Розрахункова довжина обробки L, мм

L = l + l₁ + l₂ + l₃; [23]

де l - довжина поверхні, що обробляється, мм.;

l₁ - величина врізання ріжучого інструменту, мм.;

l₂ - величина перебігу різального інструменту, мм.;

l₃ - величина на взяття пробних стружок, мм.;

l₁, l ₂, l ₃ - беруться з нормативних матеріалів або розраховуються.

У випадку обробки в упор l₂ –відсутня.

В залежності від кількості технологічних переходів у операції, основних часів може бути кілька. Тоді вони додаються. До розрахунку норми часу береться сума основних часів.

Допоміжний час t_д затрачають на дії, які забезпечують виконання основної роботи: встановлення, кріплення, знімання оброблюваної деталі; настроювання обладнання на певні технологічні режими і керування верстатом, заміну інструменту, повертання або переміщення деталі при обробці тощо.

Величини допоміжного часу беруться з нормативів. Залежно від складності операції, допоміжних часів також може бути кілька. Для розрахунку оперативного часу t_оп використовується сума основних і сума допоміжних часів.

t_оп = Σt_о + Σt_д; [23]

Додатковий час складається з часу, затраченого на організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби.

Додатковий час t_дод, хв.

t_дод = t_оп x k / 100; [23]

де k – процент додаткового часу від оперативного.

Величина k береться з нормативних матеріалів.

Штучний час Т_шт, хв.

Т_шт = t_оп + t_дод; [23]

Підготовчо-заключний час робітник витрачає на підготовку до роботи і виконання дій, пов’язаних з її закінченням. Він також береться з нормативів..Виразивши у формулі оперативний і додатковий час через штучний, одержимо:

Т_н = Т_шт + t_п.з. / х” [23]

У курсовому проекті технічна норма часу визначається для чотирьох операцій маршрутного плану за узгодженням з викладачем.

13. Собівартість відновлення деталі.

Собівартість відновлення деталі складається із заробітної платні виробничих робітників, накладних витрат і вартості матеріалів, витрачених на ремонт.

Собівартість відновлення деталі С_в, грн.

С_в = О_з + Д_з + Н_з + Н_в + М;

де О_з - основна (тарифна) заробітна платня, грн.;

Д_з - додаткова заробітна платня, грн.;

Н_з - нарахування на заробітну платню, грн.;

Н_в - накладні витрати, грн.;

М – вартість матеріалів, грн..

Основна заробітна платня О_з, грн.

О_з = Т_н х С_т / 60;

де С_т – погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, грн..

Для розрахунку основної заробітної платні потрібно для чотирьох попередньо розрахованих операцій вибрати розряди робітників. Розряд робітника залежить від виду та складності виконуваних робіт.

Для обробки більшості деталей автомобіля в процесі ремонту, достатній кваліфікаційний рівень – 3-го розряду. Обробка складних, відповідальних деталей (блок циліндрів, головка циліндрів, колінчастий та газорозподільний вали), передбачає роботи також і 4-го розряду. Шліфування шийок колінчастого вала – 5-го. Підготовчі роботи, нескладні обробки – 2-го розряду.

Для розрахунків у курсовому проекті можна використати погодинні тарифні ставки, взяті з авторемонтного заводу, приведені у таблиці 5.

Таблиця 6

Розряди робітників	Погодинні тарифні ставки для відрядників Ст, грн..
	-
	4,82
	5,35
	5,80
	6,69
	8,03

Для розрахунку основної заробітної платні складають калькуляційну карту за формою таблиці 6 (приклад).

Калькуляційна карта

Таблиця 6.

Номер операції	Найменування та зміст операції	Технічна норма часу Тн, хв.	Розряд роботи	Погодинна тарифна ставка Ст, грн.	Основна заробітна платня Оз, грн.
015	Свердлувальна Свердлити отвір Ø 10.1 мм, в упор. на глибину 16 мм	1,80	3	2.08	0,06
	Свердлувальна Нарізати різь М12 на глибину 12 мм	2.92	4	2.26	0,11
040	Фрезерувальна …	…	…	…	…
Підсумок:	6,96	-	-	2,15

Підсумкова величина основної заробітної платні використовується для розрахунку додаткової заробітної платні та нарахувань на заробітну платню.

Додаткова заробітна платня Д_з, грн.

Д_з = 0,30…0,50 х О_з

Нарахування на заробітну платню Н_з, грн.

Н_з = 0,40 х (О_з + Д_з).

Накладні витрати Н_в, грн.

Н_в = 1,5 х О_з.

Вартість матеріалів, використаних для ремонту однієї деталі, визначають у випадках, коли використовують наплавлення поверхонь, заварювання тріщин, приварювання латок.

Знаходять об'єм наплавленого матеріалу. Для врахування втрат на розбризкування при наплавленні чи зварюванні, об'єм матеріалу збільшують на 5…10%.

