Обсяги і напрями іноземного інвестування економіки України

Вивіз капіталів і кредитно-фінансові відносини в кінці XX і на початку XXI ст. розвивалися значно швидше, ніж міжнародна то­ргівля товарами. Існують дві основні форми вивозу капіталів: міжнародні позики і кредити та прямі закордонні вклади в розви­ток економіки країни. Нині понад 70 % експорту капіталу припа­дає на розвинуті країни світу. При цьому основні прибутки краї-ни-експортери одержують від вкладення їх не у видобувні, а в обробні галузі промисловості і в першу чергу в наукомісткі галузі машинобудування, електроенергетику та хімічну промисловість.

Прямі іноземні інвестиції в Україну за роки незалежності ста­новили понад 10 млрд дол. США, або 210 дол. на душу населен­ня. Починаючи з 1995 p., обсяг прямих іноземних інвестицій по­ступово зменшився. Лише з 2000 р. вони почали помітно зростати (з 484 млн до 3866 млн дол.) (табл. 6.3). Але частка України в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій у регіо­ні Центральної і Східної Європи становить не більше 10 %, проти майже 40 % для Польщі і 30 % для Чехії.

Аналіз показує, що Україна недостатньо залучена до міжнарод­ного руху капіталів. З одного боку — офіційно зафіксовані інвес­тиції обминають українську економіку у зв'язку із значним ризи­ком інвестиційних вкладень, з другого — офіційно зафіксовані українські інвестиції в економіку інших країн є вкрай незначни­ми. Однак можна впевнено стверджувати, що Україна протягом останніх десяти років є досить великим експортером вітчизняних капіталів за кордон (в основному нелегальним шляхом). Причи­ни, що стримують надходження іноземних інвестицій в Україну, водночас призводять до відпливу вітчизняних капіталів за кор­дон. Не маючи коштів для розвитку власної економіки, Україна продовжує кредитувати багаті держави.

ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ у 1995 і 2000 р. (млн дол. сша)

Таблиця б. З

Таблиця 6.4