Висновки спостережень

Зміст висновку і механізм розумової діяльності дітей під час його формулювання визначається об’єктом і цілями спостереження. Розрізняють кілька варіантів висновків, зокрема якщо:

а) спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Сприймається окрема ознака, властивість. У висновку такого спостереження відображається усвідомлена належність частини до цілого. Пригадаємо приклад спостереження за кольором неба восени. У цьому випадку висновок матиме такий зміст: восени небо сірого кольору;

б) спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Сприймається сукупність ознак, які його характеризують. У висновку відображається зміст одного уявлення про цей об’єкт (зміст відповідає цілі). Щоб його сформулювати, необхідно проаналізувати сприйняті ознаки, серед яких виділити випадкові і властиві йому. Перші пропускають, а другі складають опис-визначення об’єкта. Наприклад, другокласники спостерігають за зовнішнім виглядом берези навесні. Висновок за спостереженнями: береза має білу кору з чорними плямами, високий і тонкий стовбур (стебло), квіти її зібрані в „сережки”;

в) спостереження ведеться за групою предметів або явищ. Результатом є загальне уявлення, в якому відображені ознаки, властиві цій групі об’єктів.

Щоб зробити висновок за спостереженнями відносно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремим об’єктом цієї групи. У кожному з них сприймаються ознаки, передбачені цілями спостереження. Далі об’єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміст висновку. Пригадаємо наведений приклад про спостереження за поведінкою перелітних птахів восени. Актуалізовано опорні знання: „перелітні птахи”, „поведінка птахів”. Чітко визначені об’єкт і результат спостереження. Після спостережень за конкретними перелітними птахами своєї місцевості: ластівками, шпаками та ін., зокрема за їхньою поведінкою, діти під керівництвом учителя спочатку роблять висновок про поведінку кожного виду птахів. Потім порівнюють їх, виділяють характерні ознаки поведінки перелітних птахів восени. Висновок стосується всієї групи об’єктів, які називаються одним терміном – „перелітні птахи”. Щоб діти глибоко усвідомили його, він робиться поетапно:

а) ластівки, шпаки восени не співають, вони поодиноко не літають на городи, поля, луки, а збираються зграями;

б) ластівки і шпаки – це перелітні птахи. Отже, можна сказати, що перелітні птахи восени не співають... і т.ін.

Для створення у свідомості дітей правильного образу предмета чи явища і його запам’ятовування використовуються спеціальні прийоми. Вони допомагають затримувати увагу учнів на об’єкті, перевіряти й коригувати їхні знання та уміння. Наприклад, після розгляду предмета дітям пропонується заплющити очі, уявити та розповісти про нього. Якщо допускаються помилки, організовується повторне сприймання, але тих частин образу, які нечіткі, розпливчасті.

Ефективним прийомом для організації запам’ятовування образу сприйнятих об’єктів є розфарбовування чорно-білих малюнків у зошиті з природознавства. Також практикується виконання малюнків по пам’яті. Вони малюються переважно вдома, а використовуються на відповідних уроках. Ефективним прийомом є імітація звуків, рухів предметів і явищ природи. Використання його може відбуватися в ігровій формі: одні учні зображають, а інші відгадують. Також за наслідками спостережень складаються оповідання.

Такі типи завдань примушують дітей придивлятись, прислухатись до природи, бачити такі деталі, які в інших ситуаціях проходять повз їхню увагу.

Метод спостереження – це спосіб взаємозв’язаної діяльності учителя (управління) та учня (учіння). Як будь-яка діяльність, вона має різні характеристики. За певними ознаками спостереження розподіляються на різні групи.