Французький героїчний епос «Пісня про Роланда»

За змістом французькі поеми поділяються на 3 цикли:

· королівський цикл. Центральна фігура - король Франції, збірний образ ідеального короля, звичайно зображувався Карл Великий.

· цикл Гарена де Монглана. В ньому прославляється ідеальний васал;

· цикл Доона де Майанса (або феодальний цикл), опис феодальних чвар, які не завжди засуджуються.

У написаному Ейнхардом «Життєписі Карла Великого» згадується похід, оспіваний у «Пісні про Роланда». Арабські і французькі хроніки свідчать про те, що згадана в «Пісні» битва справді відбу­лася. Але в художньому творі розповідь про неї за традицією героїчного епосу міфологізована відповідно до сві­тосприйняття й позиції творця.

З хронік відомо, що 778 року один із му­сульманських правителів звернувся до Карла Вели­кого за допомогою у бо­ротьбі з халіфом. Похід Карла виявився невдалим. Повертаючись до Франції, при переході перевалів у Піренейських горах фран­ки зазнали великих втрат від нападу басків. За пе­реказами відомо, що у цій битві загинув і улюблений небіж Карла. У різних джерелах згадуються іме­на історичних осіб, які стали персонажами «Пісні про Роланда», зокрема, ім'я Хроутланда, якого виведено у «Пісні» в образі Роланда.

У «Пісні» розгортається картина проти­стояння двох ворожих таборів: один очолю­ваний мавром Марсілієм, а інший — королем франків Карлом Великим. Особливості кон­флікту визначили побудову системи образів. Персонажі поеми поділяються на захисників інтересів Франції — християн — та її ворогів — маврів, — що сповідують іслам. В основі систе­ми образів лежить принципконтрасту: служ­ба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа у системі образів, і його оцінку. Характеристика обмежується рисами, що виявляються у зітк­ненні двох сторін. Карл і всі, хто виступає з ним,— хоробрі, керуються по­няттями честі й патріо­тичного обов'язку. Ті ж, хто протистоїть їм,— зрадливі, підступні, жор­стокі й віроломні.

У «Пісні про Роланда» відчувається праг­нення не обмежитися загальною характерис­тикою: тут спостерігаються ранні спроби роз­крити психологію персонажів — настрої, їх зміну, нюанси, реакції на те, що відбувається.

Сюжет «Пісні» відчутно поділяється на три тематичні частини: зрада Ганелона, смерть Роланда й помста Карла за його загибель. Битва в Ронсельванській ущелині — централь­на подія твору. Унаслідок зради й порушення мирної угоди володарем Сарагоси Марсілієм ар'єргард війська франків, що прикривав його відхід, поліг. Героїчно відбивав напад маврів-мусульман улюбленець Карла, його небіж Ро­ланд, і загинув в ім'я «милої Франції» та хри­стиянства.

Війна з арабськими завойовниками носила релігійне забарвлення, тому в поемі франки виконували «божественну місію». Карла від рани зцілює архангел Гавриїл. Велика увага приділяється автором образу архієпископа, воїна у рясі і з мечем. Образ не позбавлений гумористичного забарвлення. Так, він читає настанови своїй пастві: «Той і гроша не вартий, хто є боягузом. Нехай іде собі у монастир». Крім головних персонажів у поемі відчутна присутність великої кількості воїнів. Другорядне місце у поемі займають жіночі образи.

«Пісня про Роланда» користува­лася популярністю і в ті часи, коли актуальні в XI—XII століттях про­блеми й жанр героїчного епосу втра­тили свою роль. У новому культурно­му контексті образи «Пісні» набували іншого змісту й значення. У реперту­арі народних співців особливою по­пулярністю користувалися легенди, перекази про часи Карла Великого, переробки «Пісні про Роланда», яка у їх виконанні набувала народно-карнавального характеру. Мотиви й образи «Пісні» використовувалися письменниками наступних епох відпо­відно до нового розуміння суті люди­ни, її життєвих проблем і суспільної ролі.

На основі гумористичних народ­них версій, переказів про короля Карла, оповідань про пригоди велетнів, в яких пародіювалися рицарські ро­мани, й анонімної поеми «Орландо» (Роланд) італійський поет Луїджі Пульчі (1432—1484) створив епопею нового типу «Великий Моргайте» (1483). Мотиви та образи епосу про Роланда автор трактує у комічному плані. Зовсім по-іншому переосмис­лено «Пісню про Роланда» у рене­сансній рицарській поемі, зокрема, у творі італійського поета Маттео Боярдо (1441 — 1494) «Закоханий Орлан­до». Епічний Роланд у поемі пе­ретворився на куртуазного героя, закоханого до самозабуття. Серед­ньовічна Альда в поемі замінена яск­равою красунею Анжелікою, яка з'яв­ляється в оточенні закоханих у неї кавалерів. Поему не було закінчено.