Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Вихователь запитує про те, що було минулого разу, що діти пам'ятають; чи використовували вони здобутий досвід за період між заняттями.
Читання казки «Слоненя з кульками»
Жило-було маленьке слоненя. Мама й тато його дуже любили. Вони разом гуляли, купалися в річці й пускали фонтани зі своїх довгих хоботів. Маленьке слоненя дуже любило проводити час зі своїми батьками.
Якось, гуляючи в парку з мамою і татом, слоненя побачило у мавпочки велику повітряну кульку. Слоненяті вона дуже сподобалась, і воно захотіло отримати таку саму.
- Мамо, тату, я теж хочу таку кульку, купіть мені, будь ласка!
(Дітям пропонується показати, як слоненя просило кульку.)
Мама й тато дуже любили свого синочка і вирішили не засмучувати його - вони купили малому красиву жовту кульку.
Слоненя було таке щасливе, воно скрізь ходило з кулькою. А коли лягало спати, то прив'язувало її до свого ліжечка.
Та якось, знову гуляючи парком, слоненя побачило у ведмедика дуже красиву зелену кульку і, звичайно ж, попросило батьків купити йому таку саму. Мама й тато не хотіли засмучувати свого синочка - і купили йому зелену кульку. Малюкові вона дуже сподобалася.
Але потім слоненятко захотіло мати і червону, й синю кульки теж. І батьки знову не змогли йому відмовити. Але слоникові хотілося ще і ще повітряних кульок, а у батьків уже не залишилося грошей. І тоді малюк почав вередувати і вимагати:
- Ну купіть, купіть мені цю кульку, адже в мене такої ще немає!
(Діти показують, як слоненя вимагає кульку.)
Тоді батькам слоника довелося брати додаткову роботу, щоб заробити побільше грошей на кульки. І що більше син просив у них кульок, то довше вони почали затримуватися на роботі.
Вони менше стали бути разом зі своїм слоником, не гралися з ним, а спільні прогулянки у парку зовсім припинилися.
Слонику стало сумно одному — навіть велика кількість повітряних кульок його вже не тішила.
(Вихователь запитує у дітей, чому слонику було сумно, і просить уявити й показати, як слоненя сумувало.)
І ось настав день, коли в кімнату до слоненяти вже неможливо було зайти. У ній було стільки кульок, що малюк не міг навіть поворухнутися.
Тоді слоник узяв усі кульки і вийшов на вулицю. Але їх виявилося так багато, що вони почали піднімати слоненя високо-високо в небо.
Малюк злякався, що назавжди відлетить від батьків, і почав кликати на допомогу. Він кричав:
- Допоможіть! Допоможіть!
(Дітей просять уявити, що всі вони летять, і в цю хвилину їм страшно.)
Прилетіли горобці й гострими дзьобами почали клювати кульки одну за одною. Так поступово слоненя опускалося на землю.
Воно сіло на травичку і замислилося.
Запитання дітям:
- Як ви думаєте, про що замислилося слоненя?
- Можливо, про те, як було добре з татом і мамою гуляти, купатися в річці й пускати великі фонтани з хобота?
- Як ви думаєте, що може слоненя для цього зробити? Підкажіть йому, будь ласка!
Діти обговорюють поведінку казкового персонажа: з'ясовують, що неправильно робило слоненя та яку допомогу можна йому запропонувати.
Діти кажуть, що йому потрібні друзі, і пропонують перетворити кульки, які лопнули, на друзів.
Вони складають кульки у казкову скриньку і промовляють:
Нумо в коло разом стали,
Діти, всі швиденько!
І потупали ногами
Дружно, веселенько.
Ну а зараз розійшлися,
Плеснули в долоні,
Всі присіли, підвелися:
Час для перетворень.
Діти з розрізних картинок складають слоникові друзів. Слоник дякує дітям і дарує їм кульки.
Вихователь пропонує дітям намалювати на кульках маркером усе, що їм найбільше запам'яталося на занятті.
Діти, проходячи через книжку, повертаються назад у дитячий садок. Забирають із собою кульки й нові важливі знання, які вони здобули на занятті.
Отже, казка розвиває в дітей моральні якості. У словесно-емоційній формі вона ненав'язливо підводить дитину до самостійних висновків: чому саме слід поводитися добре; чому цінуються лише гарні вчинки.
Дата публикования: 2015-04-10; Прочитано: 433 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!