Кольоротерапія

Педагогічна рада 26.11.2013

Тема: «Здоров’язбереження як один із вирішальних аспектів в освітньому процесі дошкільного навчального закладу»

Зміст

1. Вимоги Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» щодо зміцнення здоров’я дошкільників

2. Ознайомлення з методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України від 16.08.2010 № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу»

3. Фізичне виховання в сучасних умовах: нестандартний підхід

4. Здоров’ятвочі та здоров’язбережувальні технології в дошкільному навчальному закладі: валеологія

5. Колективна робота: визначення основних показників, які містить індивідуальна картка розвитку дитини

6. Підсумки моніторингу застосування здоров’язбережувальних технологій (аналітична довідка)

Здоров’ятвочі та здоров’язбережувальні технології в дошкільному навчальному закладі

Вступ

Одне з голов­них завдань дошкільного закладу — така організація навчально-виховного процесу, за якої не лише зберігатиметь­ся високий рівень розумової працездатності вихо­ванців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров'я.

Сьогодні проблеми збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки деда­лі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану.

Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» приділяє особливу ува­гу впровадженню в навчально-виховний процес здоров'язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різнома­нітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя дошкільнят.

В умовах дитячого садка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоров­чі та профілактичні технології іннова­ційного та здоров'язбережувального характеру. Важливо при цьому врахо­вувати індивідуальні особливості вихо­ванців.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме: арт-терапії, піскової терапії, ігрової та казкотерапії, сміхотерапії, музичної те­рапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає "лікування". Але в умовах дитсадка впровадження таких техно­логій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемо­ційного стану дошкільнят.

Кольоротерапія

Людину все життя оточують кольо­ри. Часто вони впливають на наш на­стрій, самопочуття.

Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому пе­ребуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Запропонуйте дітям обрати кольорову картку, яка їм подобається найбільше, а потім визначте, чи відповідають їхні почуття обраному кольору.

Орієнтовні емоційні значення кольорів:

жовтий – радість;

червоний – щастя;

синій – образа, зосередженість;

зелений – спокій;

голубий – замріяність;

сірий – сум;

помаранчевий – піднесення, радісне здиву­вання;

коричневий – утома.

Діти віком від 1 року незалежно від національнос­ті і місця проживання надають перевагу однаковим кольорам — червоному, жовтому, помаранчевому. Менш популярні у них синій, зелений, фіолетовий.

Ставлення до кольорів проявляється в малюнках малят. Дослідження В. Мухі­ної показали, що діти найчастіше обира­ють кольори з характеристикою "яскра­вий", "світлий", "чистий". До похмурих, холодних, темних відтінків дошкільнята вдаються тоді, коли дорослі пропону­ють їм намалювати щось неприємне. "Чорне — брудне — негарне", — кажуть вони. Тож, як бачимо, при виборі кольо­рів діти більше спираються не на пред­метні асоціації, а на враження.

Яскраві кольори радують, приваб­люють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може на­віть лікувати. На цьому явищі базу­ється такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Розглянемо, як різні кольори впли­вають на організм.

Зелений колір: помічний при пе­ревтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, акти­візує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздра­тування.

Жовтий колір: радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть по­гані думки, поліпшиться настрій.

Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щи­товидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напру­ження, заспокійливо діє на організм, знижує арте­ріальний тиск.

Синій колір: ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковий: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благо­родства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори ми обираємо, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характе­ризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на до­тик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнен­ня, бажання чи небажання перебувати в цьому при­міщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

У "Вченні про колір" Й. Гете писав: "Колір — це про­дукт світла, що викликає емоції". Коли ми кажемо "почорнів від горя", "почервонів від гніву", "позеленів від злості", "посірів від страху", то не сприймаємо ці ви­слови буквально, а інтуїтивно пов'язуємо емоційні пе­реживання людини зі здатністю виразити їх кольором.

Нервова система здорової дитини потребує по­зитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе.

Учені також встановили взаємозв'язок між кольо­ром та групою крові. Людям з І групою найбільше підходять червоні та оранжеві відтінки. Для норма­лізації життєвих процесів тих, у кого II група крові, рекомендуються голубий і зелений тони, які особли­во добре впливають на тіло та розумові здібності. Люди з III групою мають ширший вибір: червоний, оранжевий кольори стимулюють процеси їхньої життєдіяльності, підвищують розумову активність; голубий і зелений — заспокоюють нервову систему, а фіолетовий сприяє підняттю настрою. Людям з IV групою крові (що схожі за своїми енергетичними характеристиками з II групою) треба якомога часті­ше споглядати голубе і зелене.

Колір має жи­вильну та цілющу силу, тому це один із найважливіших елементів інтер'єру всіх приміщень дитячого садка. З метою кольоротерапії використовуються також різнокольорові світильники, фонтани, лампи, окуляри з різноколірними скельцями, сухий душ, оздо­ровчі шпалери Кулєшова. Усе це дає можливість стиму­лювати розумову діяльність, допомагає дітям розслаби­тись, сприяє профілактиці та корекції психічних чи фізичних відхилень.

У практичній роботі з дошкільнятами умовно мож­на виділити три рівні використання кольоротерапії:

1) організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер'єрів приміщень дитсадка);

2) педагогічні можливості кольору (навчання, роз­виток, виховання);

3) реабілітаційні можливості кольору (оздоровлен­ня, лікування, психологічний колорит).

Рекомендуємо проводити з дошкільнятами таку роботу з кольоротерапії:

1. Вправи на релаксацію («Зелений ліс», «Зоряне дихання» тощо).

2. Графічні вправи «Хвилинки-кольоринки» з ме­тою заспокоєння дітей. Протягом 4-5 хвилин діти роблять кольоровими олівцями, фломасте­рами довільні малюнки. Це можуть бути просто лінії, круги, сніжинки, квіти тощо. Такі вправи заспокоюють дитину, дають їй змогу відпочити, отримати позитивні емоції.

3. Міні-заняття з кольоротерапії рекомендовано проводити вже з раннього віку.