Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Показники | 2008р. | 2009р. | Темп приросту, % |
Середньооблікова кількість працівників | +0,7 | ||
Прийнято -всього | -4,6 | ||
Вибуло всього | -3,2 | ||
З них: - за власним бажанням | -4,1 | ||
- з порушення дисципліни | +250,0 | ||
Коефіцієнт обороту з прийому, % | 58,7 | 55,6 | -3,1 |
Коефіцієнт обороту зі звільнення, % | 60,5 | 58,2 | -2,3 |
Коефіцієнт плинності, % | 21,4 | 20,9 | -0,5 |
На практиці при аналізі ступеня інтенсивності використання кадрів застосовують такі показники:
– коефіцієнт змінності робітників;
– коефіцієнт зайнятості активною роботою;
– коефіцієнт відволікання виконавців від основної роботи й т. ін.
Рівень забезпеченості підприємства робітниками окремих професій характеризується відповідністю фактичної кількості робітників з кожної професії окремо потребам у них відповідно до виробничої програми. Він виміряється у відсотках (відношення фактичної чисельності робітників до їхньої потреби і відхилення від плану). Такі дані показують недолік чи надлишок робітників певної професії і дозволяють уживати заходів щодо поліпшення комплектування підприємства трудовими ресурсами.
При оцінці виявлених змін у професійному складі працівників (робітників) необхідно враховувати постійний вплив науково-технічного прогресу на характер роботи, у результаті чого потреба підприємства в ряді професій може зменшитися чи зовсім зникнути, а в інші – зрости; крім того, можуть виникнути нові професії.
Узагальнюючим показником рівня кваліфікації робітників є середній тарифний розряд робітників (). Він визначається по професіях робітників у розрізі цехів і по підприємству в цілому, у більшості випадків за формулою, що рекомендується:
,
де: — розряд робітника; — чисельність робітників визначеного розряду.
Відносна сталість чисельності nf якісного складу працівників підприємства виступає важливим фактором забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, раціонального їхнього використання, підвищення рівня організації виробництва і його середньооблікової чисельності.
Планування продуктивності праці
12.3.1. Недоліки методу планування зростання продуктивності праці за факторами
В умовах командно-адміністративної економіки показник продуктивності праці довгий час був «директивним» і так званим «фондоутворюючим». Це значило, що він був обов'язковим до виконання і від темпів його зміни залежала величина «фондів економічного стимулювання». Крім того, порівняння темпів зростання продуктивності праці й середньої заробітної плати використовувалося для контролю за правильним використанням останньої. Темпи зростання продуктивності праці повинні були випереджати темпи зростання заробітної плати.
Показник планового зростання продуктивності праці задавався порівняно з досягнутим рівнем минулого (звітного) року. Оскільки умови минулого року, особливо по позиціях «номенклатура й асортимент», «рівень кооперування» й інших, не співпадали з умовами планового року, розрахунок здійснювався так званим «факторним методом».
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 589 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!