Визначення норм праці

Норма праці встановлюється на конкретний вид робіт або відпочинок в абсолютних величинах залежно від конкретних умов виробництва. Трудові нормативи мають, як правило, універсальний характер і часто встановлюються у відносних величинах. Наприклад, норматив часу на відпочинок для машинно-ручних та ручних процесів задається у відсотках від величини часу оперативної роботи.

Матеріал для розроблення трудових нормативів:

— результати хронометражних спостережень на робочих місцях, матеріали фотографій робочого часу, кіно- і відеозйомок;

— режими роботи і технічні характеристики обладнання, параметри апаратурних процесів, типові технологічні процеси;

— чисельність працівників, що залучені для дослідження операцій за умов досконалої організації праці;

— діючі нормативи на аналогічні трудові процеси та їх елементи;

— міжнародні, державні стандарти, технічні умови тощо.

До основних показників діяльності підприємства і його підрозділів належить трудомісткість продукції, яка виражає величину затрат живої праці (робочого часу) на виробництво продукції в натуральному виразі.

Між показниками виробітку і трудомісткості продукції існує обернено пропорційна залежність:

В = 1: Т; Т = 1: В,

де В – виробіток продукції за одиницю часу;

Т – трудомісткість одиниці продукції.

Показник трудомісткості дає змогу встановити пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими затратами, об’єктивно врахувати рівень трудових затрат та їх економію. Тому існує широкий спектр практичного застосування такого показника: планування виробничих потужностей за видами продукції та підрозділами; розроблення планів виготовлення продукції; визначення обсягів незавершеного виробництва, потреб в устаткуванні, робочій силі, фонду заробітної плати; аналізу продуктивності праці; обґрунтування техніко-технологічних та організаційно-економічних заходів; вибір ефективних технологічних процесів, ціноутворення та фінансів.

На основі даних про трудомісткість розраховується можлива економія чисельності працівників:

Е_ч = Т_з / Ф_пл · К_н,

де Т_з – зменшення трудомісткості продукції, нормо-год;

Ф_пл – плановий фонд робочого часу одного працівника в розрахунку на рік;

К_н – коефіцієнт виконання норм часу (виробітку).

НОРМО-ГОДИНА – одиниця виміру нормативної трудомісткості виробу, обсягу виробництва та продуктивності пра-ці. Н.-г. дорівнює нормативній затраті праці одного робітника протягом години.

ЛЮДИНО-ГОДИНА - одиниця обліку робочого часу; є точнішою мірою праці робітників порівняно з людино-днем. Відпрацьованою Л.-г. вважають годи-ну фактичної праці робітника в урочний і надурочний час. У відпрацьовані Л.-г. не включають той час зміни, коли робітник не працював: простої, різні перерви в роботі, запізнення на роботу, передчасне звільнення від неї тощо.

Чисельність працівників (Ч_п), для яких установлені норми трудових затрат, визначається на підставі планової трудомісткості (Т_пл) у нормо-годинах і коефіцієнта виконання встановлених норм часу (К_н), %:

Ч_п = Т_п / Ф_пл · К_н.