Утримання і обробіток ґрунту на виноградниках

Лекція 6

Тема: Догляд за виноградними насадженнями.

1. Утримання і обробіток ґрунту на виноградниках.

2. Удобрення виноградників.

3. Зрошення виноградників.

Утримання і обробіток ґрунту на виноградниках.

Вибір системи утримання ґрунтів і способів його обробітку на виноградниках зумовлюється рельєфом місцевості (рівнина, схили), способами культури (укривна, неукривна, богарна, поливна), водозабезпеченістю зони, типом ґрунту, підґрунтя, його родючістю та механічним складом.

У зоні укривной культури винограду система утримання ґрунту частіше чорний пар. В зоні неукривного виноградарства з більшою водозабезпеченістю чи в умовах зрошення міжряддя виноградників у задерняють або висівають сидерати. Задерніння застосовують при вирощуванні винограду на схилах для захисту ґрунту від ерозії. Черезсмужне залуження на схилах поєднують із застосуванням гербіцидів у рядах. У більшості районів України система обробітку на виноградниках зводиться до утримання його за типом чорного пару.

Восени на виноградниках проводять оранку міжрядь на глибину 25-30 см, одночасно розпушуючи ґрунт у рядах. Виконують цю роботу за допомогою універсальних машин ПРВМ-3 або ПРВМ-4 на неукривних виноградниках корпусами плугів, що працюють всклад, а на укривних, де осіння оранка збігається з укриванням або підгортанням кущів на зиму, -корпусами, що працюють врозгін. Укривання кущів проводять за допомогою плуга - розпушувача ПРВМ-3С з пристроями ПРВМ-13000 (для укладання лози) і ПРВМ-12000 (для її укривання). Під осінню оранку вносять органічні і мінеральні добрива.

У жовтні-листопаді проводять поновлення плантажу (безполицеве глибоке розпушування) машиною ПРВМ-53000 з одночасним внесенням добрив. Цей захід проводять раз у 3-5 років; на зрошуваних виноградниках степової зони України, розташованих на важких ґрунтах, у зв'язку з швидким їх ущільненням, поновлюють плантаж частіше - один раз у два роки через міжряддя. Глибина поновлення плантажу - 55-60 см.

Останнім часом на широкорядних виноградниках застосовують скобу типу 15000, яка забезпечує високу якість глибокого розпушування ґрунту.

Навесні на неукривних виноградниках проводять розпушування ґрунту на глибину 18-22 см з боронуванням та міжкущовим обробітком, а потім протягом літа 3-5 разів культивують міжряддя. Глибина першої культивації 12-14 см, з наступних поступово зменшують до 6 см. Це перешкоджуе утворенню ущільненого шару і зменшує випаровування води. Ґрунт у міжряддях і рядах обробляють за допомогою плуга - розпушувача ПРВМ-3 з пристроєм ПРВМ-11000.

На укривних виноградниках перший весняний обробіток починають з оранки міжрядь всклад і відорювання укривних валів. Відкривають кущі плугом - розпушувачем ПРВМ-3 (ПРВМ-4) або машиною МРВ-1 (на важких ґрунтах), а також ПММ-2,5 (на легких ґрунтах) з пневматичним дорозкриванням кущів машиною ОВП-0,45. Потім поверхню ґрунту вирівнюють культивацією або чизельованням. Протягом літа ґрунт у рядах і міжряддях систематично розпушують, знищують буряни.

Мульчування - один із способів утримання ґрунту. В останній час набуває все більшого поширення. Як мульчуючий матеріал застосовують поліетиленову непрозору (зелену або чорну) плівку, яку під час вегетації укладають у ряду смугою завширшки 80 см, края її загортають у ґрунт на глибину 8-10 см.

Зберігається вона залежно від товщини від 1 до 3-5 років. Потрібно лише стежити за її станом, підправляти краї, накладати новий шар у місцях розриву тощо.

Мульчування в рядах виноградника дозволяє уникнути між кущового обробітку, а також сприяє зменшенню втрат продуктивної вологи з нього, збільшує урожайність на 1,2-1,8 т з га.

Паросидеральна система - передбачає чергування чорного пару з висівом однорічних трав, які потім заорюють в ґрунт. Ця система ефективна на бідних на гумус еродованих ґрунтах.

Як сидерати на виноградниках використовують віку, чину, нут, фацелію, горох-пелюшку, віко-вівсяну суміш, гірчицю та інші рослини, які дають високий урожай зеленої маси.

Заорюють сидерати навесні у фазі цвітіння, до початку основних робіт на глибину 15-20 см.

На схилах для запобігання ерозії утримують ґрунт під задернінням (задушенням) сіяними багаторічними травами з періодичним скошуванням їх під час вегетації (залишають у вигляді мульчи). Задерніння проводять лише на плодоносних виноградниках. Залежно від ширини міжрядь трави висівають на них смугою 1-1,5 м, залишаючи незасіяну смугу для обробітку ґрунту поблизу рядів. На схилах до 6° трави сіють через 5-7 міжрядь, 6-10° -через 4-6, понад 10° - через 3_:4 міжряддя. Через 3-5 років смуги разорюють, і під задерніння залишають смужні міжряддя. Для задерніння використовують вівсяницю лучну, райграс пасовищний, грястицю збірну, тонконіг лучний, житняк, тимофіївку лучну, стоколос безостий, конюшину, еспарцет та ін. Задерніння ефективніше на високоштамбових виноградниках, у районах неукривної культури.

Для боротьби з бур'янами на виноградниках застосовують також гербіциди, обробку проводять стрічково лише вздовж рядів.

Молоді рослини винограду дуже чутливі до гербіцидів, тому їх застосовують лише на плодоносних насадженнях після підв'язування зелених пагонів з видаленням порослі. Обробку бур'янів проводять у безвітряну погоду із застосуванням захисних екранів, які запобігають потрапленню гербіцидів на листки винограду.