Обрізування винограду

Одним із основних заходів догляду за виноградником є обрізування. З його допомогою послаблюється повздожна полярність пагонів, регулюється ріст і плодоношення, створюються кращі світлові та повітряні умови в кроні кущів. Головна мета обрізування - одержання щорічно високого урожаю доброї якості.

У культурі винограду обрізування застосовують з молодого віку, яке спрямоване на створення форми куща. В подальшому обрізування застосовують для підтримання форми, одержання доброго урожаю і подовження продуктивного віку.

У процесі тривалої практики догляду за кущами і теоретичних розробок були вироблені правила обрізування винограду.

1. Так, довжина обрізування плодових ліз залежить від їх товщіни: чим товщий пагін, тим довше його обрізують і чим тонший пагін, тим коротше його обрізують.

2. При укорочуванні однорічного пагона зріз виконують на 2-3 см вище узла із зворотнім схилом від вічка. Це робиться для того, щоб пасока, що витікає навесні, не підмочувала вічка. При повному видаленні багаторічного пагона залишають пеньок заввишки до 10 мм. Якщо залишити високий пеньок, він після висихання розтріскується і травмує тканини, що розміщені нижче. Глибока рана призводить до значного висихання тканин під нею.

3. При видаленні пасинків залишають пеньки заввишки до 5 мм з тим, щоб не пошкодити вічок.

Зрізи мають бути гладенькими. Багаторічні частини, завтовшки
більше 3 см, видаляють за допомогою садової пилки з наступним
зачищенням рани садовим ножем. Рани на багаторічних частинах наносять
по можливості з внутрішнього боку, оскільки в цьому випадку вони менше
перешкоджують сокоруху в частині, що обрізується. Всі рани можуть бути із
зовнішньго боку на рукаві, ріжку, що обрізується, але першому випадку
необхідно віддавати перевагу. Рани у винограду заживають дуже важко, а
коли вони досягають у діаметрі 1-1,5 см, повністю заживають надзвичайно
важко.

4. Найважливішим елементом навантаження є плодова ланка. Сучок
заміщення формують завжди нижче стрілки або лози плодоношення. На
сучку, при добре збережених вічках, залишають два вічка.

В тому разі, коли нижче добре виражене вічко сучка знаходиться з внутрішнього боку, то залишають три вічка.

Потім при обламуванні внутрішній пагін видаляють і зовнішній виявляється першим. Сучок і лозу плодоношення (стрілку) розміщують з різних боків рукава.

У тому випадку, коли формують підсилену плодову ланку, що буває при визначених формах кущів і значній загибелі бруньок та ін., довжину сучка збільшують до чотирьох вічок.

Якщо на сучку заміщення розвинувся тільки один пагін, то його обрізують на сучок, а на лозі плодоношення (або стрільці) набирають кращій пагін, що зручно розташований, для нової лози плодоношення (стрілки).

5. Для навантаження при обрізуванні, коли ланку не можна сформувати за рахунок приросту основних пагонів, слід використати порослеві пагони (у випадках кореневласної культури) і вовчки. У них центральні бруньки за плодоноскістю практично не поступаються таким же брунькам основних пагонів. Це стосується і пасинків.

6. Для формування нових рукавів можна використовувати вовчки і порослеві пагони.

На пагонах, що залишаються після обрізування, видаляють всі вусики і непотрібні для навантаження пасинки.

З метою формування рукавів у потрібних місцях кущів залишають сучки відновлення з 2-3 вічками.