Основні показники розвитку соціальної сфери Причорноморського економічного районуу 2000 р

	Україна	Причорно­морський район	АР Крим	Миколаївсь­ка область	Одеська область	Херсонська область
усього	у%до України	усього	у%до України	усього	У%ДО України	усього	У%ДО України	усього	у % до України
Торгівля і послуги Роздрібний товарообіг, млн грн	28 757,4	3375,2	11,7	1166,8	4,0	570,3	2,0	1112,4	3,9	525,7	1,8
Роздрібний товарообіг на одну особу населення, грн					80,5		75,9		76,6		74,2
Кількість об'єктів роздрібної торгівлі, тис.	103,2	16,3	15,8	5,4	5,2	2,9	2,8	5,4	5,2	2,6	2,5
Кількість об'єктів ресторанного гос­подарства, тис.	33,1	4,9	14,8	1,7	5,1	1,0	3,0	1,4	4,2	0,8	2,4
Торгова площа магазинів, тис. мі			14,0		4,8		2,4		4,6		2,2
Кількість місць на об'єктах ресторан­ного господарства, тис.			13,0		4,9		2,8		3,5		1,8
Платні послуги (у фактичних цінах), мли грн	15 766,2	2704,2	17,1	1149,1	7,3	312,1	2,0	923,9	5,9	319,1	2,0
Платні послуги на одну особу населен­ня (у фактичних цінах), грн			113,2		144,5		75,5		115,7		82,1
Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн	1045,6	148,6	14,2	45,9	4,4	21,6	2,1	54,1	5,2	27,0	2,6
Побутові послуги на одну особу насе­лення (у фактичних цінах), грн			90,5		90,5		80,9		104,8		104,8

Продовження табл. 4.56

	Україна	Причорно­морський район	АР Крим	Миколаївсь­ка область	Одеська область	Херсонська область
усього	у % до України	1 усього	у%до України	усього	у % до України	усього	у%до України	усього	у % до України
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року) кількість закладів	22 210		13,3		3,2		3,0		4,4		2,6
у них учнів, тис.			15,6		5,1		2,8		5,1		2,7
Підготовка (випуск) кваліфікованих ро­бітників професійно-технічними нав­чальними закладами, тис.	266,8	33,2	12,4	10,0	3,7	8,1	3,0	9,2	3,4	5,9	2,2
Вищі навчальні заклади І—II рівнів ак­редитації (на початок навчального року) кількість закладів			14,7		4,7		2,6		4,8		2,7
у них студентів, тис.	528,0	73,1	13,8	18,1	3,4	13,1	2,5	27,6	5,2	14,3	2,7
Вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації кількість закладів			14,6		5,4		0,9		6,3		1,9
у них студентів, тис.	1402,9	190,2	13,5	54,9	3,9	21,7	1,5	88,4	6,3	25,2	1,8
Заклади культури та мистецтва Театри, од.			18,3		7,6		2,3		6,9		1,5
Музеї, од.			12,7		7,7		0,5		3,4		1,0
Бібліотеки, од.	20 722		14,0		4,6		2,7		4,3		2,5
Клуби, од.	20 408		12,9		3,7		2,8		3,9		2,4

Закінчення табл. 4.56

	Україна	Причорно­морський район	АР Крим	Миколаївсь­ка область	Одеська область	Херсонська область
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення)	46,2	42,3	91,5	50,6	109,5	36,0	77,9	48,0	103,9	34,9	75,5
Кількість середнього медичного пер­соналу (на 10 тис. населення)	110,3	102,1	92,6	111,2	100,8	95,9	86,9	100,5	91,1	100,8	91,4
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	89,5	94,2	86,8	91,4	86,7	91,3	91,7	96,5	92,7	97,6
Планова місткість амбулаторно-полік­лінічних закладів (відвідування за змі­ну на 10 тис. населення)	198,4	183,1	92,3	182,8	92,1	181,4	91,4	195,1	98,3	173,2	87,3
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	150 554	77 082	51,2	57 536	38,2		1,6	15 053	10,0		1,4
Будинки та пансіонати відпочинку, місць	62 923	45 646	72,5	28 350	45,0		10,8		3,2		13,5
Дитячі оздоровчі табори, місць	227 179	67 227	29,6	29 253	12,9		5,0		3,8	18 030	7,9
Грошові доходи і витрати населення
Грошові доходи, всього, млн грн	86 911	10 810	12,4		4,1		2,5		4,3		1,5
у розрахунку надушу населення, грн	1755,7	1443,1	82,2	1697,9	96,7	1683,8	95,9		84,3	1073,8	61,2
Грошові витрати та заощадження всьо­го, млн грн	83 777	8619,5	10,3		4,6	1270,1	1,5	2041,4	2,4		1,7
у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1150,7	68,0	1680,3	99,3	1270,1	75,0	2041,4	120,6	1179,9	69,7

