Як грамотно написати втупну частину наукової роботи? Які стандартні звороти при цьому використовуються?

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави й вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Вступна частина повинна містити такі частини:

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та зіставлення з відомими розв’язаними проблемами обґрунтовується актуальність, доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Огляд літератури

Для з’ясування стану розробки обраної теми складається стислий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що ця тема ще не розкрита (або розкрита частково) і тому вимагає подальшого розроблення. В огляді називають та критично оцінюють публікації, прямо і безпосередньо причетні до теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Стисло викладається зв’язок обраного напряму досліджень із планами організації, де виконано роботу. Наприклад: Курсову (дипломну, магістерську) роботу виконано в науковому семінарі (назва) відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри мікроелектроніки, електронних пристроїв та приладів Харківського національного університету радіоелектроніки «Нові інформаційні технології та системи».

Мета й завдання дослідження

Формулюються мета роботи, а також завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме розв’язується у дипломній (магістерській) роботі. Завдання дослідження мають бути підпорядковані його меті. Як правило, формулюється від чотирьох до семи завдань. Використовуються такі найбільш прийнятні слова, як: виділити, визначити, виявити, відпрацювати, встановити, дослідити, запропонувати, здійснити, обґрунтувати, охарактеризувати, покращити, проаналізувати, розкрити, розробити, удосконалити, узагальнити тощо.

Об’єкт та предмет дослідження

Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Наприклад: Об’єкт дослідження – інтернет в умовах формування інформаційного суспільства. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Наприклад: Особливості впливу інтернету на формування інформаційного суспільства. Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться як загальне й часткове. Об’єкт – це процесс або явище, що породжує проблемну ситуацію і береться дослідником для вивчення. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкта; це той аспект проблеми, досліджуючи який, ми пізнаємо цілісний об’єкт, виокремлюючи його головні, найбільш суттєві ознаки. Предмет наукової роботи частіше збігається з формулюванням її теми або є дуже близьким до неї.

Методи дослідження

Подається перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а стисло та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно поділяються на дві групи:

Ø Методи емпіричного дослідження:

Спостереження – це систематичне цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об´єктами дослідження.

Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою установлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об´єктам дослідження.

Узагальнення – логічний процесс, що здійснюється шляхом переходу від специфічних рис до виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметам.

Вимірювання – це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об´єкт.

Експеримент – науково поставлений дослід, спостереження над досліджуваним явищем у певних умовах. Це такий метод вивчення об´єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей.

Ø Методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях:

Абстрагування – це уявне відсторонення від неістотних, другорядних ознак предметів і явищ, зв´язків і відношень між ними та виділення декількох сторін, які цікавлять дослідника.

Аналіз – це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини з метою його детального вивчення.

Синтез – це, навпаки, з´єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Індукція – це умовивід від часткового до загального, коли на основі знань про частини предметів класу робиться висновок про клас в цілому.

Дедукція – це такий умовивід, у якому висновок про деякий елемент множини робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.

Моделювання – заміщення досліджуваного об´єкта іншим, спеціально для цього створеним. Під моделлю розуміють уявну або матеріально реалізовану систему, котра, відображаючи чи відтворюючи об´єкт дослідження, здатна замістити його так, що вона сама стає джерелом інформації про об´єкт пізнання.

Наукова новизна одержаних результатів

У науковій роботі необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни. Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи увагу на рівні досягнутої новизни.

Практичне значення одержаних результатів

Подаються відомості про використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання. Наприклад, після завершення курсових робіт йтиметься про розширення, поглиблення напрацьованого матеріалу в дипломних, магістерських дослідженнях.

Апробація результатів роботи

Указується, де оприлюднювалися результати досліджень. Для студентських робіт це зазвичай обговорення в науковому семінарі, виступ на студентських наукових конференціях (подається назва конференції, вказуються повна назва закладу, число, місяць, рік), виступ на засіданні студентського наукового товариства (вказуються число, місяць, рік) тощо.

Публікації

Указуються опубліковані статті (за повним бібліографічним описом) або ця рубрика опускається.

Таблиця 1. 11 – Стандартні мовні звороти, що використовуються у вступній частині