограду на початку вегетації, коли відбувається активний ріст пагонів, а також у період закінчення цвітіння -початку достигання урожаю, коли у рослин повністю сформується листковий апарат і відбувається ріст і формування урожаю.

Розрізняють вологозарядкові, вегетаційні, зволожувальні та удобрювальні поливи.

Вологозарядкові поливи проводять для накопичення вологи у глибоких шарах ґрунту з метою оптимального забезпечення рослин водою при півготовці до перезимівлі, підвищення теплоємкості ґрунту, створення оптимальних умов водного режиму в першій половині вегетації. Ці поливи сприяють кращому нагромадженню вуглеводів у лозі, підвищують її оводненість і морозостійкість. У роки із засушливою осінню корисне проведення вологозарядкових поливів перед плантажем під шкілку і закладання виноградників. При вологозарядкових поливах здебільшого зволожують 1,2-1,5-метровий шар ґрунту, для чого потрібно 1000-1500 м³/га води.

Вегетаційні поливи проводять з меншими нормами (400-800м /га) залежно від вологості ґрунту. Вони є основними при зрошуванні виноградників.

Зволожуванні поливи застосовують в основному в шкілках, де вирощують щеплені сажанці винограду. їх призначення - створити оптимальне зволоження повітря, для укорінення щеп у перші 20-25 днів після садіння шкілки. Зволожують повітря 1-2 рази за годину під час спекотної частини дня з 10-ї до 17-ї годин, з витратою води від 400 до 1000 л/га за один полив. Використовують для цього туманоутворюючі установки (ТОУ-7), ДДА-ЮОМА.

Удобрювальні поливи застосовують для ефективного регулювання поживного режиму ґрунту відповідно до потреб рослин. При цьому поживні речовини добрив швидко засвоюються коренями винограду, тому що знаходяться в поливній воді у іонній формі. Для удобрювальних поливів використовують сечовину, хлористий калій, амофос, рідкі комплексні добрива. Добре зарекомендували себе удобрювальні поливи при крапельному зрошенні, за якого є можливість підживлення рослини 8-10 разів за вегетаційний період. Для цього можна застосовувати гідропідживлювач ГПД-50.

Існує кілька способів вегетаційних поливів:

• поверхневий, коли полив проводять безпосередньо по поверхні ґрунту, який включає і нефільтраційні поливи - по борознах і щілинах

• надземний, який здійснюється дощуванням або дрібнодисперсним розбризкуванням;

• підґрунтовий, за якого вода за допомогою спеціальної системи, подається у кореневмісний шар ґрунту;

• краплинний, коли поливна вода подається кожній рослині за допомогою спеціальних крапельниць.

Вибір способу поливу визначається кліматичними умовами, рельєфом місцевості, величиною похилу, джерелом зрошення, технологією вирощування винограду та матеріально-технічними можливостями господарства.

Полив по борознах серед поверхневих способів поливу найбільш широко застосовуваний спосіб зрошення виноградників. Цей полив дає найкращі результати на ділянках з похилом від 0,002 до 0,005. При похилах більше 0,02 поливати виноградники не можна, щоб не викликати ірігаційної ерозії ґрунту.

При цьому способі поливу в кожному міжрядді завширшки 3,0-3,5 м за допомогою ПРВМ-3 (ПРВМ-4) з пристроєм ПРВМ-19000 нарізують 2-3, борозни глибиною 20-25 см, в які буде подаватися поливна вода. Відстань між борознами на легкосуглинкових ґрунтах витримують 0,6 м, на середньосуглинкових - 0,7-0,8 м і на важкосуглинкових - 0,9-1,1 м. Поливні борозни слід розташовувати на відстані 0,7 м від ряду виноградника.

Полив по борознах-щілинах застосовується на ділянках зі складним мікрорельєфом на середньо- і важкосуглинкових ґрунтах. При цьому способі у кожному міжрядді центральним розпушувачем пристрою ПРВМ-53000 нарізують борозну-щілину завглибшки 45-50 см. Перевагою цього способу є те, що поливна вода подається безпосередньо у кореневмісний шар ґрунту, недоліком - пошкодження коренів рослин при нарізуванні щілин. З метою скорочування технологічних операцій нарізування щілин і проведення по них поливів доцільно поєднувати з внесенням добрив та оновленням плантажу.

Полив дощуванням здійснюють за допомогою дощувальних машин ДДН-70, ДДН-100, ДДА-ЮОМА (переобладненою) та ін. Використовують також стаціонарний метод дощування, коли до шпалерних стовпів через 3-4 ряди підвішують поливні труби, на яких через кожні 8-10 м встановлюють форсунки розбризкувачі. Ця система працює під тиском, який створюється насосами, і вимикається періодично за допомогою автоматики або вручну.

Підґрунтовий полив. Зволожується кореневмісний шар ґрунту, досягається значна (у 1,5-2 рази порівняно з поверхневими поливами) економія поливної води, не руйнується структура ґрунту, створюється можливість зрошувати несплановані ділянки і на крутих схилах, повністю автоматизувати процес поливу, відпадає необхідність у післяполивному обробітку ґрунту.

Полив по кротовинах - різновид підґрунтового зрошення. Застосовують на важкосуглинкових грунтах для проведення 2-3 вегетаційних поливів.

Краплинне зрошення - вода подається по поліетиленовим проводам безпосередньо під рослину. Переваги цього способу:

• економія води;

• застосування на складних мікрорельєфах;

• різна водопроникливість ґрунтів;

• внесення добрив з поливною водою;

• повна автоматизація поливу.

Недоліком є півищені вимоги до чистоти поливної води і висока вартість будівництва.

*