Таким чином, за умови належного використання ресурсів у цій галузі можна отримувати значні соціальні дивіденди, насам­перед, відновлення та зміцнення здоров'я населення, а також ва­лютні надходження до бюджету.

Зовнішньоекономічна діяльність. В умовах інтегрування України у світові структури дедалі більшого значення набуває зовнішньоекономічний (міжнародний) комплекс Причорномор'я. На його розвиток позитивно впливає дуже зручне транспортно-географічне положення району на морських виходах держави у Світовий океан. Це — морські ворота України, через які здійсню­ється велика кількість зовнішньоекономічних операцій.

Обсяги зовнішньоторговельного обороту Причорноморського економічного району у 2000 р. становили: експорт — 1364,3 млн дол. США, імпорт — 958 млн дол. США. Питома вага району в зов­нішньоекономічній діяльності України становить: 9,4 % експорту і 6,9 % загального обсягу імпорту товарів.

Характер зв'язків Причорноморського економічного району з іншими економічними районами багатогранний, сюди надходять електроенергія, вугілля, нафта, газ, метали, лісоматеріали, маши­ни і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості, цукор, картопля. До інших районів України відправляють пше­ницю, олію, виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні приче­пи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової про­мисловості, рибу і рибопродукти.

У Причорноморському економічному районі, як і в Україні в цілому, питання екологічної безпеки є актуальними, а інколи на­бирають особливої гостроти. Екологічні негаразди виникають через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Ви­киди хімічної, газової промисловості та автотранспорту форму­ють основну частину забруднення в регіоні.

Відходами екологічно небезпечних галузей промисловості від їх діяльності постійно забруднюються всі великі річки району та їх притоки, Чорне та Азовське моря, куди попадають забрудню­ючі речовини з найбільших індустріальних центрів України і Єв­ропи (особливо р. Дунай).

Існує тенденція до зростання забруднення нафтовими вугле­водами морських вод, особливо у дельті річки Дунай, Дніпро-Бузькому лимані. Найбільш забрудненими є морські води порту Одеса, де середня концентрація за об'ємом фенолу становить 8 ГДК (гранично допустимих концентрацій). Найбільш забрудне­ним районом вважається північно-західна частина Чорного моря.

Саме тут у море впадає Північно-Кримський канал, вода якого вміщує отрутохімікати із зрошувальних полів.

За оцінками міжнародних експертів, економічні втрати від заб­руднення, скорочення рибного промислу і туризму в басейні Чор­ного моря становлять 500 млн дол. США щорічно.

Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидами вуг­лецю пов'язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах, їх середньорічний вміст у містах Одесі, Севастополі у два і біль­ше разів перевищує гранично допустимі концентрації.

Сильно забруднює повітря автотранспорт. Викиди в атмосфе­ру становлять 40 % оксидів вуглецю та вуглеводнів, більше 30 % оксидів азоту (від загальної кількості викидів). В АР Крим вики­ди автотранспорту становлять близько 80 % загального об'єму ви­кидів в атмосферу.

Викиди шкідливих речовин в атмосферу у 2000 р. по окремих містах району становили: Херсон — 8,0 тис. т, Одеса — 9,4 тис, Миколаїв — 5,7 тис, Севастополь — 2,6 тис, Сімферополь — 2,0 тис т. З них переважають газоподібні речовини (сірчано-кис­лий ангідрид, окис вуглецю).

Питома вага району в об'ємах скидання забруднених стічних вод без очищення в природні поверхневі водні об'єкти становить 13,1 % від загальних обсягів в Україні, а також залпові аварійні забруднення водних об'єктів — 18,1 % до України, значна части­на з них припадає на Одеську область.

Таким чином, незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, екстенсивне природокористування, погіршання при­родного середовища пов'язано з недотриманням природозбері-гаючої геоекологічної політики в розвитку промисловості, сіль­ського господарства, будівництва, як в Україні в цілому, так і в Причорноморському економічному районі.