Знаючи об'єм, через питому вагу знаходять масу матеріалу. (Питома вага алюмінію – 2,73 г/см³; сталі – 7,8…7,85 г/см³; чавуну сірого – 7,1…7,3 г/см³; чавуну ковкого – 7,2…7,6 г/см³.

Вартість використаного матеріалу визначають на одну деталь в залежності від прейскурантної ціни цього матеріалу та його маси.

Сума знайдених величин дасть можливість визначити відносну (для 4-х операцій) собівартість відновлення деталі.

14. Питання охорони праці

Питання охорони праці у курсовому проекті пов'язані з розробленим технологічним процесом. Тому, у проекті за вибором студента наводиться інструкція з охорони праці підчас виконання конкретного виду робіт з розробленого маршрутного плану.

[25]

15.Технологічна документація

Технологічні документи розробляються у відповідності з ГОСТ 3.1104 – 81. Текст документів повинен бути стислим, найменування операцій повинно відповідати “Отраслевым классификаторам технологических операций в авторемонтном производстве” затвердженим Мінавтотрансом 17.12.81 р.

Приклади найменування операцій обробки різанням:

- фрезерувальна; - зубофрезерувальна;

- шліцефрезерувальна; - хонінгувальна;

- розточувальна; - свердлувальна;

- токарна; - шліфувальна;

- круглошліфувальна; - алмазно-розточувальна;

- радіально-свердлильна; - токарно-гвинторізна.

Приклади найменування слюсарних операцій:

- слюсарна; - зачищення;

- зенковка; - кернування;

- нарізка; - очищення;

- свердлильна; - штифтування.

Ключові слова технологічних переходів:

- зенкерувати, зенкувати; - нарізати;

- відрізати; - підрізати;

- розгорнути; - розсвердлити;

- розточити; - свердлити;

- точити; - хонінгувати;

- фрезерувати; - встановити, вивірити, закріпити.

Завданням на курсове проектування обумовлено розробку маршрутного технологічного процесу (ТП). Тому потрібно заповнити маршрутну карту (МК) відповідно до вимог ГОСТ 3.1118-82. У МК зміст операцій викладається без поділу операцій на переходи. МК – це технологічний документ, який визначає номер, найменування та зміст операцій, а також їх послідовність при виконанні ТП відновлення деталі.

МК – документ для майстра дільниці, який допомагає йому організувати роботу на дільниці.

МК виконують за формою 1 – перший аркуш, та 1б – наступні аркуші (ГОСТ 3.1118 – 82). Зразок заповнення основного напису технологічних документів (МК, ОК, КТП, КЕ) приведено у додатках.

Під час заповнення технологічної документації потрібно у відповідні графи заносити цілком конкретну інформацію. Порядок та зміст цієї інформації викладено у таблицях 7.8.

Зміст граф основного напису технологічних документів

Таблиця 7.

Номер графи	Зміст інформації, яка заноситься
	Скорочене найменування навчального закладу, групи. (ЛАДТ, гр.А-41)
	Позначення виробу (деталі, складальної одиниці) за каталогом. Наприклад: 130-1701015.
	У курсовому проекті проставляється марка автомобіля.
	Позначення документа згідно ГОСТ 3.1201-85. До позначення входить: найменування документа, шифр документації, номер завдання, назва групи, рік виконання. Наприклад, для МК: РАКП 015. 041. 000. МК.
	Літера, надана документу згідно ГОСТ 3.1102-81. Наприклад: РА – для серійного ремонту деталей, РБ – для масового ремонту деталей.
	Найменування виробу (деталі, складальної одиниці) за каталогом. Наприклад: “картер коробки передач”.
	Номер операції (для КЕ).
	Характер роботи, яку виконують особи, які підписують документ (розробив, перевірив, затвердив, нормоконтроль).
	Прізвища осіб, які прймають участь у розробці, оформленні та контролі документу.
	Підписи осіб, які приймають участь у розробці, оформленні, та конролі документу.
	Дата підпису. (Використання римських цифр недопустиме).
	Загальна кількість аркушів документа.
	Порядковий номер аркуша документу.
	Умовне позначення виду документа: МК, КТП, КЕ, ОК.
	Порядковий номер аркуша пояснюючої записки.

Маршрутна карта – обов’язковий документ, призначений для описування всього ТП виготовлення чи ремонту виробів у технологічній послідовності виконання операцій із зазначенням обладнання, пристроїв, інструмента, матеріальних і трудових нормативів.

Форми МК уніфіковані, і їх застосовують незалежно від типу виробництва та ступеня деталізації опису ТП. Маршрутний опис треба застосовувати при розробленні ТП для обробки чи складання (розбирання) виробів без зазначення переходів і технологічних режимів. Операції слід нумерувати арабськими цифрами, наприклад 005, 010, 015...

Під час заповнення технологічної документації потрібно у відповідні графи заносити цілком конкретну інформацію. Порядок та зміст цієї інформації викладено у таблицях 7.8.

Зміст інформації, яка заноситься у графи та рядки маршрутної карти

Таблиця 8.