Обладнання (устаткування)

Групу та тип верстата для виконання тієї або іншої операції вибирають, виходячи з таких умов:

- виду обробки;

- відповідності основних розмірів верстата габаритним розмірам деталі;

- можливості виконання технічних вимог, які ставляться до оброблюваної деталі відносно точності її розмірів, форми і шорсткості оброблених поверхонь;

- необхідності максимально наблизити потужність, яка витрачається на процес різання з врахуванням ККД верстата, до потужності головного електродвигуна верстата;

- найменшої вартості верстата.

У пояснюючій записці потрібно вказати тип, марку (модель) вибраного устаткування, привести коротку технічну характеристику (з переліком частот обертання, подач, потужності).

[19]

10.2. Ріжучий інструмент.

При виборі ріжучого інструменту треба мати на увазі, що твердість ріжучої частини повинна перевищувати твердість матеріалу деталі, що обробляється.

Гранична твердість інструменту з вуглецевої інструментальної сталі досягає 62 одиниць за Роквелом, з швидкорізальної сталі – 64. Тверді сплави мають твердість набагато вищу.

Тому, знаючи механічні властивості матеріалу деталі або нанесеного при відновленні шару металу, при виборі ріжучого інструменту потрібно віддавати перевагу інструменту, ріжуча частина якого виготовлена з твердих сплавів. При потребі обробки деталі з кольорових металів (алюміній, бронза, латунь), незагартованої сталі, дешевше використовувати інструмент з швидкорізальної сталі Р9, Р18…

Крім механічних властивостей оброблюваного шару металу деталі потрібно, також, враховувати характер поверхні (гладка, різьбова, шліцева, наплавлена), вид обробки (чорнова, попередня, чистова).

Тверді сплави вольфрамової групи (ВК2, ВК3, ВК6, ВК8, ВК11) призначені для обробки крихких матеріалів (чавуну, бронзи).

Тверді сплави вольфрамо-титанової групи (Т5К10, Т15К6, Т14К8, Т15К6Т, Т30К6Т, Т60К6) призначені для обробки сталей.

При виборі абразивного інструменту також враховують матеріал деталі, його механічні властивості.

У пояснюючій записці вказують:

- для якої операції вибрано конкретний інструмент;

- тип та геометричні параметри ріжучого інструменту;

- матеріал ріжучої частини;

- стандартне позначення ріжучого інструменту (ГОСТ, ТУ).

[20], [21], [22]

10.3. Вимірювальний інструмент.

Вибираючи вимірювальний інструмент, насамперед визначають допустимі граничні відхилення розмірів оброблюваних поверхонь.

При цьому враховують вимоги робочого креслення, технічних умов, вид обробки поверхні, при якій контролюють розмірні параметри (попередня обробка, наплавлення, гальванічне покриття, чистова обробка).

Вибір вимірювальних засобів проводять з врахуванням розміру, який контролюється, та допуску цього розміру, забезпечуючи умову, щоб похибка засобу вимірювання складала не більш 1/3 величини допуску. Для цього доцільно використовувати номограми або довідкові таблиці.

У пояснюючій записці вказують:

- для якої операції вибрано конкретний інструмент;

- назву та стандартне позначення інструменту, точність виміру, ГОСТ.

[19],[24]